Справа № 569/5577/15-а
10.07.2015 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
при секретарі - Райковській О.К.
за участі: позивача - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - КП "Спецкомбінат - Ритуальна служба" про визнання протиправними та скасування відмови у виділенні місця на поховання,
Позивач звернувся до Рівненського міського суду з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування відмови виконавчого комітету Рівненської міської ради вих..№Х-3112 від 06.10.2014 року щодо виділення ОСОБА_4 місця для поховання її тіла після смерті в місці родинного поховання - поруч з могилою її чоловіка - ОСОБА_5 (1909-1948) на кладовищі «Дубенське», яке знаходиться на вул..Дубенській у м.Рівне.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 06.10.2014 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради за зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо виділення місця поховання було надано відповідь вих..№Х-3112 з якої вбачається, що захоронення на кладовищі на вул..Дубенській в м.Рівне повністю припинено. Таким чином, виконавчий комітет Рівненської міської ради відмовив ОСОБА_4 у виділенні їй місця на поховання її тіла на вул..Дубенській в м.Рівне.
Не встигши оскаржити вищевказану відмову у 2014 році ОСОБА_4 померла.
Він, ОСОБА_1 являється сином померлої ОСОБА_4, який обіцяв їй виконати її останню волю та похоронити її поруч з чоловіком, батьком - ОСОБА_5, який помер у 1948 році та є похованим на колишньому польському римо-котолицькому цвинтарі на вул..Дубенській в м.Рівне.
У зв»язку із вищевказаною відмовою та відповідно відсутністю дозволу на виділення місця на поховання для ОСОБА_4 на вказаному кладовищі, був змушений поховати її на іншому кладовищі. Вищевказане не дає йому спокою, адже воля його матері так і не була виконана, це сталося внаслідок протиправної відмови виконавчого комітету Рівненської міської ради у виділенні їй місця на поховання.
В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали в повному об'ємі в межах доводів позовної заяви, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала. Пояснила, що на момент звернення ОСОБА_4 до виконавчого комітету щодо надання місця для поховання її біля ОСОБА_5 на кладовищі "Дубенське", захоронення на даному кладовищі повністю були припинені відповідно до рішення виконавчого комітету від 10.09.2002 року №241, про що їй було надано письмове роз"яснення листом від 06.10.2014 року за №Х-3112.При цьому до заяви ОСОБА_4 не було додано жодних документів, які б свідчили про родинний зв"язок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також документів або доказів, які підтверджували, що ОСОБА_4 здійснила поховання итрого І.С. на відведеному місці поховання, а отже є його користувачем. Крім того, як вбачаться зі змісту позову ОСОБА_4 неодноразово висловлювала побажання позивачу бути похованою поруч з померлим ОСОБА_5 на кладовищі "Дубенське", тобто фактично доручила ОСОБА_1 бути виконавцем її волевивлення після смерті. Однак, офіційних звернень від позивача при організіції підготовки до поховання померлої ОСОБА_4 до спеціалізованого комунального підприємтсва, на балансі якого перебуває кладовище "Дубенське", стосовно поховання померлої ОСОБА_4 не надходило, а тому відсутні правові підстави розглядати відповідь виконкачвого комітету надану листом від 06.10.2014 року №Х-3112 на зверненя ОСОБА_4 як відмову щодо виділення місця поховання. Просила відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи КП «Спецкомбінат - ритуальна служба» ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_1 звернувся в КП "Спецкомбінат - ритуальна служба" 13.10.2014 року з приводу поховання ОСОБА_4, після чого було укладено договір-замовлення на організацію та проведення поховання на кладовищі "Нове" 14.10.2014 року. Заперечень щодо місця проведення поховання ОСОБА_4 з боку замовника не було. Крім того, рішення про закриття кладовища "Дубенське" приймалося за ініціативою КП "Спецкмбінат - ритуальна служба" в зв"язку з тим, що воно було засноване більше 100 років тому і при копанні могил траплялися людські рештки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21 квітня 2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до директора ТОВ «Рівненський спецкомбінат» із проханням надати їй місце для поховання біля її чоловіка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер в 1948 році та спочиває на колишньому польському римо-католицькому цвинтарі на вул..Дубенській в м.Рівне.
Листом міського голови від 06.10.2014 року №Х-3112 ОСОБА_4 повідомлено, що захоронення на кладовищі на вул.Дубенській повністю припинено, відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.09.2002 року №241.
