Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"30" червня 2015 р. Справа № 911/1688/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ»;
про стягнення 7000,00 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Бабій В.І (довіреність № 414 від 30.04.2015 року)
від відповідача: Лопатюк К.Ю. (довіреність б/н від 14.04.2015 року)
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» про стягнення 7000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року порушено провадження у справі № 911/1688/15 та призначено справу до розгляду на 05.05.2015 року.
30.04.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання № 127 від 29.04.2015 року про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, яке відбулось 05.05.2015 року представник відповідача не з'явився, сторони вимог ухвали Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року не виконали, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 02.06.2015 року.
В судовому засіданні, яке відбулось 02.06.2015 року суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових доказів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався до 11.06.2015 року.
В судовому засіданні 11.06.2015 року оголошувалась перерва до 23.06.2015 року
В судовому засіданні 23.06.2015 року оголошувалась перерва до 30.06.2015 року. Також, ухвалою від 23.06.2015 року за клопотанням сторін продовжено строки розгляду справи.
30.06.2015 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 30.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у додаткових поясненнях.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд
Встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Державним підприємством «Сумська біологічна фабрика» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» (відповідач, Покупець) було укладено Договір № 09/04-13 від 09.04.2013 року на поставку ветеринарних препаратів (далі - Договір).
Згідно з пунктом 6.3. Договору він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами строком на 1 (один) календарний рік та діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань до « 09» квітня 2014 року.
На підставі пункту 1.2. Договору постачальник надає покупцю товар з оптовою знижкою у розмірі 7% від загальної ціни товару постачальника, яка діє на дату його відвантаження.
Згідно з п.1.3. Договору покупець зобов'язується протягом терміну дії Договору, тобто у період з 09.04.2013 року до 09.04.2014 року, придбати у постачальника товарів на суму більше 100 000 грн.
Зазначені вище зобов'язання погоджені в Договорі для урівноваження співвідношення майнових інтересів сторін, а саме надаючи відповідачу знижку на товар, позивач розраховував на підвищення обсягу товарообігу за рахунок вибірки відповідачем ветеринарних препаратів на обумовлену Договором суму.
Згідно з п. 3.2. Договору передбачений порядок поставки товару шляхом його вибірки покупцем.
Однак, протягом дії Договору відповідач зобов'язання з придбання товару на суму понад 100000 грн., що є передумовою отримання 7% оптової знижки, не виконав, у строк з 09.04.2013 року до 09.04.2014 року відповідач придбав у позивача ветеринарних препаратів на загальну суму тільки 36582,15 грн., що підтверджується карткою рахунку № 3611 та видатковими накладними: № 414 від 09.04.2013р. на 4817,40 грн., № 1016 від 25.04.2013р. на 5580,00 грн., № 1131 від 30.05.2013р. на 5580,00 грн., № 1757 від 31.07.2013р. на 4054,80 грн., № 2651 від 19.09.2013р. на 2529,60 грн., № 2748 від 21.10.2013р. на 1264,80 грн., № 2776 від 29.10.2013р. на 4054,80 грн., № 57 від 24.01.2014р. на 1284,00 грн., № 91 від 10.02.2014р. на 1725,15 грн., № 334 від 03.03.2014р. на 2529,60 грн., № 352 від 04.04.2014р. на 3162,00 грн.
Пунктом 5.5. Договору сторонами узгоджене забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки, зокрема, передбачено, що у випадку невиконання покупцем зобов'язання, передбаченого пунктом 1.3. цього Договору, він на вимогу постачальника сплачує штраф у розмірі 7% від суми, зазначеної у пункті 1.3. цього Договору.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7% від визначеної п. 1.3. Договору гарантованої суми придбання товару для отримання оптової знижки, що складає 7000 грн.
Відповідач в ході розгляду спору проти позову заперечував, зазначив, що Договір, який передбачає зобов'язання з придбання у постачальника товарів на суму більше 100 000 грн. та в разі невиконання такого зобов'язання нарахування штрафу в розмірі 7%, між сторонами не укладався. Відповідач визнав договірні стосунки з позивачем, однак умови спірного Договору не були погоджені і Договір не було укладено.
Відповідач ставить під сумнів справжність наданого позивачем Договору, оскільки про походження першої сторінки відповідачу не відомо, друга сторінка Договору існує лише в факсовому примірнику без оригінального підпису та печатки відповідача.
Крім того, відповідач, у поданих 30.06.2015 року додаткових поясненнях у справі зазначає, що номер спірного Договору (№09/04-13/84) відрізняється від номеру договору вказано у накладних за якими поставлявся спірний Товар, а саме №09/04-13, однак іншого договору укладеного з позивачем 09.04.2013 року за яким, за твердженням відповідача, поставлявся спірний Товар, суду не було надано. Як вбачається з факсового примірнику Договору, цифри …/84 дописані на відповідному факсовому примірнику після його отримання. Також, суд враховує, що факсів примірник Договору №09/04-13 від 09.04.2013 року (з підписами та печатками обох сторін) надісланий позивачу саме з факсу відповідача і в матеріали справи надано оригінал відповідного факсового примірника, що підтверджує його погодження відповідачем і поставку спірного Товару саме на виконання спірного Договору.
