Справа № 1622/16317/2012 Номер провадження 33/786/39/2013 Головуючий у 1-й інстанції Литвиненко Ігор Юрійович Доповідач Лісіченко Л. М.
25 лютого 2013 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, з участю захисника - адвоката ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 28 грудня 2012 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Росія, громадянина України, працюючого майстром НТУ ХПІ “Полтавський політехнічний коледж”, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії АГ №939440 від 27 листопада 2012 року о 18 год. гр. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Фіат, д.н. з. ВІ 1504 ВІ, рухаючись по вул. Г.Сталінграду від вул. 23 Вересня в напрямку вул. В.Тирнівська в м. Полтаві в районі буд.№9, перед виконанням маневру повороту - розвороту ліворуч, завчасно не зайняв відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині, не впевнився в безпеці виконання свого маневру, що призвело до зіткнення з автомобілем марки Пежо, д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_4, який рухався позаду в попутному напрямку. Внаслідок пригоди обидва транспортні засоби отримали пошкодження.
Таким чином, за висновком судді водієм ОСОБА_3 були порушені вимоги п.п.10.1,10.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КупАП, так як не переконався у безпеці виконання свого маневру та завчасно не зайняв ліве крайнє положення на проїзній частині дороги, що призвело до ДТП.
Одночасно за наслідками цієї ж дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 визнаний винуватим в тому, що в порушення вимог п.п.10.1,12.3 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, так як не переконався у безпеці виконання свого маневру та не вжив заходів при виникненні небезпеки, що призвело до ДТП.
Постанова судді, якою ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП ним не оскаржена та набрала чинності.
Не погодившись з рішенням суду, 21.01.2013 року ОСОБА_3 подав апеляцію з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши на поважність причини пропуску строку, оскільки під час судового розгляду справи йому було оголошено лише резолютивну частину постанови судді, тому апеляційну скаргу він написав лише після отримання повного тексту постанови з мотивуванням причин визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та просить скасувати постанову, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що в разі пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення з поважних причин, цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи виключні обставини пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що їх слід визнати поважними та поновити строк оскарження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Між тим, матеріали справи свідчать, що при її розгляді, наведені вимоги закону не були виконані, дійсні обставини дорожньо-транспортні пригоди з участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належним чином не з'ясовані, а тому висновки судді щодо наявності в діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП є передчасними.
Обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП суд у постанові вказав, що його вина підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2012 року, згідно з яким ОСОБА_4 порушив вимоги п.п.10.1, 12.3 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2012 року, згідно з яким ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.10.1, 10.4
- схемою місця ДТП;
- поясненнями учасника ДТП ОСОБА_4Є;
- поясненнями учасника ДТП ОСОБА_3;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- матеріалами справи у їх сукупності.
При цьому слід зазначити, що з протоколом про адміністративне правопорушення складеного щодо ОСОБА_3, останній зазначив, що погоджується частково (а.с.2).
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнав.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_3 свою апеляцію підтримав та пояснив, що як у перших своїх поясненнях, так і при розгляді справи по суті в суді першої інстанції він постійно наполягав, що перед виникненням дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем марки “Фіат” і рухався по крайній лівій полосі руху по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава. Збираючись виконати поворот вліво він зменшив швидкість та почав здійснювати маневр. Коли передня частині його автомобіля у розриві перетнула осьову лінію відбувся удар передньою частиною його автомобіля та автомобіля марки “Пежо” під керуванням ОСОБА_4
Також ОСОБА_3 надав суду висновок експертного дослідження №6 від 22 лютого 2013 року, відповідно до якого в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Фіат повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху і невідповідностей вищевказаним пунктам правил у його діях не вбачається.
Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП суд у постанові вказав, що останній не переконався у безпеці виконання свого маневру та завчасно не зайняв крайнє ліве положення на проїздній частині дороги, що призвело до ДТП.
Однак, такі висновки суду є неправильними, а докази винуватості ОСОБА_3 - непереконливими.
Так, суд у постанові послався на пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_4 як на доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення.
У своєму поясненні ОСОБА_4 стверджував, що він керував автомобілем “Пежо”, рухаючись по лівій полосі, а поруч по правій полосі рухався автомобіль “Фіат” під керуванням ОСОБА_3, який почав виконувати маневр з виїздом на ліву полосу.
Подавши звуковий сигнал він, ОСОБА_4, почав гальмувати, але уникнути зіткнення не удалось і його автомобіль винесло на зустрічну смугу. ( а.с.4 )
Вищевказані пояснення ОСОБА_4 не узгоджуються з висновками суду про його винуватість у порушенні вимог п.п.10, 12.3 Правил дорожнього руху України, встановленими постановою судді від 28 грудня 2012 року, що набрала чинності (а.с.13).
Згідно вищезазначеної постанови ОСОБА_3 рухався попереду у попутному напрямку з автомобілем ОСОБА_4, але після виконання маневру розвороту автомобілем “Фіат” під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіль “Пежо” виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення.
Оскільки ОСОБА_4 не оскаржив постанову судді про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, він фактично погодився з викладенням судом фактичних обставин ДТП.
Крім цього, вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та правильність встановлених судом обставин ДТП підтверджується схемою місця огляду пригоди, згідно з якою обидва його учасники (і ОСОБА_4 і ОСОБА_3Й.) погодились, що місце зіткнення знаходиться на полосі їх зустрічного руху.
Аналіз наведених доказів свідчить, що аварійну ситуацію створив саме водій автомобіля ПЕЖО, його порушення вимог правил безпеки руху призвели до зіткнення транспортних засобів, а тому доводи апеляції ОСОБА_3 є обгрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.
За таких обставин висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у тому, що перед виконанням маневру повороту-розвороту ліворуч він не зайняв відповідне крайнє ліве положення не узгоджуються з висновками постанови про винуватість ОСОБА_9
З огляду наведеного вважаю, що постанова судді про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.124 КУпАП підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 28 грудня 2012 року.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, провадження по справі щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
СУДДЯ Лісіченко Л.М.