03 березня 2009 р.
№ 12/87пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Панової І.Ю.,
суддів
Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Еколас-Сервіс"
на рішення
господарського суду Луганської області від 5 грудня 2008 року
у справі господарського суду
№ 12/87пн Луганської області
за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
товариства з обмеженою відповідальністю "Еколас-Сервіс" - товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Надія" - фізичної особи ОСОБА_1 державний реєстратор виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради
про
визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації статуту відповідача
за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю "Еколас-Сервіс" ОСОБА_6.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколас-Сервіс" (далі -ТОВ "Еколас-Сервіс") звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Надія" (далі -ТОВ "Магазин "Надія") та фізичної особи ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державний реєстратор виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації статуту ТОВ "Магазин "Надія".
Заявою від 20 березня 2007 року про зміну позовних вимог та заявою від 5 грудня 2008 року, поданою в судовому засіданні, ТОВ "Еколас-Сервіс" відмовилось від позовної вимоги щодо скасування державної реєстрації статуту ТОВ "Магазин "Надія" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 22 січня 2005 року, відмова прийнята судом (т. 1 а.с. 66, т. 2 а.с. 131, 172).
Рішенням господарського суду Луганської області від 5 грудня 2008 року (колегія суддів у складі: Корнієнка В.В. -головуючого, Ворожцова А.Г., Яресько Б.В.) припинено провадження у справі в частині вимоги про скасування державної реєстрації статуту ТОВ "Магазин "Надія" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Магазин "Надія" від 22 січня 2005 року; в задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладено на позивача.
В касаційній скарзі ТОВ "Еколас-Сервіс" стверджує про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Магазин "Надія" від 22 січня 2005 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов у вказаній частині задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішеннями господарського суду Луганської області від 6 червня 2001 року у справах № 13/186 та 13/187 з TOB "Еколас-Сервіс" на користь TOB "Демос" було стягнуто 8 643, 22 грн. та 28 551,00 грн. відповідно. Видано накази.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції 1991 року) та ст. 149 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) TOB "Демос" (як кредитор) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання TOB "Магазин "Надія" виділити частку TOB "Еколас-Сервіс" (боржника) у статутному фонді TOB "Магазин "Надія", для погашення заборгованості.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14 вересня 2004 року у справі № 17/306пн, яке було залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2004 року, позов задоволено: зобов'язано TOB "Магазин "Надія" негайно, після набрання рішенням законної сили, виділити частку TOB "Еколас-Сервіс" у статутному фонді у розмірі 87,68%, що складає 15 786, 06 грн. Господарським судом було видано відповідний наказ.
29 листопада 2004 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області (далі -ВДВС) було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного рішення і запропоновано TOB "Магазин "Надія" добровільно виконати рішення суду до 5 грудня 2004 року.
Судом першої інстанції у даній справі також встановлено, що TOB "Магазин "Надія" на виконання судового рішення від 14 вересня 2004 року у справі № 17/306пн, та постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження, 22 січня 2005 року було проведено збори учасників TOB "Магазин "Надія", повідомлення про проведення яких було направлено учасникам товариства 21 грудня 2004 року, копія повідомлення про дату проведення зборів та порядок денний знаходиться у матеріалах справи (т. 2 а.с. 105, 106).
На зборах учасників товариства 22 січня 2005 року був присутній державний виконавець і склав акт, в якому зазначив, що за участю ОСОБА_3, ОСОБА_1., в присутності: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. (представника позивача у даній справі), 22 січня 2005 року о 20 годині відбулися збори учасників TOB "Магазин "Надія", за результатами проведення яких прийнято рішення про виділення частки TOB "Еколас-Сервіс" у статуному фонді TOB "Магазин "Надія" у розмірі 87,68%, що складає 15 786, 06 грн. Вказана частка була передана учаснику товариства ОСОБА_1., яка зобов'язалася в термін до 20 березня 2005 року розрахуватися по боргах TOB "Еколас-Сервіс" перед TOB "Демос" і TOB "Радуга" (т. 1 а.с. 6 -8, 10). Як зазначено в акті державного виконавця боржник від підпису в акті відмовився.
З протоколу зборів учасників TOB "Магазин "Надія" вбачається, що при вирішенні питання про виділення частки TOB "Еколас-Сервіс" у статутному фонді TOB "Магазин "Надія" та про передачу частки TOB "Еколас-Сервіс" учаснику TOB "Магазин "Надія", за прийняття рішень голосували три учасники товариства: ОСОБА_5, ОСОБА_3. і ОСОБА_1. із загальною кількістю 9,8 відсотків голосів. Як зазначено у протоколі зборів учасників - представник TOB "Еколас-Сервіс" участі у голосуванні не приймав відповідно до ч. 2 ст. 149 ГК України, але оскільки ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України норми про такий порядок голосування не містять, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правомірність вказаного.
