Єдиний унікальний номер 234/7081/15-ц Номер провадження 22-ц/775/191/2015
Єдиний унікальний номер 214/708/15-ц
Номер апеляційного провадження 22-ц/775/191/2015 Головуючий 1 інстанції Михальченко А.О.
Категорія 51 Доповідач Кішкіна І.В.
02 липня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.,
суддів Новосядлої В.М., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Журавльові О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 травня 2015 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку з ОСОБА_2 юстиції України, Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 19 травня 2015 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку з ОСОБА_2 юстиції України, Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати і вирішити питання по суті заявлених вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, не дотримані процесуальні строки, передбачені п. 7 ст.100 ЦПК України, у порушення вимог п.5 ст.100 ЦПК України судом відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу без вирішення питання про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог, крім того, вважає, що судовий наказ може бути видано не лише на суму заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представники ОСОБА_2 юстиції України, Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, при вирішенні питання про відмову заявнику у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки її виплати, суд першої інстанції виходив з того, що вимога, з якою ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, передбачає спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Згідно із ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
У випадках, встановлених законом, до суду із заявою про видачу судового наказу можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (частина перша статті 45, частина друга статті 95 Цивільного процесуального кодексу України).
Перелік вимог, визначених частиною першою статті 96 ЦПК України, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно із п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Відповідно до п.12 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, що ОСОБА_1 просить видати судовий наказ про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні в сумі 19318,28 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 28901,28 грн. та зазначає в заяві в якості боржників ОСОБА_2 юстиції України, Державну казначейську службу України, Державну виконавчу службу України, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, в той час як в прохальній частині заяви просить стягнути з Держави Україна.
Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області видало заявнику довідку № 1221053-23 від 18 березня 2015 року, яка підтверджує наявність трудових правовідносин та в якій зазначено, що загальна сума нарахованого, але не отриманого доходу за період з 01 серпня 2014 року по 05 листопада 2014 року складає 19318,28 грн., при цьому, загальна сума нарахованого, але не отриманого доходу за винятком утримань за період з 01 серпня 2014 року по 05 листопада 2014 року складає 15129,10 грн.
Таким чином, вищевказане свідчить про наявний спір про право щодо розміру суми заборгованості по заробітній платі та визначення саме в якій частині з кого з боржників та в якій частині підлягає стягненню заборгованість.
В частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати також мається спір про право на отримання певної суми, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, прийшов до правильного висновку, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме не дотримані процесуальні строки, передбачені ч. 7 ст.100 ЦПК України, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями (арк.с.5) зазначену справу судді передано 18 травня 2015 року, а 19 травня 2015 року суддею постановлено ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу (арк.с.13), тобто відповідно до вимог ч.7 ст.100 ЦПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду. Судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 травня 2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді