Справа № 562/898/15-ц
"07" липня 2015 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
при секретарі Парфенюк Т.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
її представника-адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
її представника-адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -
У поданій в суд заяві ОСОБА_1 просить усунути ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 10 серпня 2014 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що вона та її сестра ОСОБА_7 є спадкоємцем другої черги після смерті їх брата ОСОБА_6, який заповіт не складав, і подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є син померлого ОСОБА_5, який 04 лютого 2015 року помер, у зв'язку з цим в порядку спадкової трансмісії із заявою про прийняття спадщини звернулася донька останнього - ОСОБА_3 Протягом останніх 24 років спадкодавець ОСОБА_6 проживав сам, зловживав алкоголем, з приводу чого неодноразово лікувався у спеціалізованих закладах охорони здоров'я. З 2000 року ОСОБА_6 знаходився на «Д» обліку в протитуберкульозному диспансерному відділенні з приводу інфільтративного туберкульозу, хворів на гепатит, панкреатит, проте жодної допомоги та підтримки від свого сина ОСОБА_5 та онучки ОСОБА_3 не отримував і не спілкувався ними. Натомість вона із сестрою піклувалися про брата, надавали йому моральну та матеріальну підтримку під час хвороб, а після смерті організували та оплатили поховання.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов повністю і по аналогічних мотивах.
Відповідач та її представник позов не визнали та пояснили, що підстави для позбавлення ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_5 від права на спадкування, визначені нормами матеріального права, відсутні, а покликання позивача на перебування спадкодавця на «Д» обліку в протитуберкульозному диспансері та ОСОБА_5 у місцях позбавлення волі не заслуговують на увагу. Просять у задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно положень ст.1224 не мають права на спадкування за законом повнолітні діти, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані.
З роз'яснень, що містяться у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування”, при встановленні факту ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Спадкодавець ОСОБА_6 помер у м.Здолбунів Рівненської області 10 серпня 2014 року у віці 57 років, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.
З довідки №27 від 20 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_6 працював у відокремленому підрозділі «Ремонтне вагонне депо Здолбунів» на посаді слюсаря-ремонтника 6 розряду у відділі експериментальна дільниця по ремонту технологічного обладнання та пристроїв з 12 вересня 2000 року та виключений із списку особового складу у зв'язку зі смертю.
Указані обставини перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з ВП «Ремонтне вагонне депо Здолбунів» ДТГО «Львівська залізниця» позивачем не заперечуються.
Згідно з показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 їх сусід ОСОБА_6 був самостійним, працював, у нього була добра зарплата, робив ремонт свого житла, був забезпеченим та сторонньої допомоги не потребував, помер раптово.
З повідомлення Здолбунівської ЦРЛ від 19 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_6 знаходився на «Д» обліку в протитуберкульозному диспансерному відділенні з 14 лютого 2000 року з приводу інфільтративного туберкульозу верхньої частки правої легені.
Покликання позивача на ці обставини з огляду на його подальше працевлаштування та вік не доводять факту перебування спадкодавця у безпорадному стані та ухилення у зв'язку з цим спадкоємців від обов'язку щодо його утримання, а показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 щодо зловживання ОСОБА_6 алкоголем не можуть бути належними та допустимими на підтвердження таких обставин.
Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами по справі не встановлено факту перебування спадкодавця ОСОБА_6 у безпорадному стані, не представлено позивачем і доказів ухилення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити.
На підставі наведеного, ст.1224 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 57-60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд Рівненської області апеляційної скарги протягом 10 /десяти/ днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення у той же строк із дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст повного рішення виготовлено 10 липня 2015 року.
Суддя: