Постанова від 09.07.2015 по справі 812/387/15

10.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/387/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання: Дюкаревій М.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення залишку незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 2006,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення залишку незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 2006,52 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_1 03.01.2006 звільнена з ФОП ОСОБА_2 за згодою сторін, згідно п. 1 ст.Зб КЗпП України. 05.01.2006 вона звернулася до Луганського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

Спеціалістом центру зайнятості відповідача ознайомлено з правами обов'язками безробітного. 12.01.2006 року їй було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

З метою встановлення обставин, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, Луганським міським центром зайнятості здійснено розслідування страхового випадку на підставі Порядку розслідування страхових випадків обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітті затвердженого спільним наказом Мінпраці та ДНА №60/62 від 13.02.2009 р., про що складений акт №1191 від 23.06.2014.

На підставі акту розслідування страхового випадку керівником прийнято рішення про повернення коштів ОСОБА_1 (наказ №46-6 від 23.06.2014).

26.06.2014 року ОСОБА_1 була ознайомлена з актом №1191 від 23.06.2014 року розслідування страхового випадку та особисто отримала повідомлення та копію наказу про повернення коштів.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганського міського центру зайнятості залишок незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 2006,52 грн.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, надав через канцелярію суду клопотання про слухання справи без участі представника позивача.

У суду відсутня можливість надіслати ухвалу суду від 15 червня 2015 року про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду на 07.07.2015 засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, який мешкає за адресою: 91054, Луганська область, м.Луганськ, вул. 2 Трамвайна, 58, про що складено акт.

Згідно із листом Луганської дирекції Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" від 24.02.2015, на виконання

- Указу Президента України від 14 листопада 2014 року №875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях"

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" ,

УДППЗ "Укрпошта" з 27.11.2014 припинило приймання поштових відправлень на/з територію (ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Луганський окружний адміністративний суд на офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщує список осіб, яким неможливо направити судові рішення, повідомлення про виклик в судове засідання. Списки оновлюються щотижня. Також, повідомляється, що повний текст судових рішень можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), а списки справ, призначених до розгляду, на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду у відповідному розділі.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що відповідач, який не прибув у судове засідання повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.01.2006 звільнена з ФОП ОСОБА_2 за згодою сторін, згідно п. 1 ст.З6 КЗпП України та 05.01.2006 звернулася до Луганського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (а.с.5).

12.01.2006 відповідачу надано статус безробітного (а.с.5).

За 2006 рік Луганським міським центром зайнятості відповідачу було сплачено 2006,525 грн., відповідно до довідки від 25.05.2015 № 1/05-414 (а.с.8).

З метою встановлення обставин, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, Луганським міським центром зайнятості здійснено розслідування страхового випадку на підставі Порядку розслідування страхових випадків обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітті затвердженого спільним наказом Мінпраці та ДНА №60/62 від 13.02.2009 р., про що складений акт №1191 від 23.06.2014 (а.с.9).

На підставі акту розслідування страхового випадку керівником Луганського міського центру зайнятості прийнято наказ №46-б від 23.06.2014 про повернення коштів ОСОБА_1 (а.с.10).

Суду не надано заяви відповідача щодо зарахування та надання їй статусу безробітної, також не надано доказів про отримання допомоги по безробіттю.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з актом №1191 від 23.06.2014 року розслідування страхового випадку, повідомленням та наказом про повернення коштів або отриманням останніх.

Повідомлення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за 2006 рік у сумі 2006,52 грн., які відповідач повинен сплатити протягом 15 робочих днів з дати отримання цього повідомлення, в матеріалах справи також відсутнє.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Згідно зі ст.2 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Відповідно до ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Статтею 39 Закону № 1533 визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з п.п. 7-9 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13.02.2009 № 60/62 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155 ( 1155-2002-п ), відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Позивачем не надано до суду доказів надіслання або ознайомлення відповідача ОСОБА_1 з актом №1191 від 23.06.2014 року розслідування страхового випадку, повідомленням та наказом про повернення коштів, або отриманням останніх відповідачем.

Повідомлення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за 2006 рік у сумі 2006,52 грн., які відповідач повинен сплатити протягом 15 робочих днів з дати отримання цього повідомлення, в матеріалах справи також відсутнє.

Також, позивачем не зазначено підстав, які унеможливлювали вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155.

Отже, позивачем не дотримано Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13.02.2009 № 60/62, тому відповідач був позбавлений можливості у добровільному порядку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю за 2006 рік у сумі 2006,52 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Обов'язок доказування визначений у статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, частина перша даної норми встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина друга даної статті визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, під час судового розгляду справи позивачем не доведено суду обґрунтованості позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення залишку незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 2006,52 грн., - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2015 року.

Суддя Т.І. Ковальова

Попередній документ
46634506
Наступний документ
46634508
Інформація про рішення:
№ рішення: 46634507
№ справи: 812/387/15
Дата рішення: 09.07.2015
Дата публікації: 16.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: