21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
05 червня 2006 р. Справа 6/132-06
за позовом ВАТ «АК «Вінницяобленерго» м. Вінниця в особі СО «Калинівські електричні мережі» м.Калинівка Вінницької обл.
до Вінницького обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» в особі Калинівського відоокремленого підрозділу водопровідно -каналізаційного господарства м. Калинівка Вінницької обл.
про стягнення 437902 грн. 57 коп.
та зустрічним позовом Вінницького обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» в особі Калинівського відоокремленого підрозділу водопровідно -каналізаційного господарства м. Калинівка
до ВАТ «АК «Вінницяобленерго» м. Вінниця в особі СО «Калинівські електричні мережі» м.Калинівка Вінницької обл.
про визнання угоди недійсною
Головуючий суддя Н.Говор
Секретар Г.Мовчан
представники
позивача :С.Вуйко ( дор. від 03.01.06)
відповідача : В.Поліщук ( дор. від 04.04.06)
місце проведення : приміщення суду
Подано позов про стягнення 437 902 грн. 57 коп. заборгованості за угодою № 274 від 22.12.2003 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію.
Позивач подав заяву від 19.04.2006 р. про збільшення своїх позовних вимог на суму 18926 грн. 71 коп.
Заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України .
Позивач у судовому засіданні 5.06.2006 подав заяву про відмову від заяви про збільшення позовних вимог і підтримав позовні вимоги у межах заявленого позову у сумі 437 902 грн.
Заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України .
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що угода № 274 від 22.12.2003 підписана неповноважною особою.
Відповідач подав зустрічний позов про визнання угоди № 274 від 22.12.2003 недійсною з тих підстав, що угода не має юридичної сили, оскільки підписана інженером, якому не давалось доручення на вчинення правочину та згідно посадових інструкцій він не мав права підпису даного договору.
Зустрічна позовна заява прийнята судом для сумісного розгляду з первісним позовом на підставі ст. 60 ГПК України .
Позивач у поясненнях від 17.05.2006 р. та від 2.06.2006 р. проти зустрічного позову заперечує з тих підстав, що угоду про реструктуризацію підписано особою, якій були надані на це повноваження, про що свідчить печатка, якою був скріплений підпис, та підписання цією ж особою інших документів, в т. р. додатків до угоди, які прийняті до виконання і не оспорюються відповідачем. Крім цього зазначає, що посадові інструкції інженера не були чинними на момент підписання оспорюваної угоди, про що свідчить печатка на інструкціях, якої на момент укладання угоди у відповідача ще не було, та з інших підстав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив, що сторонами по справі була укладена угода № 274 від 22.12.2003 р. про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію , згідно з умовами якої сторони визнали, що за договором на користування електричною енергією №41 від 20.12.1996 р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію станом на 01.12.2003 р. становить 1249732 грн. 93 коп. , в т. р. активна електроенергія 1015515 грн. 20 коп., реактивна електроенергія 10393 грн. 87 коп. , пеня 71426 грн. 66 коп. , інфляційні нарахування 152397 грн. 20 коп.
За вказаною угодою відповідач зобов'язався, починаючи з 25.01.2004 р., перераховувати позивачу щомісяця платіж з реструктуризованої суми щомісяця, у розмірах, визначених угодою.
Матеріалами справи стверджується часткове виконання відповідачем угоди № 274 від 22.12.2003.
Платіжними документами про оплату електричної енергії відповідача не індивідуалізовані платежі за поточне споживання та платежі в погашення заборгованості , щодо яких укладено угоду № 274 від 22.12.2003 р. Тому позивач правомірно відносив у погашення заборгованості з оплати активної електроенергії за угодою № 274 від 22.12.2003 р. суми, що залишились після сплати поточних платежів за активну електроенергію.
За таких обставин станом на день розгляду позову заборгованість за активну енергію, що мала бути сплачена станом на 25.01.2006 р. у сумі 369600 грн., фактично погашена відповідачем у сумі 165988 грн. 45 коп.
Отже невиконаною є угода в частині сплати заборгованості за активну електроенергію у сумі 203611 грн. 55 коп., а також в частині сплати заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 10393 грн. 87 коп., інфляційні витрати та пеня у сумі 223823 грн. 86 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 203611 грн. 55 коп., за реактивну електроенергію у сумі 10393 грн. 87 коп., інфляційних витрат та пені у сумі 223823 грн. 86 коп. на підставі ст. ст. 526 ЦК України.