Як зазначено в п. 20 листа Вищого господарського суду від 07.04.2008 року № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», для з'ясування факту вчинення та змісту правочину слід застосовувати за аналогією частину другу статті 205 ЦК України, яка визначає, що правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, що може доводитись письмовими та іншими доказами.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання допускається за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.І ст.640 Цивільного кодексу України). Підтвердженням письмового договору є прийняття до виконання замовлень (ст. 181 ГК України).
Про укладення між сторонами Договору на поставку ветеринарних препаратів № 09/04-13 від 09.04.2013 року у редакції, доданій до позовної заяви яка прикладена до позовної заяви, свідчать те, що у видаткових накладних, які підписані сторонами і додані до позовної заяви, міститься посилання на Договір № 09/04-13 від 09.04.2013 року. Крім того, за накладними товар відвантажено Постачальником та отримано Покупцем зі знижкою у розмірі 7% від вартості товару. Вартість товару оплачена Покупцем згідно виписок банку, де зазначено у призначенні платежу, що оплачується товар за накладними зі знижкою.
При цьому, щодо підстав та правомірності отримання 7% знижки відповідач пояснень не надав.
Відповідно до пункту 3.2.1. Положення про порядок та розміри надання знижок на ветеринарні препарати ДП «Сумська біофабрика», затвердженого наказом № 12 від 04.02.2012 року на виконання рекомендацій аудиторського звіту Держфінінспекції у Сумській області від 13.02.2012 року № 32-06/001, оптова знижка у розмірі 7% надається покупцям за умови придбання ними продукції за рік на суму більше 100 тис. грн.
Також, позивач пояснив, що перша сторінка Договору № 09/04-13 від 09.04.2013 року, яка логічно пов'язана з другою сторінкою, відрізняється від інших подібних договорів на поставку ветпрепаратів, які укладались між сторонами.
Договір зареєстрований Постачальником у Журналі реєстрації контрактів (договорів) СБ-Продавець з відповідним записом: реєстровий № 84, номер Договору 09/04-13, дата укладання 09.04.2013 року, зміст Договору - поставка ветпрепаратів зі знижкою 7%, сума Договору - 100 тис. грн., що підтверджено витягом з Журналу додається.
Вищезазначені докази підтверджують бажання відповідача отримувати товар зі знижкою. Умови отримання знижки 7% з обов'язковою вибіркою товару на 100 тис. грн. передбачені Положенням про знижки і пунктом 1.3. Договору, який пов'язується зі змістом пункту 5.5. Договору, погодженого відповідачем.
Таким чином, порівняння відповідних частин правочину зі змістом його інших частин, усім його змістом та намірами сторін, а також поведінка сторін до настання відповідних правових наслідків підтверджує наявність обов'язку відповідача вибрати товарів на обумовлену суму 100 тис. грн.
Договір № 09/04-13 є укладеним 09.04.2013 року з моменту одержання позивачем тексту договору з підписом керівника і печаткою відповідача з факсу № 0449464849 та зазначено відправника - УКРВЕТПРОМПОСТАЧ, що підтверджується відповідним записом технічного засобу зв'язку (надано суду оригінал факсового примірнику). Зразки підписів керівників сторін містяться у письмових договорах на поставку товару № 08/02 від 08.02.2011 року, № 09/02 від 09.02.2012 року з погодженням укладення договорів шляхом підписання сторонами та передачі за допомогою засобів факсимільного зв'язку.
Підтвердженням виконання замовлень відповідача згідно Договору є відповідні видаткові накладні з реквізитами, що товар за ними поставлений згідно Договору № 09/04-13 від 09.04.2013 року.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору та направляв відповідачу претензію № 712 від 08.08.2014 року з пропозицією добровільно належним чином виконати зобов'язання по вибірці товару за Договором та сплатити господарські санкції.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 5.5. Договору сторонами узгоджене забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки, зокрема, передбачено, що у випадку невиконання покупцем зобов'язання, передбаченого пунктом 1.3. цього Договору, він на вимогу постачальника сплачує штраф у розмірі 7% від суми, зазначеної у пункті 1.3. цього Договору.
Судом досліджено та встановлено, що позивачем на підставі п. 5.5. Договору нараховано штраф в розмірі 7% від визначеної п. 1.3. Договору гарантованої суми придбання товару для отримання оптової знижки (100000 грн.), що складає 7000 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо порушення відповідачем умов Договору в частині дотримання обов'язкової передумови (придбання товару понад 100000 грн.), необхідної для отримання 7% оптової знижки, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення штрафу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Будьнного, 23а, код 31033523) на користь Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика» (40021, м. Суми, вул. Гамалея, 25, код 00483004) 7000 (сім тисяч) грн. штрафу та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено:13.07.2015 р.
Суддя Т.П. Карпечкін