Апеляційний суд Полтавської області
м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, 36000, (05322) 7-34-67
Справа №11- 8052011 року Головуючий у 1-й інстанції: Жилка О.М.
Категорія:ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_1: ОСОБА_2
2011 року вересня місяця 8 дня Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Лісіченко Л.М.
суддів: Тараненка Ю.П., Захожая О.І.
з участю прокурора - Акулової С.М. захисника - адвоката ОСОБА_3 обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Ленінського району м. Полтава на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 14 червня 2011 року.
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.307; ч.2 ст. 309 КК України повернуто прокурору Ленінського району м. Полтава для проведення додаткового розслідування.
За постановою суду органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в період часу з 24 червня 2010 року по 8 липня 2010 року незаконно виготовляла та збувала за місцем свого проживання особливо - небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину.
Так, згідно обвинувального висновку 24 червня 2010 року близько 20 год. вона збула ОСОБА_5 за 40 грн. медичний шприц з психотропною речовиною - кустарно виготовленим препаратом з ефедрину в перерахунку на суху речовину у кількості 0,14г.
25 червня ОСОБА_4 збула кустарно виготовлений препарат з ефедрину близько 19,30 год. - ОСОБА_5 за 40грн. в кількості 0,11г, близько 20,20 год. - ОСОБА_6 за 40грн. в кількості 0,11г, близько 20,50 год. - ОСОБА_7 за 40грн. в кількості 0,11г.
26 червня 2010 року вона збула кустарно виготовлений препарат з ефедрину близько 19,40 год. - ОСОБА_5 0.10. за 40грн. в кількості 0,11г, близько 20,20 год. - ОСОБА_7 за 40грн. в кількості 0,11г.
27 червня 2010 року вона ж збула кустарно виготовлений препарат з ефедрину близько 18,15 год. - ОСОБА_5 за 40грн. в кількості 0,11г, близько 18,55 год. - ОСОБА_6 за 40грн. в кількості 0,11г.
30 червня 2010 року вона ж збула кустарно виготовлений препарат з ефедрину близько 20,50 год. - ОСОБА_5 за 40грн. в кількості 0,11г, близько 21,30 год. - ОСОБА_6 за 40грн. в кількості 0,11г, близько 20,10 год. - ОСОБА_7 за 40грн. в кількості 0,11г.
07 липня 2010 року вона ж збула кустарно виготовлений препарат з ефедрину близько 15,10 год. - ОСОБА_6 за 40грн. в кількості 0,11г.
08 липня 2010 року близько 06 год. 15 хв. Перебуваючи на зупинці громадського транспорту ОСОБА_8 в м. Полтава ОСОБА_4 була затримана працівниками міліції, а з її сумки вилучено медичний шприц, у якому знаходилась психотропна речовина - кустарно виготовлений препарат з ефедрину в кількості 0,176г в перерахунку на суху речовину.
09 липня 2010 року о 16.05 год. при проведенні обшуку в будинку ОСОБА_4 працівники міліції виявили та вилучили посуд з нашаруваннями особливо-небезпечної психотропної речовини - кустарно виготовленого препарату з ефедрину.
Направляючи справу для організації проведення додаткового розслідування суд у постанові вказав, що досудове слідство по справі проведено неповно та не об'єктивно і ця суттєва неповнота не може бути усунута в ході судового розгляду справи.
Зокрема, досудовим слідством не перевірені належним чином показання ОСОБА_4 про те, що вона не вчиняла інкримінованих їй злочинів, а в ніч з 7 на 8 липня 2010 року перебувала у свого знайомого ОСОБА_9.
Також суд у постанові зазначив, що органом досудового слідства допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення не конкретне, чим порушено її право на захист.
Крім цього, в порушення вимог ст.223 КПК України формулювання пред'явленого обвинувачення у постанові не відповідає обвинувальному висновку, а з мотивувальної частини обвинувального висновку не убачається ,де обвинувачена продавала психотропну речовину.
В апеляції старший помічник прокурора Ленінського району м. Полтави просить постанову суду скасувати як незаконну, оскільки суд взяв до уваги лише доводи захисту, а справу направити в той же суд для розгляду її по суті, оскільки давати оцінку доказам є обов'язком суду, інші ж порушення можливо усунути суду, в тому числі шляхом судових доручень.
Інші учасники процесу постанову не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд з підстав, у ній наведених, міркування обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_3 про залишення постанови суду без зміни як законної та обґрунтованої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 22 КПК України зобов'язує прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. У ч.3 ст. 62 Конституції зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд у постанові обґрунтовано вказав, що доводи ОСОБА_4 про непричетність до скоєння злочинів належним чином не перевірені.
В ході досудового слідства ОСОБА_4 неодноразово зверталась зі скаргами про застосування до неї недозволених методів слідства і про це ж заявила під час судового розгляду справи, стверджуючи, що в ніч з 7 на 8 липня 2010 року працівники міліції затримали її в будинку свого знайомого ОСОБА_9, після чого під психічним тиском вона оговорила себе.
Клопотання аналогічного змісту (а.с.88-89) приєднано слідчим до матеріалів справи, проте рішення по суті не прийнято і судження не винесено.
Будучи допитаною в якості обвинуваченої ОСОБА_4 повторно заявила про непричетність до скоєних злочинів та застосування до неї недозволених методів слідства, проте її заява також залишилась невирішеною.
В своїй апеляції прокурор вказує на те, що прокуратурою Ленінського району проводилась перевірка застосування до ОСОБА_4 незаконних методів дізнання та слідства, за наслідками якої в порядку ст.97 КПК України прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Однак, до матеріалів кримінальної справи така постанова та матеріали перевірки прокурором, що підтримував обвинувачення, не приєднана.
Суд у своїй постанові послався на показання ОСОБА_4 щодо затримання її в ніч з 7 на 8 липня 2010 року у квартирі свого знайомого ОСОБА_9, які повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Крім цього, на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_12, яка стверджує, що в ніч з 7 на 8 липня 2010 року троє чоловіків у цивільному одязі забрали ОСОБА_4 з квартири, де вона перебувала в гостях у її сина - ОСОБА_9 пообіцявши відпустити, але до ранку ОСОБА_4 не повернулась.
Вищевказані обставини підлягають детальній та неупередженій перевірці під час додаткового розслідування справи.
Також, згідно зі ст. 64 КПК України при проведенні дізнання, досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини його скоєння), а також винуватість особи у вчиненні злочину і його мотив.
Ці вимоги закону органами досудового слідства в повній мірі не виконані. Досудове слідство по справі проведено поверхово, неповно і необ'єктивно, існуючі у справі суперечності не усунуті.
Так, обвинувачення ОСОБА_4 ґрунтується на матеріалах 11 контрольних закупок психотропної речовини - кустарно виготовленого препарату з ефедрину.
При цьому в приміщенні райвідділу міліції Ленінського району м. Полтава в присутності понятих залегендованих особам - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видавались грошові кошти та шприц і через певний проміжок часу ці особи тут же в приміщенні райвідділу видавали шприци з психотропною речовиною, яку вони придбавали, з їх слів, у ОСОБА_4.
Ні поняті, ні працівники міліції не спостерігали куди саме направлялись закупники з виданими їм грошовими коштами і де придбавали психотропну речовину.
Постанова про проведення оперативної закупки від 25.05.2010 року (а.с.4 т.1) не містить вказівки, скільки конкретно таких закупок слід провести і протягом якого періоду, а з її резолютивної частини убачається, що таких закупок повинно бути три, оскільки в п.2 вказано: проведення оперативної закупки доручити громадянам «Т», «Ф» і «X» ( кожному по одній).
Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що інші 8 контрольних закупок були проведені без винесення відповідної постанови, що суперечить Інструкції про їх проведення.
Крім цього, провівши оперативну закупку 24 червня 2010 року оперативні працівники Ленінського РВ УМВС не виконали необхідні слідчі дії: обшуки, виїмки, огляди, затримання з метою перешкодити продовженню злочинній діяльності особи, що запідозрена у вчиненні злочину, а фактично сприяли вчиненню нових злочинів, направляючи закупників для чергових оперативних закупок.
Як убачається з обвинувального висновку, кількість психотропної речовини у виданих закупниками 10 шприцах співпала з точністю до міліграма, у зв'язку з чим суд обґрунтовано поставив під сумнів наявність речових доказів - самих шприців, які на запит суду так і не були надані.
Крім цього, згідно постанови про порушення кримінальної справи ОСОБА_6 видав шприц з психотропною речовиною - кустарно виготовленим препаратом з ефедрину у кількості 0,036г, і така кількість у перерахунку на суху речовину підтверджується висновком експерта №1683 від -2.09.2010 року.
Однак, відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 продала ОСОБА_6 07.07.2010 року психотропну речовину в кількості 0,11г, яка нічим не підтверджена.
Істотні суперечності з приводу проведення оперативних закупок маються в і показаннях залегендованих осіб - закупників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Так, згідно з їх показаннями, перед контрольною закупкою вони телефонували ОСОБА_4, домовляючись про зустріч.
Разом з тим, згідно актів огляду покупців мобільні телефони у закупників серед описаних речей не вказані.
Крім цього, у своїх поясненнях суду жоден з них не зміг назвати номер телефону ОСОБА_4 або хоча б оператора мобільного зв'язку, яким вона користувалась.
Також, вищевказані свідки стверджували, що за останній час змінили і свої номери телефонів, яких уже не пам'ятають.
Дана обставина підлягає перевірці в ході досудового слідства шляхом витребування інформації від мобільних операторів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також про наявність дзвінків з телефонів вказаних свідків на телефонний номер ОСОБА_4
Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про неповноту досудового слідства правильними і зважаючи на об'єм необхідного доопрацювання, ця неповнота не може бути усунута в ході судового слідства.
Твердження в апеляції прокурора про можливість витребування додаткових доказів шляхом судових доручень, а усунення суперечностей та обґрунтування того, які докази слід брати до уваги покладається на суд, а також може зробити прокурор, який підтримує обвинувачення по справі колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в ході тривалого судового розгляду прокурор не заявляв клопотання про судові доручення, хоча обов'язок доведення обвинувачення у процесі покладається на прокурора.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що постанову суду слід залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію старшого помічника прокурора Ленінського району м. Полтава залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 14 червня 2011 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.307; ч.2 ст.309 КК України прокурору Ленінського району м.Полтава на додаткове розслідування - без зміни.
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_2