Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"07" липня 2015 р. Справа № 911/1696/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"
до відповідача фізичної особи-підприємця Яблонської Любові Миколаївни
про стягнення 46 798,32грн
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - Бабенко А.О. (довіреність №94 від 20.05.2014);
від відповідача - Яблонська Л.М. (паспорт), Харченко М.М. (довіреність б/н від 27.05.2015)
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Яблонської Любові Миколаївни (далі - ФОП Яблонська Л.М.) про стягнення 46 798,32грн у т.ч.:
- 44800,10грн - основна заборгованість;
- 1998,22грн - пеня за період з 24.07.2014 по 31.03.2015.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №10865311/220033113 від 16.02.2009 про постачання електричної енергії в частині сплати за передану електричної енергії у встановлений договором строк (а.с.2-4).
Відповідач у справі - ФОП Яблонська Л.М. відзиву по суті заявлених вимог не надала.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача та відповідач проти задоволення позовних вимог заперечували.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
16.02.2009 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго», правонаступником якого, як вбачається з статуту (а.с.66), є Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - постачальник) та ФОП Яблонська Л.М. (далі - споживач), укладено договір № 10865311/220033113 про постачання електричної енергії (а.с.8-12, зворот, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 30 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
Згідно п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».
В силу п.1.1 додатку № 4 «Про порядок розрахунків за активну електроенергію», розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця. При цьому 100% повинно бути оплачено до дати початку розрахункового періоду (а.с.18).
Згідно додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку» (а.с.19-20):
- покази розрахункових приладів обліку електричної енергії (лічильників) знімаються станом на дату закінчення розрахункового періоду (п.1);
- у разі неподання споживачем даних про покази лічильників, вказаних у п. 2 цього додатку - №074564, 0009192, 0027990 та у разі відсутності показів цих лічильників, знятих постачальником, визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється у відповідності до ПКЕЕ (п.8);
- у випадку, коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від наданих споживачем, обсяги споживання електроенергії розраховуються за показами, знятими постачальником (п.9).
У відповідності до п. 3.2.1 договору, споживач має право на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеними умовами розділу 5 вказаного договору.
Згідно п. 4.2.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених розділом 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.2013 (а.с.26, зворот), договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем згідно п. 5.2 договору; договірні величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік визначається сторонами у додатку №2 «Обсяг постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».
Згідно п. 5.2 (в редакції додаткової угоди від 15.11.2013) для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку №2.
Відповідно до п. 9.4 договору, він набирає чинності з дня підписання і укладається на термін до 31.12.2009; договір вважається продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов: договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли відповідно до даного договору.
Як визначено п. 1.1 додатку №2 до договору «Обсяг постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» на 2014 рік (а.с.27), договірні величини споживання електроенергії подаються споживачем та узгоджуються постачальником електричної енергії у наступному обсязі на: січень - 790 кВт/год, лютий - 750 кВт/год, березень - 930 кВт/год, квітень - 830 кВт/год, травень - 570 кВт/год, червень -180 кВт/год, липень - 1040 кВт/год, серпень - 630 кВт/год, вересень - 920 кВт/год, жовтень - 780 кВт/год, листопад - 800 кВт/год, грудень - 900 кВт/год.
Відповідно до п. 1.4 додатку №2, при перевищенні договірної величини споживання електричної енергії споживач несе відповідальність згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».
На 2015 рік обсяги споживання електричної енергії сторонами не узгоджувались.
Як встановлено судом, зазначені у додатку №6 прилади обліку електроенергії №№074564, 0009192, 0027990 зняті 05.03.2014 (а.с.129-131).
Відповідно до акту про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 05.03.2014, відповідачу встановлено 3-х фазний лічильник №10005883 (а.с.13), паспорт (дублікат) на який надано позивачем (а.с.143); у відповідача встановлена автоматизована система комерційного обліку електричної енергії, при якій покази лічильника зчитуються та передаються на сервер на звітну дату - 15 число кожного місяця.
У зв'язку з тим, що лічильник, який встановлений у відповідача, після відключення відповідача від електропостачання не висвічував результатів, вказаний лічильник за згодою позивача та відповідача направлено для проведення дослідження з метою встановлення показів лічильника, що підтверджується актом-повідомлення (а.с.145), довіреністю (а.с.146).
При огляді лічильника при його дослідженні встановлено, що: заводські пломби не порушені; порушена пломба державної повірки; наявності ознак зовнішнього втручання не виявлено.
При цьому, відповідно до акту дослідження вказаного лічильника №53 від 27.05.2015 (а.с.111), вказано, що несправностей лічильника не виявлено, підтверджена справність всіх функціональних вузлів лічильника; покази лічильника при включенні - 81623,19кВт/год.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з липня 2014 року по лютий 2015 року позивачем постачалась відповідачу електрична енергія, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом результатів зчитування автоматизованої системи (а.с.84).
Щодо оплати відповідних обсягів постачання електроенергії позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури за період з липня 2014 по березень 2015 року (а.с.35-52).
При цьому, до вказаної суми позивачем включено суми нараховані, у зв'язку з перевищенням обсягів споживання електричної енергії у періоди серпень 2014 року, листопад 2014року - лютий 2015 року.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч.6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Як визначено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, оскільки відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки за спожиту електричну енергію у строки, встановлені порядком розрахунків за активну електроенергію (додаток №4 до договору), ним допущено порушення зобов'язання.
Між тим, суд не може погодитись з тим, що розмір заборгованості за спожиту електричну енергію протягом липня 2014 року - березня 2015 року, з урахуванням донарахування за перевищення ліміту у серпні 2014 року, листопаді 2014-лютому 2015 року, складає 44 800,10грн.