Розглянувши матеріали зустрічного позову , суд встановив, що сторонами була укладена угода № 274 від 22.12.2003 р. про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію , яка була підписана представниками сторін та скріплена печатками.
За твердженням позивача за зустрічним позовом, з боку Калинівського ВКГ «Вінницяводоканал» угоду підписано інженером 1 категорії Плахотнюком, який не мав повноважень на підписання угоди, оскільки такі повноваження не передбачені Інструкціями про його посадові обов'язки, доручення на підписання угоди йому не видавалось. За таких обставин просить визнати угоду недійсною з підстав ст. 207 ЦК України .
Відповідно до п.5.3. Положення про Калинівський відокремлений підрозділ водопровідно-каналізаційного господарства Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» начальник відокремленого підрозділу діє за дорученням начальника Головного підприємства і від його імені, представляє його інтереси у всіх установах, організаціях, підприємствах, укладає господарські договори, видає доручення.
За таких обставин угода № 274 від 22.12.2003 р. з боку Калинівського ВКГ «Вінницяводоканал» укладена особою без належних повноважень на її укладення.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 63 ЦК УРСР , чинного на момент укладання угоди, наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладання.
Судом встановлено, що сторонами вчинені дії , які свідчать про схвалення угоди № 274 від 22.12.2003 р. обома юридичними особами, а саме, 15.02.2006 сторонами здійснено взаємозвірку розрахунків з погашення заборгованості , реструкторизованої угодою № 274.12.2003 , про що складено акт №1 по активній електроенергії та акт №2 по реактивній електроенергії, підписані з боку Калинівського ВП ВКГ керівником С.Бойко.
За таких обставин відсутні підстави визнання угоди недійсною через підписання її особою без належних повноважень.
Крім цього, слід зазначити наступне.
Стаття 207 ЦК України, з підстав якої заявлено зустрічний позов, не містить норм про підстави недійсності правочину.
Також, до оцінки дійсності угоди, укладеної 22.12.2003, факт укладання якої оспорюється , не може бути застосований ЦК України , який набрав чинності з 1.01.2004 р.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина четверта статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмету позову, виключно як право, а не обов'язок позивача.
Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.
За таких обставин зустрічний позов про визнання недійсним угоди № 274 від 22.12.2003 р. з заявлених у ньому підстав задоволенню не підлягає.
Керуючись р. »Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 49, 82,84,85, 115,116, ГПК України ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Вінницького обласного виробничо комунального підприємстваводопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» в особі Калинівського відоокремленого підрозділу водопровідно - каналізаційного господарства (м. Калинівка-2 Вінницької обл. , код ЄДРПОУ 23108029, р/р 26004352045002 в ВФ КБ «ПриватБанк» м. Вінниця МФО 302689) на користь Відкритого акціонерного товариства «АК «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Калинівські електричні мережі» (м. Калинівка, вул.Промислова,14, Вінницької обл., код ЄДРПОУ 25510222, р/р 260353303794 у БВ № 12 ф «ВЦВ Промінвестбанку» МФО 302571) 203611 грн. 55 коп. боргу за активну електроенергію.
Стягнути із Вінницького обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» в особі Калинівського відоокремленого підрозділу водопровідно - каналізаційного господарства (м. Калинівка-2 Вінницької обл. , код ЄДРПОУ 23108029, р/р 26004352045002 в ВФ КБ «ПриватБанк» м. Вінниця МФО 302689) на користь Відкритого акціонерного товариства «АК «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Калинівські електричні мережі» (м. Калинівка, вул.Промислова,14, Вінницької обл., код ЄДРПОУ 25510222, р/р 2600083013794 у БВ № 12 ф «ВЦВ Промінвестбанку» МФО 302571) 10393 грн. 87 коп. боргу за реактивну електроенергію , 223823 грн. 86 коп. інфляційних витрат та пені, 4378 грн. 29 коп. витрат з держмита , 117 грн. 98 коп. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
У зустрічному позові відмовити.
Повернути позивачу з державного бюджету 7361 грн. 98 коп. державного мита сплаченого пл. дорученням № 4 від 24.01.2006 на загальну суму 11741 грн., в зв'язку з внесенням його у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, на підставі п. 1 ст. 8 Декрету КМ України “Про державне мито».
Пл. доручення № 4 від 24.01.2006 на загальну суму 11741 грн. знаходиться в матеріалах справи № 6/132 - 06 господарського суду Вінницької обл.
Це рішення, завірене печаткою суду є підставою для повернення державного мита з держбюджету.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Говор Н.Д.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 07.06.06