З оглянутого судом рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.09.2002 року №241 підтверджується повністю припинення захоронення на кладовищах «Дубенське», «Тютьковичі», Новий Двір» (старе кладовище). Всі захоронення по місту Рівне проводити на діючих кладовищах.
Згідно листа директора спецкомбіната КПО без №, кладовище «Дубнівське», «Тютьковичі», «Н.Двір» (стара площадка - по вул.Озерній) є старовинними, перші поховання на них проведені понад 100 років тому. Серед стародавніх поховань є такі, що зовні не мають ніяких ознак, відсутні надмогильні знаки (пам»ятник, хрест), насипний пагорбок. Внаслідок чого при викопі могили трапляються випадки знаходження колишніх поховань, що є недопустимим з моральної точки зору і є порушенням санітарно-епедеміологічних норм. Згідно з діючою інструкцією КДІ 204/12 України 182-91 вказані кладовища підлягають закриттю та забороні проведення на них поховань. Зважаючи на це спецкомбінат КПО пропонує прийняти рішення про закриття і заборону проведення поховань на кладовищах «Дубнівське», «Тютьковичі», «Н. Двір» (стара площадка - по вул..Озерній).
В судовому засіданні допитаний позивач в якості свідка, суду показав, що мати - ОСОБА_4 просила його поховати її біля батька на кладовищі на вул..Дубенській в м.Рівне. Батько ОСОБА_5 був похований у 1948 році його матір»ю - ОСОБА_4 на кладовищі на вул..Дубенській в м.Рівне, то відповідно вона як дружина згідно чинного законодавства вважалася користувачем місця поховання і мала достатні підстави, щоб бути похованою на місці родинного поховання. Крім того, можливість для забезпечення поховання матері на кладовищі на вул..Дубенській у м.Рівне біля могили батька наявна і таке захоронення не створило б нікому жодних перешкод і не порушило б нічиїх прав.
Допитаний свідок ОСОБА_7 суду показав, що його бабуся ОСОБА_8 та бабуся ОСОБА_4 за життя товаришували. ОСОБА_4 мріяла бути похованою біля свого чоловіка. Підтвердив, що його бабуся ОСОБА_8 -ОСОБА_9 померла 13.04.2004 року і йому було видано свідоцтво про поховання 00328 від 15.04.2004 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради державний спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування, місце поховання в якому вказано кладовище «Дубенське».
Відповідно до ст..1 ЗУ «Про поховання та похоронну діяльність» поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань.
Відповідно до ст..2 ЗУ «Про поховання та похоронну діяльність», користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.
Крім того, відповідно до ст..6 Закону ЗУ "Про поховання та похоронну діяльність", усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення органів та/або тканин тіла; побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації;
дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; іншому дорученні, що не суперечить законодавству. Дії щодо тіла померлого повинні здійснюватися в повній відповідності з волевиявленням померлого, якщо не виникли обставини, за яких виконання волевиявлення померлого неможливе.
Згідно вимог ст..25 ЗУ «Про поховання та похоронну діяльність» за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. За бажанням одного з родичів, визначених у частині п'ятій статті 6 цього Закону, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання. Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.
Фотографії, які було надано представником позивача не несуть в собі інформацію щодо проведення поховань саме на вул..Дубенській в м.Рівне, проте суд приймає до уваги свідчення свідка ОСОБА_7 про факт поховання його бабусі ОСОБА_8 В-А.В. 13.04.2004 року на вул..Дубенській в м.Рівне, тобто більш як півтора року після винесення рішення виконавчим комітетом РМР про припинення захоронення на кладовищі «Дубенське».
Враховуючи вищенаведене, той факт, що посилання позивача на те, що відповідачем було порушено його право, як користувача місця родинного поховання суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 17-19, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову виконавчого комітету Рівненської міської ради вих.№ Х-3112 від 06 жовтня 2014 року щодо виділення ОСОБА_4 місця для поховання її тіла після смерті в місці родинного поховання - поруч з могилою її чоловіка - ОСОБА_5 (1909-1948) на кладовищі "Дубенське", яке знаходиться на вулиці Дубенській у м. Рівне.
Стягнути з виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73,08 (сімдесят три грн. 08 коп).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністратвиного суду через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
Суддя -