Справа № 22ц-8221/10* Головуючий у 1-й інстанції Савічев В.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
17 серпня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Прядкіної О.В.
Суддів Дряниці Ю.В.,Пилипчук Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці
на постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 березня 2010р.
по справі за позовом ОСОБА_2 В»ячеслава Васильовича до управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про визнання неправомірними дій щодо перерахунку пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної пенсії за віком
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 березня 2010р. визнані протиправними дії управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці щодо проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до п.п. 3 п. 11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» №350 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 12.01.2009р. відповідно до вимог підпугкту 3 п. 11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» №350 від
-2-
28 травня 2008 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням для перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсі ї за 2008 рік, що передує року проведення перерахунку пенсії.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці на користь ОСОБА_2 судові втрати за юридичну допомогу 1000грн. та зі сплати держмита 3 грн.40 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права. Вважає вчинений ними перерахунок є обгрунтованим, а місцевий суд для вирішення спору не мав застосовувати ст.. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції закону 2008 року, які такі що визнані неконституційними.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно підпункту 3 пункту 11 постановиКМ України «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» №350 від 28 травня 2008 року у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону (1058-15), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону (1058-15).
Місцевим судом встановлено, вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, що з вересня 1999 року позивач отримує пенсію і продовжує працювати. 10 грудня 2009 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі підпункту 3 пункту 11 постановиКМ України «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» №350 від 28 травня 2008 року, але відповідач відмовив в такому перерахунку.
Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до правильного висновку про незаконність відмови відповідача у проведенні перерахунку за процедурою, визначеною підпунктом 3 пункту 11 постановиКМ України «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» №350 від 28 травня 2008 року і обґрунтовано задовольнив заявлені вимоги.
-3-
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Посилання на неправильне застосування норм матеріального права є безпідставним, так як ґрунтуються на замовченні приписів підпункту 3 пункту 11 постановиКМ України «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» №350 від 28 травня 2008 року, які набули чинності після визнання неконституційними змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 22 травня 2008 року.
Разом з тим, стягуючи на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати за надання юридичної допомоги, місцевий суд виходив з наданої адвокатом квитанції від 27.01.2010р., однак не звернув увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено надання розрахунку затраченого часу за надання такої допомоги. За відсутності таких розрахунків колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку правомірності заявлених вимог в цій частині, а тому вони є недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.
Питання про відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. вирішується відповідно до положень ст.94 КАС України шляхом стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 303, 304-1, 309 ч.1 п.4, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргууправління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці задовольнити частково.
Постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 березня 2010р. скасувати в частині стягнення з управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці на користь ОСОБА_2 судові витрати за юридичну допомогу в сумі 1000грн. та зі сплати держмита 3,40 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 В»ячеславу Васильовичу в задоволенні вимог про відшкодування витрат за юридичну допомогу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 В»ячеслава Васильовича витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 березня 2010р. залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції є остаточним і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.