Справа № 537/4528/13-к
Номер провадження 11-кп/786/421/2013
Категорія ч.2 ст.286 КК-т.з.
Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В.
Доповідач ап. інст. Кисіль А. М.
26 грудня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого - судді Кисіль А.М.,
суддів: Куліша В.М., Лісіченко Л.М.
при секретарі Жури Н.Л.
з участю прокурора Гомлі О.В.
потерпілої ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника-адвоката Щербань О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп7864212013 за апеляційними скаргами захисника Щербаня О.М. у інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_2, старшого прокурора у кримінальному провадженні прокуратури міста Кременчука на вирок Крюківського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2013 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, працював КСЗ,-
засуджено за ч.2 ст.286, 69 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Стягнуто із нього на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 1369 грн. 20 коп. витрат на проведення експертизи.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що він З листопада 2012року близько 20 год. 40 хв. в темний час доби, керуючи автомобілем «ЗАЗ- 1140» та рухаючись по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова у м. Кременчук, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який переходив проїзну частину вказаної дороги, чим порушив вимоги п.12.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
В результаті наїзду ОСОБА_5, згідно з висновком судово-медичної експертизи №1188/1 від 37.12.2012 року отримав тілесні ушкодження голови - множинні розсіяні дрібно крапкові крововиливи в речовину обох півкуль головного мозку, крововиливи під м*яку мозкову оболонку, лінійний перелом кісток основи та склепіння черепа, розрив селезінки, переломи поперечних виростків поперекових хребців справа, переломи лобкових кісток, багато уламкові переломи великих та малогомілкової кісток лівої гомілки в середній третині, що у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, які і спричинили смерть потерпілого.
В апеляційній скарзі адвокат Щербань О.М. у інтересах обвинуваченого не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини просить вирок суду змінити, застосувати ст.75 КК України з тих підстав, що винний вину визнав, щиро кається у вчиненому, відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпілій, яка просила не позбавляти його волі, він має постійне місце роботи, характеризується позитивно, на його утриманні мається неповнолітня дружина та дочка 26.08.2013 року, які потребують допомоги, батько пенсіонер за віком, який також потребує допомоги .
В апеляції потерпіла ОСОБА_2 підтримала апеляцію адвоката та просить змінити вирок суду та призначити обвинуваченому покарання без позбавлення волі.
Прокурор у апеляції просить скасувати вирок суду внаслідок неправильного застосування ст. 69 КК України та ухвалити новий вирок, яким обвинуваченому призначити основне покарання у виді 4 років позбавлення волі, у іншій частині цей вирок суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю доповідача, виступи обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката Щербаня О.М. та потерпілу ОСОБА_2 про підтримання апеляцій, прокурора, який просив скасувати вирок суду та призначити більш суворе покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляціях учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляції захисника та потерпілої підлягають до задоволення, а прокурора слід відхилити з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні вказаного у вироку злочину є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи. Дії ОСОБА_7 кваліфіковано правильно за ч.2 ст.286 КК України.
Вирок в цій частині не оскаржується.
Згідно ст.349 КПК України усі учасники судового провадження у суді першої інстанції погодилися на розгляд справи у такому порядку, а тому їм було роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті цього Закону.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання, місцевий суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого діяння, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, його молодий вік, відшкодування завданої шкоди, обвинувачений є батьком малолітньої дитини, а тому обґрунтовано призначив покарання менш суворе ніж це зазначено у санкції Закону.
Пославшись на зазначене, суд признаючи реальне покарання, на думку колегії суддів не врахував належним чином позиції потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо призначення покарання без реального його відбуття.
Також, суд належним чином не зважив на дані про відшкодування завданої матеріальної шкоди, поведінку потерпілого, який у стані тяжкого алкогольного сп'яніння перебував на проїзній частині дороги у темну пори доби, чим також допустив у свою чергу порушення вимог ПДР України, не було враховано і ставлення обвинуваченого до вчиненого та надання ним медичної допомоги особі яка постраждала, наявність на утриманні винного дружини неповнолітнього віку із малолітньої дитиною, батька пенсіонера за віком та його позитивну характеристику. Вчинення діяння з необережності.
За таких даних колегія суддів вважає, що особа може бути виправлена без ізоляції від суспільства.
Підстав для призначення більш суворого покарання, про що просив прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, тому, що таке покарання є достатнім і відповідає закону.
За таких мотивів апеляційну скаргу прокурора слід відхилити, а вирок суду - змінити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
апеляційні скарги захисника Щербаня О.М. у інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_2, задовольнити, апеляцію старшого прокурора у кримінальному провадженні прокуратури міста Кременчука залишити без задоволення.
Вирок Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на іспитовий строк 3 роки.
Звільнити його з під варти негайно у залі суду.
Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
У іншій частині цей вирок суду залишити без зміни.
Головуючий Кисіль А.М
Судді Куліш В.М.
Лісіченко Л.В