Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" липня 2015 р.Справа № 922/3322/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Прем'єра", м. Харків
до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 51 992,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.01.2015 р.
відповідачів - не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Прем'єра" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (1-го відповідача) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (2-го відповідача) про стягнення з відповідачів на користь позивача збитків в розмірі 51 992,00 грн. за Договором-замовленням № 0805-2 на надання міжнародних вантажних автоперевезень і транспортно-експедиційне обслуговування від 14.11.2014 р. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню та за Договором поруки №01 від 14.11.2014 р. Позивач також просить стягнути з відповідачів 1 827,00 грн. судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Подав до суду супровідний лист (вх.№27090 від 06.07.2015 р.) про долучення додаткових документів, які долучено до матеріалів справи.
Відповідачі про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судові засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних документів до суду не надали.
За таких обставин суд вважає, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
14.11.2014 року між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитором) було укладено Договір-замовлення № 0805-2 на надання міжнародних вантажних автоперевезень і транспортно-експедиційне обслуговування (надалі - Договір-замовлення № 0805-2).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої стороною (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Відповідно до п. 2 ч. З ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори за дорученням клієнтів фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів.
Відповідно до Договору-замовлення № 0805-2 загальна вартість перевезення становить суму, еквівалентну 6700 (шести тисячам семистам) доларам США, яка визначається на момент оплати за курсом, встановленим Національним Банком України.
За умовами Договору-замовлення № 0805-2 оплата здійснюється на наступних умовах: 50% сплачується при навантаженні транспортного засобу та 50% сплачується після прибуття транспортного засобу на митний термінал - розвантаження транспортного засобу.
З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 виставив позивачеві на оплату рахунок-фактуру № 22 від 09.12.2014 р. на суму 52 000,00 грн.
Платіжним дорученням № 502 від 10.12.2014 р. позивач сплатив на користь ФОП ОСОБА_1 51 992,00 грн.
За умовами Договору-замовлення № 0805-2 ФОП ОСОБА_1 зобов'язався подати транспортний засіб під завантаження 10.12.2014 та організувати перевезення вантажу від адреси завантаження (Україна, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31-Ж) до пункту призначення (Казахстан, м. Алмати, вул. Боралдайська, буд. 93-Б).
Однак, в порушення умов Договору-замовлення № 0805-2 ФОП ОСОБА_1 не надав транспортний засіб під завантаження у встановлену дату та після її настання.
У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов'язання за Договором-замовлення № 0805-2 з подачі транспортного засобу під завантаження, позивач змушений був укласти із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 Договір-замовлення № 18/12/14 від 12014 на надання послуг з організації міжнародних вантажних автоперевезень і транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір-замовлення № 18/12/14) для організації перевезення вантажу, перевезення якого зобов'язаний був виконати ФОП ОСОБА_6 згідно із Договором-замовленням № 0805-2.
22.12.2014 року позивач сплатив на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 61 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 572 від 22.12.2014 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ГК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи те, що позивач втратив інтерес до виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за Договором-замовленням № 0805-2 від 14.11.2014 р., позивач 22.12.2014 р. надіслав ФОП ОСОБА_1 вимогу за № 22/12 від 22.12.2014 р., в якій повідомив про те, що внаслідок прострочення виконання зобов'язання за Договором-замовлення № 0805-2 втратило інтерес для позивача, у зв'язку з чим позивач відмовився від прийняття виконання і вимагав від ФОП ОСОБА_1 відшкодувати позивачеві збитки в розмірі 51 992,00 грн. у відповідності до ст. ч.3 ст. 612 ЦК України. Дану вимогу 1-й відповідач отримав, але залишив її без задоволення.
Судом також встановлено, що 14.11.2014 року між позивачем (кредитор) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) було укладено Договір поруки № 01 від 14.11.2014 р. (далі - договір поруки), за умовами п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1; Виписка з Єдиного державного реєструю юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 593555; місце проживання: АДРЕСА_1) всіх зобов'язань, які виникли або виникнуть в майбутньому на підставі Договору-замовлення № 0805-2 від 14.11.2014 р. про надання послуг з організації міжнародних вантажних автоперевезень та транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Основний договір), укладеного між замовником (кредитором за цим договором) та перевізником-експедитором (боржником за цим договором).
Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання боржником зобов'язань за Основним договором.
Відповідно до п. 1.3. договору поруки за цим договором зобов'язання боржника, а також обов'язки по сплаті неустойки та відшкодування шкоди за Основним договором забезпечуються поручителем у повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1.1. договору поруки поручитель зобов'язується погасити заборгованість боржника протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги від кредитора.
При цьому відповідно до п. 2.1.2. договору поруки поручитель при отриманні вимоги від кредитора негайно повідомляє про це боржника.
Договір поруки є чинним до 31.12.2015 р. згідно з п. 5.1. договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи закону та умови договору поруки, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку солідарна відповідальність відповідачів перед позивачем за належне виконання забезпеченого обов'язку можлива лише у разі надіслання позивачем на адресу 2-го відповідача (поручителя) вимоги про виконання обов'язку 1-го відповідача (боржника) та отримання 1-м відповідачем (боржником) повідомлення 2-го відповідача (поручителя) про отримання останнім вказаної вимоги від позивача (кредитора).
Позивач на вимогу суду доказів надсилання позивачем (кредитором) на виконання п.2.1.1. договору поруки на адресу 2-го відповідача (поручителя) вимоги про виконання обов'язку 1-го відповідача (боржника), а також доказів отримання 1-м відповідачем (боржником) повідомлення 2-го відповідача (поручителя) про отримання останнім вказаної вимоги від позивача (кредитора) до суду не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з обох відповідачів збитків в розмірі 51 992,00 грн. неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у 2-го відповідача (поручителя) не виникло зобов'язання щодо виконання умов договору поруки.
Разом з тим, суд вважає, що збитки в розмірі 51 992,00 грн. підлягають стягненню з 1-го відповідача. Даний висновок суду ґрунтується на такому.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
ФОП ОСОБА_1 в порушення умов Договору-замовлення № 0805-2 транспортний засіб під завантаження у встановлену дату та після її настання не надав, своїх договірних зобов'язань не виконав, понесені позивачем витрати (грошові кошти у розмірі 51 992,00 грн., перераховані платіжним дорученням № 502 від 10.12.2014 р.) позивачеві не повернув.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладені обставини і норми закону і те, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з 1-го відповідача збитків в розмірі 51 992,00 грн. за порушення умов Договору-замовлення № 0805-2 на надання міжнародних вантажних автоперевезень і транспортно-експедиційне обслуговування від 14.11.2014 р. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з 2-го відповідача збитків в розмірі 51 992,00 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на 1-го відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" ст. ст. 193, 220, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 22, 509, 629, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ "УкрСиббанк м. Херсон, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Прем'єра" (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, код ЄДРПОУ 33410877, п/р 26005210338888 AT "Прокредит Банк", м. Київ, МФО 320984) збитки в розмірі 51 992,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 збитків в розмірі 51 992,00 грн. відмовити повністю.
Повне рішення складено 13.07.2015 р.
Суддя О.В. Макаренко