Справа № 22ц-8844/10 Головуючий у 1-й інстанції Білецька В.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
12 серпня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі
Головуючого -судді Дряниці Ю.В.
Суддів Прядкіної О.В., Пилипчук Л.І.
При секретарі Ткаченко Т.І.
розглянула цивільну справу за апеляційною cкаргою ОСОБА_2
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08 червня 2010р.
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1, -
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08 червня 2010р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4,16.03.2001р.народження в розмірі 450 грн. щомісячно,починаючи з 19 травня 2010р. до його повноліття.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду оскаржено ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Кой наш І.М., посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неврахування його матеріального та фізичного стану.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав :
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
-2-
Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що сторони до 13 жовтня 2009р. перебували в зареєстрованому шлюбі, мають спільного сина ОСОБА_4,16.03.2001р. народження. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір»ю і знаходитись на її утриманні.
Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку , що аліменти з батька, який офіційно ніде не працює, однак має певний заробіток за усними угодами, відповідно до ст.184 СК України підлягає стягненню у твердій грошовій сумі .
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, відповідачем не надано жодного доказу про свій фінансовий чи фізичний стан.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що син сторін по справі фактично не проживає з матір»ю , не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають матеріалам справи -довідці про склад сім»ї позивача з місця проживання / а.с. 7/. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції правильно застосував норми Сімейного Кодексу України, не допустив порушення процесуального закону, врахувавши, що відповідач повинен згідно ст.180 СК України утримувати свою дитину до досягнення повноліття з врахуванням того, що станом на час розгляду справи судом прожитковий мінімум для бідей віком від 6 до 18 років становив 917 грн.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доказування , які б спростували висновок суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08 червня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.