Постанова від 11.03.2009 по справі 46/90-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2009 р.

№ 46/90-08 (16/90)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2008р.

у справі № 16/90-46/90-08 Господарського суду Харківської області

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3.

до Приватного підприємця ОСОБА_2.

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_3. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2. про стягнення 40662,11грн. заборгованості по договору оренди № 01/04 від 01.01.2007р., з яких 19945,20грн. заборгованість з орендної плати, 1483,55грн. пені, 1543,74грн. інфляційних витрат, 278,16грн. річних, 17411,46грн. не отриманого прибутку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2008р. (суддя С.В.Дюкарєва), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2008р. (судді: В.І.Сіверін, В.П.Бондаренко, В.О.Івакіна), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2. на користь приватного підприємця ОСОБА_3. 19945,20грн. орендної плати та комунальних послуг, 1483,55грн. пені, 1543,74грн. інфляційних втрат, 278,16грн. річних, 232,50грн. держмита і 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 17411,46грн. не отриманого прибутку в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, приватний підприємець ОСОБА_2. подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2008р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою вимогу приватний підприємець ОСОБА_2. мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

01.01.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 01/04, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 313,2кв.м. під виробництво та нежитлове приміщення на другому поверсі загальною площею 11,8кв.м. під офіс, які розміщені за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1. Цей договір діє до 30.11.2007р.

27.08.2007р. у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди позивач направив відповідачеві повідомлення про розірвання з 28.09.2007р. договору оренди № 01/04.

Листом від 28.09.2007р. відповідач підтвердив свою згоду щодо розірвання вказаного договору оренди.

Відповідач в порушення умов договору оренди орендну плату та комунальні послуги за липень, серпень, вересень 2007 року не сплатив, в результаті чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 19945,20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, за договором оренди орендодавець зобов'язаний надати майно в користування орендарю, а орендар саме за користування наданим йому майном має сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін на підставі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, вирішуючи даний спір господарський суд у встановленому законом порядку на підставі доказів, що залучені до матеріалів справи не досліджував обставин щодо того чи здійснював позивач відповідачу перешкоди в користуванні орендованим майном, та чи користувався у відповідний період цим майном відповідач.

Не звернув господарський суд попередніх інстанцій увагу і на приписи ст. 13 та ст. 14 ЦК України.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2. задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2008р. у справі № 16/90-46/90-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя Кривда Д.С.

судді Жаботина Г.В.

Уліцький А.М.

Попередній документ
4657061
Наступний документ
4657063
Інформація про рішення:
№ рішення: 4657062
№ справи: 46/90-08
Дата рішення: 11.03.2009
Дата публікації: 21.09.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди