Постанова від 17.03.2009 по справі 11/37

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 р.

№ 11/37

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач

за участю представників:

позивача

не з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)

відповідача

не з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)

третіх осіб

не з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірнього підприємства "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство"

на постанову

від 06.10.2008 р. Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№ 11/37 господарського суду Львівської області

за позовом

Дочірнього підприємства "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК -Захід"

за участю третіх осіб

1. ОСОБА_1; 2. ОСОБА_2; 3. ОСОБА_3; 4. ОСОБА_4

про

визнання недійсними рішень загальних зборів та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 р. ДП "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "СКБ -Захід", за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. (з урахуванням уточнень до позовної заяви том 1 а.с. 103-104) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "СКБ -Захід" від 10.02.2005 р., які викладені у протоколі № 1 в частині створення ТОВ "СКБ -Захід" та рішення про формування позивачем статутного капіталу вказаного товариства шляхом передачі до статутного капіталу будівель загальною площею 814 кв.м. (В-1, Б-1), які знаходяться за адресою: м. Львів,АДРЕСА_1;

- визнання за позивачем права власності на будівлі загальною площею 814 кв.м. (В-1, Б-1), які знаходяться за адресою: м. Львів,АДРЕСА_1.

Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 241, 392 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що спірне рішення загальних зборів засновників ТОВ "СКБ -Захід" від 10.02.2005 р. в частині створення ТОВ "СКБ -Захід" та формування статутного капіталу вказаного товариства шляхом передачі до статутного капіталу будівель загальною площею 814 кв.м. порушує права позивача, оскільки директор ДП "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство", всупереч пункту 3.8 Статуту, не маючи повноважень, без узгодження із засновником підприємства, прийняв участь у спірних загальних зборах, підписав протокол № 1 від 10.02.2005 р. та Статут ТОВ "СКБ -Захід", передавши до статутного капіталу створеного товариства будівлі, які належали позивачу на праві власності.

ТОВ "СКБ -Захід" у відзиві на позовну заяву заперечувало проти її задоволення.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначав, що засновником ДП "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство дії директора зі створення ТОВ "СКБ -Захід" та передачі основних засобів позивача до статутного капіталу створеного товариства, не схвалювались, є такими, що здійсненні з перевищенням повноважень та стали відомі засновнику позивача тільки під час проведення перевірки фінансово -господарської діяльності дочірнього підприємства.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.04.2008 р. (суддя Сало І.А.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Мотивуючи рішення, керуючись статтями 203, 215, 216, 241 та 392 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на те, що представник позивача, який брав участь у загальних зборах ТОВ "СБК - Захід", на яких було прийнято рішення про створення цього товариства та внесення ДП "Компан Україна" в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "СБК -Захід" будівель, загальною площею 814 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів,АДРЕСА_1, не був уповноважений давати згоду на створення цього товариства та передачу майна до його статутного капіталу.

За апеляційною скаргою ТОВ "СКБ - Захід" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.10.2008 р. скасував його та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних повністю відмовив.

Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що дії директора ДП "Компан Україна" були схвалені Підприємством "ОСОБА_1", що підтверджується копією наказу № 14 від 15.02.2005 р.

ДП "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 р. скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2008 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Скаржник, зокрема, зазначав щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції про схвалення засновником позивача дій представника дочірнього підприємства зі створення ТОВ "СКБ -Захід" та передання до статутного капіталу товариства будівель, належних позивачу.

ТОВ "СКБ -Захід" проти касаційної скарги заперечило, просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції -без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 10.02.2005 р. відбулись загальні збори засновників ТОВ "СБК -Захід", на якихОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4та ДП "Компан Україна" було прийнято рішення про створення ТОВ "СБК -Захід" та формування статутного капіталу зазначеного Товариства.

Згідно протоколу № 1 від 10.02.2005 р. ДП "Компан Україна" внесло до складу статутного капіталу ТОВ "СКБ -Захід" будівлі загальною площею 814 кв.м., які знаходиться за адресою: м. Львів,АДРЕСА_1.

Згідно зі статтями 79, 80, 81 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються зі статтями 113, 114, 152 Цивільного кодексу України, визначено, що господарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

До господарських товариств, зокрема, відносяться і товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства", статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками (учасниками) у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів (частина 3 статті 50 Закону України "Про господарські товариства").

Статтею 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Дочірнього підприємства "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство" до ТОВ "СКБ -Захід" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "СКБ -Захід" від 10.02.2005 р., які викладені у протоколі № 1 в частині створення ТОВ "СКБ - Захід" та рішення про формування статутного капіталу вказаного товариства шляхом передачі позивачем до статутного капіталу будівель загальною площею 814 кв.м. (В-1, Б-1), які знаходяться за адресою: м. Львів,АДРЕСА_1 та визнання за позивачем права власності на вказані будівлі.

Пунктом 1 статті 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що рішення про створення товариства є загальним установчим документом усіх суб'єктів, у той час як статут є таким лише у випадках, передбачених законом. Вказане рішення фіксує волевиявлення засновників, але на відміну від установчих документів, не закріплює її структуру і правовий статус.

Суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов:

- на момент розгляду справи судом вони не відповідають вимогам закону;

- недоліки не можуть бути усунені;

- недоліки установчих документів порушують права та інтереси інших осіб -позивача.

За приписами пункту 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідачами у справах про визнання установчих документів недійсними мають бути засновники, а не сама юридична особа.

Як відповідачів слід притягати усіх учасників юридичної особи на день звернення до суду.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано правової природи спірних правовідносин та не встановлено правовий статус засновників ТОВ "СКБ -Захід" ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4., залучених до участі у справі в якості третіх осіб.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом № 005/03/07 від 31.03.2007 р. на загальних зборах учасників ТОВ "СКБ -Захід" були вирішені питання про вихід ДП "Компан Україна" зі складу учасників товариства, розподіл часток між учасниками товариства та затвердження нової редакції Статуту (том 1 а.с. 111).

Однак, під час здійснення судового провадження у даній справі про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "СКБ -Захід" від 10.02.2005 р. про створення ТОВ "СКБ -Захід", судами першої та апеляційної інстанції не досліджувалось питання стосовно які саме права позивача та ким саме були порушені на час звернення з позовом до суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про наявність схвалення дій директора ДП "Компан Україна" Підприємством "ОСОБА_1", що підтверджується копією наказу № 14 від 15.02.2005 р. та наказом № 9 від 08.02.2007р., при цьому не звернувши уваги на те, що наявні в матеріалах справи накази № 9 та № 14, на які посилався суд апеляційної інстанції, містять відмінність в оформленні бланку та підписі директора Т. Радлінскі (том 2 а.с. 27, 28), належних доказів такого погодження судом апеляційної інстанції витребувано не було.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 р. у справі № 11/37 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Компан Україна" підприємства Компан торгове підприємство" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

Попередній документ
4656997
Наступний документ
4657000
Інформація про рішення:
№ рішення: 4656998
№ справи: 11/37
Дата рішення: 17.03.2009
Дата публікації: 21.09.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Спір пов’язаний з реалізацією корпоративних прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.05.2025)
Дата надходження: 01.05.2025
Предмет позову: Скарга на дії ВДВС