17 березня 2009 р.
№ Б-19/155-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:
Панової І.Ю., Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Днепро", м. Харків
на постанову та ухвалу
господарського суду Харківської області від 16.10.2008 Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009
у справі
№ Б-19/155-08 господарського суду Харківської області
за заявою до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ТОВ ВО "Днепро":
Моїсеєнко К.О. за дов. від 25.12.2008
від ФОП ОСОБА_1:
ОСОБА_2. за дов. від 02.03.2009
За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1.) господарським судом Харківської області ухвалою від 10.10.2008 на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1, зобов'язано заявника надати до суду відповідні документи, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно, що належить ФОП ОСОБА_1., за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.
Заява вмотивована неспроможністю підприємця виконати грошові зобов'язання у загальній сумі 7550000,00 грн. перед кредиторами: гром. Доповідач: Продаєвич Л.В
ОСОБА_3. за договором від 01.10.2008, гром. ОСОБА_4. за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.09.2008 у справі №2-3953/2008, гром. ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. за договорами займу від 08.06.2008, від 16.06.2008, від 04.06.2008 року.
Постановою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 (суддя: Міньковський С.В.) ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Тризну О.В., припинено підприємницьку діяльність банкрута, скасовано арешти, що накладені на майно боржника, тощо.
До Харківського апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" (надалі -ТОВ ВО "Днепро") подана апеляційна скарга на вказану постанову, у прийнятті якої ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 (судді: Істоміна О.А. -головуючий, Білоусова Я.О., Пуль О.А.) відмовлено з тих підстав, що ТОВ ВО "Днепро" не є кредитором ФОП ОСОБА_1 та не є іншим учасником провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись із постановою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009, ТОВ ВО "Днепро" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування та припинення провадження у справі № Б-19/155-08.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом у порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без проведення підготовчого та попереднього засідань, через 6 днів з моменту порушення провадження у справі про банкрутство винесена оскаржувана постанова і відкрита ліквідаційна процедура.
Скаржник зауважує на тому, що ФОП ОСОБА_1. "жодної підприємницької діяльності не здійснював, отримуючи у позику кошти, не мав наміру їх повертати, що свідчить про ознаки фіктивного підприєм-ництва".
ТОВ ВО "Днепро" вважає вимоги кредиторів необґрунтованими та вважає себе кредитором підприємства, посилаючись на те, що є власником нежитлових приміщень по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові, які були придбані фізичною особою-підприємцем на підставі "незаконного" рішення господар-ського суду Харківської області від 11.08.2008 у справі №05/164-08, яке було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року.
Крім того, касаційна скарга містить посилання на положення статті 129 Конституції України, статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 41, 106 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову -без змін, посилаючись на те, що відносини, пов'язані з банкрутством фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, передбачених статтями 47-49 цього Закону, за спрощеною процедурою, якими не вимагається проведення підготовчого та попередніх засідань, а інші, наведені доводи скаржника, не є підставами для скасування оскаржуваних судових актів.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.03.2009 № 02.01-35/50а призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді - Заріцька А. О., Продаєвич Л.В.
За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2009 розгляд касаційних скарг було відкладено на 17.03.2009 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника та боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2008 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 у порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які встановлюють особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина.
Постановою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Тризну О.В., припинено підприємницьку діяльність банкрута, скасовані арешти, що накладені на майно боржника тощо.
07.11.2008 у газеті "Голос України" №213 (4463) здійснено публікацію оголошення про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатора.
Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", ТОВ ВО "Днепро" не є кредитором ФОП ОСОБА_1 у даній справі про банкрутство та останнє не зверталося до господарського суду з вимогами до боржника.
За визначенням у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
ТОВ ВО "Днепро" не має статусу сторони та іншого учасника у справі про банкрутство, якими є відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Касаційна скарга товариства вмотивована порушенням прав товариства як власника нежитлових приміщень, які належать ФОП ОСОБА_1.
За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Крім того, у силу приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи, щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник мотивує обґрунтованість власних вимог.
Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 16.09.2008 у справі №2-26/2657-2006 (2-8/3141-2005, 2-8/10480-04), від 02.09.2008 у справі № 23/294.
Спори про право власності на майно вирішуються відповідно до чинного цивільного законодавства; у разі порушення цих прав вони підлягають захисту шляхом звернення до суду з позовами про визнання права власності, з віндикаційним позовом тощо.
У зв'язку з тим, що ТОВ ВО "Днепро" не є учасником справи про банкрутство, виходячи із вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказана особа позбавлена можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі про банкрутство за касаційною скаргою неучасника такої справи не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ТОВ ВО "Днепро" на постанову місцевого господарського суду від 16.10.2008, Харківський апеляційний господарський суд виходив із приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення з апеляційною скаргою (поданням) на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають відповідно сторони у справі та прокурор.
Особи, що не були залучені у справі місцевим господарським судом, не мають право на подання апеляційної скарги, навіть у випадках, якщо цей суд прийняв рішення про їх права та обов'язки. Такі особи мають подати касаційну скаргу на підставі статті 107 Господарського процесуального кодексу України.
Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Указана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Втім, як було вже зазначено, апеляційний господарський суд обмежений приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги ТОВ ВО "Днепро".
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Харківським апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ст. ст. 80, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Днепро" -залишити без задоволення.
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Днепро" на постанову господарського суду Харківської області від 16.10.2008 у справі № Б-19/155-08 про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -припинити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 у справі № Б-19/155-08 -залишити без змін.
Головуючий: І.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич