01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
16.03.09 р. № 21/54
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шевченко В. Ю.
секретар судового засідання: Олійник О.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кирпа Б.І. -директор, розпорядження №35 від 10.04.07 р.;
від відповідача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання
повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих на Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 р. у справі №21/54 (суддя -Тимченко Б.П.),
за позовом: Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих, м. Полтава;
до : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Полтава;
про: про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 16.07.2006 р. №351/08 та стягнення грошових коштів у сумі 13 541,19 грн.,
29.02.2008 року Полтавське виробниче підприємство «Універсал»Українського товариства глухих звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по Договору оренди нежитлових приміщень від 16.07.06 р. №351/08 за період з листопада 2007 по серпень 2008 року у сумі 5 381,50 грн., у тому числі: 1 656,21 грн. боргу по орендній платі та 3 725,29 грн. по комунальних послугах.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав на порушенні відповідачем умов п.п. “д” п. 2.2. Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 щодо своєчасного внесення орендних платежів.
17.06.2008 року ПВП «Універсал»уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 781 грн.
27.03.2008 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про зміну позовних вимог, в якій просив розірвати Договір оренди нежитлових приміщень від 16.07.06 р. №351/08 та стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість у сумі 5 381,50 грн.
Позивач зауважував на порушенні відповідачем вимог п.п. “г” п. 2.2. Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08, тобто, відповідач надав приміщення в суборенду без відповідного дозволу орендодавця.
08.08.08 р. ПВП «Універсал», в третій раз уточнив позовні вимоги і просив суд розірвати Договір оренди нежитлових приміщень від 16.07.06 р. №351/08 та стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість за період з 11.11.07 р. по 25.08.08 р. у сумі 13 541,19 грн., з яких: 5 056,21 грн. -основний борг, 4 635,58 грн. -пені, 123,84 грн. - 3% річних та 3 725,29 грн. витрат по комунальним послугам.
На підставі п. 3.5. названого Договору оренди позивачем нараховано пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу у сумі 4 635,85 грн.
Відповідач проти позову заперечив та надав суду першої інстанції відповідні платіжні документи у спростування заявлених сум заборгованості.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.08 р. у справі №21/54 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Рішення мотивне тим, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, ПВП «Універсал»УТОГ звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.08 р. у справі №21/54 та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У доводах апеляційного оскарження позивач, повторюючи обґрунтування позову, наголошував на тому, що заборгованість відповідача по орендній платі та комунальних платежах підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Скаржник зазначає, що Дозвіл №530063 (т.1, а.с. 60), виданий Полтавською філією Українського державного центру радіочастот на здійснення реалізації радіоелектронних засобів (мобільних телефонів), було отримано ФОП ОСОБА_1 30.03.08 р., в той час, як порушення орендарем п.п. “г” п. 2.2 Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 було зафіксовано Актом від 12.03.08 р. (т.1, а.с. 55).
Відповідач -ФОП ОСОБА_1 правом наданим ст. 96 ГПК України не скористався, письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надіслав.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 13.01.2009 року апеляційну скаргу Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих на Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 р. у справі №21/54 прийнято до провадження.
У останнє судове засідання від 16.03.09 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення №5281380.
У судовому засіданні від 16.03.2009 р. колегією суддів, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини Постанови по даній справі, якою апеляційну скаргу Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих задоволено частково, Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 р. у справі №21/54 змінено, прийнято нове судове рішення, а саме: «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих 3 400,00 грн. боргу з орендної плати, 38,29 грн. 3% річних, 292,36 грн. пен. В іншій частині позову відмовити».
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
16.07.2006 року між ФОП ОСОБА_1 (орендар, відповідач) та ПВП «Універсал»УТОГ (орендодавець, позивач) було укладено Договір на оренду нежитлових приміщень №351/08, який погоджено з Центральним правлінням УТОГ.
На виконання умов названого Договору позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 61,4 кв.м., яке знаходиться по вул. Шевченка, б. 58 в м. Полтаві.
Згідно з п.п. “д” п. 2.2. Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 орендар зобов'язувався своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі, та компенсувати експлуатаційні витрати, в т.ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати поточні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території, в т.ч. по збору та вивезенню сміття, охороні приміщень.
Орендну плату відповідач зобов'язався вносити не пізніше 10-го числа поточного місяця ( п. 2.1 Договору).
Пунктом 3.1. вищезазначеного Договору встановлено розмір щомісячної орендної плату у сумі 3 070,00 грн.
Звертаючись з позовом по даній справі позивач зазначав на порушенні відповідачем п.п. “д” п. 2.2. Договору оренди від 16.07.06 р. щодо своєчасного внесення орендних та комунальних платежів за період з листопада 2007 по серпень 2008 року, а також вимоги п.п. “г” п. 2.2. Договору щодо надання приміщення в суборенду без відповідного дозволу.
За ствердженням позивача, ФОП ОСОБА_1 допустила ряд порушень умов Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08, тому відповідно до п. 7.2., Договір підлягає розірванню. Крім того, позивачем на підставі п. 3.5. Договору оренди нараховано пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу у сумі 4 635,85 грн. та 123,84 грн., що складає 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.
За оцінкою колегії суддів, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з листопада 2007 року по серпень 2008 року у сумі 5 050,61 грн. підлягають частковому задоволенні у сумі 3 400,00 грн., з огляду на наступне.
В матеріалах справи містяться надані відповідачем платіжні документи у підтвердження сплати відповідачем орендних платежів, а саме: платіжне доручення від 05.12.07 р. №228 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за листопад 2007 р.); від 28.12.07 р. №242 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за грудень 2007 р.); від 06.02.08 р. №258 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за січень 2008 р.); від 11.03.08 р. №273 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за березень 2008 р.); від 15.05.08 р. (орендна плата у сумі 2 740,00 грн. за травень 2008 р.); від 05.06.08 р. №317 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за червень 2008 р.); від 09.07.08 р. №331(орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за липень 2008 р.); від 08.08.08 р. №344 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за серпень 2008 р.) та квитанція до прибуткового касового ордера №151827 (орендна плата у сумі 3 070,00 грн. за лютий 2008 р).
Таким чином, аналіз наданих документів, свідчить, що відповідачем не підтверджено сплату орендної плати за квітень місяць 2008 року у сумі 3 070,00 грн. та за травень місяць 2008 року у сумі 330,00 грн., що складає загальну суму 3 400,00 грн. (3 070,00 грн. + 330,00 грн.).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з орендних платежів у повному обсязі, оскільки, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за квітень та травень місяці 2008 року на загальну суму 3 400,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі п. 3.5. Договору оренди нараховано пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу у сумі 4 635,85 грн.
Колегія суддів вважає нараховану позивачем суму пені у розмірі 4 635,85 грн. необґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно зі ст.ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений Законом як граничний.
З огляду на викладене, враховуючи встановлення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ від 14.02.2008 р. №5/2164 та від 20.03.2007 р. №55/414-08.
Таким чином, за розрахунком колегії суддів, пеня в розмірі 292,36 грн. (обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний період, від суми заборгованості з орендної плати у розмірі 3 400,00 грн.) і є тим граничним розміром відповідальності за прострочку платежу, який встановлений законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши наданий скаржником розрахунок 3% річних, дійшла висновку про його неправильне нарахування. Розрахунок 3% річних, виходячи з суми основного боргу по орендній платі у розмірі 3 400,00 грн. (3 070,00 грн. за квітень 2008 р. та 330,00 грн. за травень місяць), складає 38,29 грн.
За оцінкою колегії суддів, заявлена позивачем сума витрат по комунальним послугам за період з липня 2006 року по травень 2008 року у розмірі 3 725,29 грн. не підтверджена належними та допустимими доказами.
Надана позивачем Довідка - розрахунок від 08.08.2008р. складена в довільній формі, без зазначення періоду та підстав нарахування виплат по комунальним послугам і не є первинним бухгалтерським документом.
Статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.04 р. №1875-VІ визначено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
З наданого позивачем Розрахунку заборгованості по комунальних платежах неможливо ідентифікувати, які саме комунальні послуги було надано позивачем та в якій сумі.
Тобто, неможливо диференціювати та документально дослідити кожний комунальний платіж за наданою позивачем Довідкою від 08.08.08 р., яка була надана суду першої інстанції як обґрунтування позову в частині стягнення заборгованості по комунальним послугам
Колегія суддів зауважує і на тому, що скаржником, на вимогу суду апеляційної інстанції, надано розгорнутий Розрахунок від 16.02.09 р. №01-1/45, в якому позивач, розшифровуючи заявлену суму заборгованості по комунальних послугах, включає до складу комунальних витрат послуги телефонного зв'язку, які, в силу вищенаведеної норми ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», не можуть бути віднесені до комунальних послуг.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення витрат на комунальні послуги, в той час як в п.п. “д” п. 2.2. Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 визначено саме компенсація за експлуатаційними витратами.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог про розірвання Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 з підстав передачі відповідачем частини орендованого приміщення в користування третій особі для організації продажу мобільних телефонів та аксесуарів без дозволу позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. “д” та “г” п. 2.2. Договору оренди відповідач зобов'язувався не здавати об'єкт оренди - нежитлове приміщення магазину в суборенду без дозволу позивача та Центрального правління УТОГ.
Згідно ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Договір оренди припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу (приватизації) об'єкта оренди;
- ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;
- загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Відповідно до п. 7.2 Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 він підлягає достроковому розірванню за вимогою орендодавця:
а) при використанні приміщення не у відповідності з договором оренди;
б) якщо орендар навмисно або необачно погіршує стан приміщення;
в) якщо орендар не вніс орендну плату протягом двох місяців;
г) якщо орендар вимушений повернути приміщення його власнику - Центральному правлінню УТОГ за мотивованої вимоги останнього.
В матеріалах справи міститься Дозвіл № 53-00063, виданий Полтавською філією Українського державного центру радіочастот на здійснення реалізації радіоелектронних засобів (мобільних телефонів) саме на ім'я відповідача із зазначенням адреси: м. Полтава, вул. Шевченка, 58 та Акт обстеження ДПІ м. Полтави від 27.03.2008р. приміщення магазину «Гігабайт»за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 58 де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, яким не встановлено будь-яких порушень орендних правовідносин з боку відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з правовим висновком суду першої інстанції про те, що господарською діяльністю з реалізації мобільних телефонів в орендованому у позивача приміщенні за Договором від 16.07.06 р. №351/08 займається саме відповідач орендар - ФОП ОСОБА_1 і зауваження щодо наявності суборендних правовідносин залишаються безпідставними.
В апеляційній скарзі позивач, стверджуючи про наявність суборендних правовідносин, зазначає, що Дозвіл №530063, виданий Полтавською філією Українського державного центру радіочастот на здійснення реалізації радіоелектронних засобів (мобільних телефонів), було отримано ФОП ОСОБА_1 30.03.08 р., в той час, як порушення орендарем п.п. “г” п. 2.2 Договору оренди від 16.07.06 р. №351/08 про заборону суборенди було зафіксовано Актом від 12.03.08 р.
На стадії судового дослідження матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що Акт від 12.03.08 р., на який посилається скаржник, не може слугувати доказом по даній справі, оскільки носить односторонній та суб'єктивний характер. Акт від 12.03.2008 р., підписано безпосередньо працівниками позивача та дільничним інспектором міліції Кизименко А.В. Дільничний інспектор міліції, у даному випадку, не може свідчити про фіксацію господарського правопорушення, оскільки, ЗУ «Про міліцію»від 12.12.1990 р. №565-ХІІ не передбачено і не дозволено дільничному інспектору міліції виступати свідком господарського правопорушення. Повноваження дільничного міліціонера чітко визначені ЗУ «Про міліцію».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку Рішення господарського суду Полтавської області від 19.11.08 р. №8/307 змінити. Приймаючи нове судове рішення по даній справі, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме: «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих 3 400,00 грн. боргу з орендної плати, 38,29 грн. 3% річних, 292,36 грн. пені. В задоволені решти позовних вимог відмовити».
Судові витрати покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих на Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 р. у справі №21/54 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 р. у справі №21/54 змінити.
Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (36021, м. Полтава,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Полтавського виробничого підприємства «Універсал» Українського товариства глухих (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,58, ідентифікаційний код 03972732) 3 400,00 грн. боргу з орендної плати, 38,29 грн. 3% річних, 292,36 грн. пені.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 37,30 грн. державного мита, 08,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 18,65 грн. витрат зі сплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи №21/54 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Шевченко В. Ю.
Дата відправки 26.03.09