26 січня 2009 р.
№ 11/167
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Мамонтової О.М.
за участю представників:
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.11.2008
у справі господарського суду
№ 11/167 Луганської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс"
до
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 214 874,92 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.2008 (суддя Москаленко М.О.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс" 225 461,42 грн. безпідставно перерахованих в рахунок сплати орендної плати.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 (колегія у складі суддів: Журавльової Л.І., Бойченка К.І., Єжової С.С.) рішення господарського суду Луганської області від 26.09.2008 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.11.2008, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Луганської області від 26.09.2008 залишити в силі.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
08.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс" заявило позов до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.09.2008) 225 461,42 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що ним було укладено 14.07.2005 із відповідачкою договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 1297,03 кв.м, за умовами якого отримано у користування вказане приміщення. Посилаючись на те, що ним як орендарем було в період дії цього договору зайво сплачено 225 4611,42 грн. орендних платежів позивач просив на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути вказану суму з відповідачки в примусовому порядку.
Як встановлено судами, що приймали рішення у справі, 14.07.2005 сторонами у справі був укладений договір № 102 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання-передачі у користування нежитлове приміщення загальною площею 1297,03 кв.м у будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. 30.10.2007 сторонами договору оренди було укладено додаткову угоду № 3, відповідно до якої позивач додатково прийняв у користування за актом приймання-передачі нежитлове приміщення у підвалі будівлі, розташованої за тією ж адресою. У період з грудня 2005 року по листопад 2006 року орендна плата перераховувалася позивачем щомісячно у сумі 2408,21 грн., у період з грудня 2006 року по січень 2008 року включно -щомісячно у розмірі 12 844,84 грн., а у період з лютого 2008 року по липень 2008 року включно -щомісячно у розмірі 16 617,04 грн.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем було безпідставно сплачено суму 225 461 грн. враховуючи, що додаткову угоду № 4 від 18.10.2006 до договору оренди, якою змінено розмір орендної плати, не підписано позивачем, а тому були відсутні підстави для сплати ним збільшеного розміру орендної плати.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дослідивши подані сторонами докази, дійшов висновку, що позивач не довів суду належними доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки, як встановлено апеляційним судом, позивач щомісячно саме з періоду та у сумі, яка зазначена у запропонованій відповідачем додатковій угоді № 4 від 18.10.2006 сплачував орендодавцю 12 844,84 грн. а в подальшому -16 617,04 грн., тобто погодився із такими розмірами орендної плати, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вказані висновки відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, тому Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.11.2008 у справі № 11/167 залишити без змін.
Головуючий В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
О.Мамонтова