іменем України
Справа № 569/6111/15-ц
09 червня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
головуючого - судді Денисюка П.Д.,
при секретарі Киричок М.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 5000 грн., інфляційні в сумі 2292 грн., три відсотка річних, сумою 162, 50 грн., штраф 150 грн., 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05 квітня 2013 року відповідач отримала від нього грошові кошти в сумі 5 000 грн. та зобов'язалася повернути їх до 05 квітня 2014 року. У підтвердження даної позики 05 квітня 2013 року було укладено договір, який підписано відповідачем. Однак, на момент подачі позову до суду ОСОБА_2 кошти так і не повернула. Крім того, йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, яку він оцінює в 1000 грн.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час дату та місце судового розгляду була повідомлена у встановленому законом порядку. Заперечень проти позову не подала.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала суду, що її дочка від ОСОБА_1 дійсно отримала в борг від останньої 5000 грн.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, а позовчастково задоволити із наступних підстав.
Відповідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 5000 грн., що підтверджується договором позики від 05 квітня 2013 року.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначення кількості речей.
Статтею 1049 ЦК України регламентовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 3 договору передбачено, що у разі неповернення коштів до 05 квітня 2014 року відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі три відсотки від суми.
За час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховані три проценти річних та штраф.
Суму боргу за борговою розпискою від 05 квітня 2013 року, яка становить 5000 грн. відповідач ОСОБА_1 на час звернення до суду з позовом не повернула.
Положеннями ст.ст.526, 610 ЦК України регламентовано, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях.
Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як убачається із п.9 постанови Пленуму ВСУ №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню - у сумі 500 грн.
Беручи докази в їх сукупності, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5000 грн. боргу за договором позики, інфляційні в сумі 2292 грн., три відсотка річних в сумі 162, 50 грн., штраф 150 грн. та 500 грн. моральної шкоди, а також понесені позивачем судові витрати.
На підставі ст.ст.526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 61, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень основного боргу за договором позики від 05 квітня 2013 року, інфляційні в сумі 2292 (дві тисячі двісті дев'яносто дві) гривні, три відсотка річних, сумою 162 (сто шістдесят дві) гривні 50 копійок, штраф у розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень моральної шкоди та 246 (двісті сорок три) гривні 60 копійок в рахунок відшкодування судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, а саме після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Рівненського міського суду П.Д. Денисюк