Так, позивачем нараховано за перевищення обсягів споживання за серпень, листопад та грудень 2014, зважаючи на перевищення погоджених сторонами договірних величин споживання на 2014 рік (а.с.27), а за січень-лютий 2015 - враховуючи перевищення обсягів фактичного споживання відповідних періодів минулого року, оскільки на 2015 рік сторонами не погоджувався обсяг споживання у встановленому порядку.
Проте, суд не може погодитись з правильністю наданого розрахунку обсягу електричної енергії, споживання якої мало місце понад встановлений ліміт, оскільки розрахунковим періодом за умовами договору є період - з 15 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця, а обсяг ліміту встановлений сторонами на 2014 рік на календарний місяць - тобто з 1 числа місяця до останнього числа відповідного календарного місяця. Позивач при розрахунку узгоджений обсяг споживання на 2014 рік визначає за додатком до договору, яким визначено ліміт на календарний місяць та застосовує його до розрахункового періоду, у якому частина періоду припадає на місяць, ліміт за яким взято позивачем, а частина - на інший місяць, що не може вважатись правильним, оскільки сторони про це у встановленій формі - письмовій не домовились.
За розрахунком суду розмір перевищення споживання у серпні 2014 року становить 478,96кВт/год, а не 656кВт/год, як вказується позивачем, з огляду на наступне.
Розрахунковим періодом серпня 2014 року є період з 15.07.2014 по 15.08.2014; погоджені сторонами договірні величини на липень 2014 року - 1040 кВт/год, а на серпень 2014 року - 630кВт/год. Таким чином, погоджене договірне споживання з 15.07.2014 по 15.08.2014 буде становити 807,27 кВт (1040/31*15+630/31*15).
Як вбачається з показів лічильника (а.с.84) за період з 15.07.2014 по 15.08.2014 відповідачем спожито 1285,96 кВт/год, отже, перевищення споживання склало 478,96кВт/год (1285,96-807,27), у зв'язку з чим мало бути здійснено донарахування у розмірі 680,71грн (1,186,10*478,96+ПДВ).
За листопад 2014 року розрахунковим періодом є 15.10.2014 по 15.11.2014; встановлені договірні величини споживання на жовтень 2014 року - 780кВт/год, на листопад 2014 року - 800кВт/год; ліміт споживання з 15.10.2014 по 15.11.2014 становить 777,42кВт/год (780/31*15+800/30*15); відповідачем спожито у період з 15.10.2014 по 15.11.2014 - 823,23 кВт/год, отже, перевищення складає: 823,23-777,42=45,81; донарахування у зв'язку з перевищенням: 45,81*1,23350 + ПДВ = 67,80грн.
За грудень 2014 року розрахунковим періодом є 15.11.2014 по 15.12.2014; встановлені договірні величини споживання на листопад 2014 року - 800кВт/год, на грудень - 900кВт/год; ліміт споживання з 15.11.2014 по 15.12.2014 становить 835,48 кВт/год (800/30*15+900/31*15); відповідачем спожито у відповідному періоді - 2801,75 кВт, перевищення складає 2801,75-835,48=1966,27; донарахування складає: 1966,27* 1,25266 + ПДВ = 2955,68грн.
Перевищення споживання за січень-лютий 2015 року обраховано позивачем з урахуванням обсягів фактичного споживання у відповідному періоді минулого року - 2014; розрахунок за відповідний період здійснений позивачем правильно, з урахуванням даних фактичного споживання 2014 року (а.с.102).
Відповідно до п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Так, ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Таким чином, до оплати відповідачем мало бути нараховано:
- за липень 2014 року - 1108,03грн;
- за серпень 2014 року - 2512,09грн;
- за вересень 2014 року - 1099,79грн;
- за жовтень 2014 року - 1080,55грн;
- за листопад 2014 року - 1285,88грн;
- за грудень 2014 року - 7167,62грн;
- за січень 2015 року - 10434,61грн;
- за лютий 2015 року - 21902,78грн;
- за березень 2015 року (відповідача відключено від постачання електроенергії 23.02.2015, що підтверджується витягом з бази а.с.109, таким чином розрахунковим періодом за березень є 15.02.2015 по 23.02.2015) - 1,58грн
Таким чином, за розрахунком суду, розмір заборгованості відповідача за отриману електроенергію складає 44 678,36грн (з урахуванням того, що у позивача була переплата, як зазначено у розрахунку та позовній заяві, станом на червень у розмірі 4,17грн, а також відповідачем сплачено 29.07.2014 - 830грн з призначенням платежу: «за липень 2014», а також 29.10.2014 - 1080,40грн з призначенням платежу: «за жовтень», що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.85-87).
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 44687,36грн основної заборгованості; у задоволенні вимог про стягнення 121,74грн основного боргу суд відмовляє.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1998,22грн пені за прострочення оплати отриманої електричної енергії.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 4, споживач сплачує постачальнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день оплати.
Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру пені, встановленого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
З наданого позивачем розрахунку (а.с.30-34) вбачається, що пеня нарахована ним за період з 24.07.2014 по 31.03.2015 на заборгованість без врахуванням розміру боргу на відповідні дати (з урахуванням здійсненого судом перерахування обсягу та вартості електричної енергії при перевищенні договірних величин споживання, а також врахування призначення платежу, вказаного відповідачем у платіжних документах).
Проте, враховуючи те, що за розрахунком суду за відповідний період розмір пені складає більшу суму, з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, вимоги про стягнення пені у розмірі 1998,22грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача - пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 1822,25грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Яблонської Любові Миколаївни на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" 44 678,36грн основного боргу, 1998,22грн пені, а також 1822,25грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення 121,74грн основної заборгованості у задоволенні позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.07.2015.
Суддя Ейвазова А.Р.