Категорія статобліку 2.29
69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в
про відмову у відкритті провадження
18 березня 2009 р. Справа № 2а-1523/09/0870
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Наталя Вікторівна, розглянувши матеріали адміністративного
позову: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до: Запорізької районної державної адміністрації, м. Запоріжжя
про зобов'язання вчинити певні дії,
03 березня 2009 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємця ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації в якій позивач просить зобов'язати відповідача вчинити наступні дії: надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для розміщення павільйону № 672 з реалізації продуктів харчування, в районі кінцевої зупинки тролейбусу № 11; затвердити виготовлений проект по відведенню земельної ділянки для розміщення павільйону № 672 з реалізації продуктів харчування, в районі кінцевої зупинки тролейбусу № 11; укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки для розміщення павільйону № 672 з реалізації продуктів харчування, в районі кінцевої зупинки тролейбусу № 11.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого врядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 ст. 3 КАС України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України також визначає компетенцію адміністративних судів, зокрема щодо, спрів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм, до компетенції адміністративних судів віднесено не усі спори, де відповідачами є суб'єкти владних повноважень. Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо-іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Статтями 13 і 41 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, обласних, Київською та Севастопольською міською, районними державними адміністраціями у відповідності до закону.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання в оренду земельної ділянки і укласти договір оренди, тому в даному випадку Запорізька районна державна адміністрація виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як власник землі.
Таким чином, даний спір носить приватноправовий характер, оскільки позивачем фактично ставиться питання про визнання за ним права користування певною земельною ділянкою.
Отже, між сторонами існує спір про право, який у свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст. 109 КАС України, суддя, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали та подальшої подачі апеляційної скарги протягом десяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова
Ухвала не набрала законної сили
Суддя: