Справа № 22ц-1629/11 Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
23 травня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Гальонкіна С.А.
Суддів: Абрамова П.С., Корнієнка В.І.
при секретарі: Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 січня 2011 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» до ОСОБА_2 Файзуллайоича, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19 січня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» заборгованість по кредитному договору № 536 від 12.09.2008 року в сумі 74 022 грн. 42 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» державне мито ( судовий збір) в сумі 765 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
З рішенням суду не погодився представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та подала на нього апеляційну скаргу.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за кредитним договором в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з наданням невірної оцінки доказів, необґрунтованим та необ'єктивним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 303 ЦПК України встановлено, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Встановлено, що 12 вересня 2008 року між ВАТ "Український ОСОБА_4" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 536.
Відповідно до умов даного договору, банком надано ОСОБА_2 право скористатись кредитом у вигляді відкличної кредитної лінії, що не поновлюється з лімітом заборгованості 72 100,00 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, та у відповідності зі ст.530 цього кодексу, у встановлений строк відповідно до договору.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 536 ЦК України визначено, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Термін кредитного договору - 10 вересня 2018 року зі сплатою 23,99 % річних.
Згідно з п. 3.2. договору банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок кредиту на споживчі цілі шляхом видачі готівки в сумі 70 000,00 грн.
Також 12 вересня 2008 р. укладено договір поруки № 536-1 з ОСОБА_5
Згідно з п. 1.2. договору поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник, по кредитному договору.
Для забезпечення виконання кредитного договору між ОСОБА_5 та ВАТ «Український ОСОБА_4» укладено іпотечний договір № 1195, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6
Відповідно до умов п.п. 1.З., 1.4., 1.7., 4.5. та 4.6. кредитного договору позичальник зобов'язувався до 10 числа кожного місяця забезпечити щомісячне погашення заборгованості по кредиту та процентів в розмірі згідно з графіком платежів починаючі з жовтня 2008 р., а у разі порушення строків повернення кредиту за договором - 47,98 % річних.
Окрім того, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку має сплачувати пеню в розмірі 0.2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував проценти за користування кредитом, суми щомісячних платежів та комісію.
Згідно з умовами п. 5.1. кредитного договору, у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, у тому числі при порушенні строків сплати процентів та комісії, порушенні цільового використання коштів, банк має право достроково стягнути наданий кредит, проценти по ньому, комісії та інші витрати, пов'язані з виконанням кредитного договору, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення.
Встановлено, що ПАТ "Український ОСОБА_4" зверталось до позичальника та поручителя з претензіями, які були отримані останніми згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, щодо регулярного порушення умов кредитного договору. Проте заборгованість досі не погашена.
Частино 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ч.1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржник, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 526 ЦК України передбачено, при солідарному обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як всіх боржників так і від будь кого з них окремо.
Також судом вірно встановлено, що на 25.06.2010 р. заборгованість ОСОБА_2 перед ВАТ "Український ОСОБА_4" за кредитним договором від 12.09.2008 року становить 75 510,30 грн., в тому числі 61 081,80 грн. - заборгованість по строковому кредиту; 3 084,90 грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 1 012,18 грн. - заборгованість по строкових процентах; 10 331,42 грн. - заборгованість по прострочених процентах.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку задовольнивши позовні вимоги ПАТ «Український ОСОБА_4» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 судових витрат.
Компенсація стороні понесених судових витрат у разі задоволення її позовних вимог не є засобом цивільно-правової відповідальності.
Вимоги ст. 543 ЦК України поширюються лише на виконання договірного зобов'язання. Нормами ЦПК України не передбачено солідарного порядку стягнення судових витрат з відповідачів у справі.
Враховуючи викладеного колегія судців вважає, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Український ОСОБА_4» з кожного по 382 грн. 62 коп. в рахунок сплаченого держмита та по 60 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Колегія суддів, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -
Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 січня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 судових витрат - змінити.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_4» з кожного по 382 грн. 62 коп. на повернення сплаченого держмита та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1
Судді: (підпис) ОСОБА_8
(підпис) ОСОБА_9
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1