В обґрунтування позову та касаційної скарги TOB "Еколас-Сервіс" посилається на те, що представник TOB "Еколас-Сервіс" не реєструвався і присутній на зборах учасників TOB "Магазин "Надія" не був, збори, приймаючи рішення, були неправомочними.
Висновок місцевого господарського суду з цього приводу ґрунтується на тому, що TOB "Магазин "Надія" було надано суду перелік учасників товариства, зареєстрованих для участі у загальних зборах 22 січня 2005 року, який підписаний головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_5. (т. 2 а.с. 142). Відповідно до переліку учасників товариства, зареєстрованих для участі у загальних зборах суд зробив висновок про реєстрацію і участь у зборах представника TOB "Еколас-Сервіс" ОСОБА_6., який мав повноваження на представництво інтересів вказаного товариства. Оскільки на час проведення зборів частка позивача у статутному фонді відповідача складала 87,68%, суд прийшов до висновку про те, що збори учасників TOB "Магазин "Надія" були повноважними і прийняті ними рішення є законними.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції послався на ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення зборами учасників), згідно з приписами якої збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи і є суперечливими.
В обґрунтування доводів про те, що збори учасників товариства від 22 січня 2005 року були неповноважними заявник касаційної скарги посилається також на те, що ОСОБА_1. та ОСОБА_5 не мали права приймати участь у цих зборах, оскільки рішенням від 17 квітня 2004 року вони були виключені із складу учасників TOB "Магазин "Надія", частки учасників товариства у статутному фонді у зв'язку з цим були змінені, що не враховувалося при проведені зборів і при вирішені спору судом.
Судом першої інстанції з цього приводу встановлено, що рішенням загальних зборів учасників TOB "Магазин "Надія" від 17 липня 2004 року ОСОБА_1. та ОСОБА_5 із складу учасників товариства були виключені, але рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 січня 2005 року, яке набрало чинності 22 лютого 2005 року, рішення зборів учасників від 17 липня 2004 року було визнано недійсним (т. 1 а.с. 117, 118, 130).
Враховуючи, це суд першої інстанції зробив висновок що ОСОБА_1. і ОСОБА_5 мали право приймати участь у зборах учасників товариства. При цьому суд першої інстанції зазначив, що набрання рішенням Сєвєродонецького міського суду законної сили у даному випадку носить формальний характер і не може бути підставою для висновку, що ОСОБА_1. та ОСОБА_5 не мали права приймати участі у зборах 22 січня 2005 року.
Оскільки такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі і суперечать фактичним обставинам встановленим судом, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про неповноважність зборів учасників TOB "Магазин "Надія" від 22 січня 2005 року і вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, належно не з'ясував обставин справи і оцінка доказів, всупереч вимогам ст.43 ГПК України, не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права.
Як вбачається з копії рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 вересня 2004 року у справі № 17/306пн суд, на підставі ст.ст. 55, 57 Закону України "Про господарські товариства", ст. 149 ЦК України, вирішив про зобов'язання TOB "Магазин "Надія" виділити частку TOB "Еколас-Сервіс" у повному розмірі - 87,68%, що складає 15 786,06 грн., для погашення боргів TOB "Еколас-Сервіс" перед TOB "Демос".
Таким чином у судовому порядку було визначено спосіб покриття боргів (шляхом виділення частки учасника) і її розмір у грошовому виразі.
Згідно із ст. 57 Закону України "Про господарські товариства" звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається. При недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у порядку, передбаченому ст. 55 цього Закону.
З приписів ст. 55 згаданого Закону випливає, що збори учасників мали право виділити частку учасника у грошовій формі.
Суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував посиланням на ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.
Таким чином, суд першої інстанції належно не з'ясував, які насправді були вчинені дії і які рішення прийняті загальними зборами учасників товариства, оскільки посилання в обґрунтування рішення на ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" зроблене без врахування, що у даному випадку йшлося про звернення стягнення на частку позивача у статутному фонді TOB "Магазин "Надія" шляхом її виділення у примусову порядку, а не добровільне відступлення учасником своєї частки іншому учаснику товариства.
До того ж, судом не враховано, що частка, яка підлягала виділенню відповідно до вказаних у рішенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 вересня 2004 року норм матеріального права була рішенням тих же зборів учасників товариства передана іншому учаснику.
Згідно із ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦК України звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.
За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при вирішенні даного спору і прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, при якому суду слід врахувати наведене, ретельно дослідити зібрані у справі докази і належно з'ясувати обставини справи, встановленому дати відповідну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еколас-Сервіс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 5 грудня 2008 року у справі № 12/87пн, в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Еколас-Сервіс" у задоволенні позову, скасувати.
Справу у вказаній частині передати на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
В решті рішення суду від 5 грудня 2008 року залишити без змін. Головуючий І. Панова Судді А. Заріцька Л. Продаєвич