01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
25.03-01.04.09 р. № 04-13/3069
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мельника С.М.,
суддів: Гаврилюка О.М.,
Рудченка С.Г.,
при секретарі судового засідання Олійник О.Л.,
за участю представників:
від прокуратури: Битько Н.М.,
від позивача: Король А.М. -представник за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю,
від третьої особи 1: не з'явились,
від третьої особи 2: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2008 р. (підписане 08.05.2008 р.)
по справі № 04-13/3069 (суддя Упир І.І.)
за позовом Прокурора міста Черкаси, в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси
треті особи без самостійних вимог на стороні позивача:
1.Управління державного казначейства в м. Черкаси
2.Державна податкова інспекція у м. Черкаси
про стягнення 68 976,08 грн.,
Прокурор міста Черкаси, в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради, звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 68 976,08 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.07.2007 р. по справі №13/3069 позов задоволено частково в сумі 39 393,81 грн.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. по справі №13/3069 рішення господарського суду Черкаської області від 11.07.2007 р. по справі №13/3069 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2008 р. по справі №13/3069 рішення господарського суду Черкаської області від 11.07.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2008 р. (підписане 08.05.2008 р.) по справі №04-13/3069 позов задоволено частково в сумі 33 513,54 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ПП ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким в позові відмовити.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2008 р. апеляційне провадження у справі № 04-13/3069 зупинено до вирішення господарським судом Черкаської області справи № 04-13/2456.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.01.2009 р. апеляційне провадження у справі № 04-13/3069 поновлено.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Третя особа 1 не направила представників в судове засідання, надіславши клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без участі її представників.
Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
25.03.2009 р. в судовому засіданні судом була оголошена перерва до 01.04.2009 р. на 14-00 год. для підготовки повного тексту постанови.
Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що відповідач, порушуючи умови договору, своєчасно і в повному обсязі не сплачує орендні платежі за користування земельною ділянкою площею 694,00 кв.м. Але з такими доводами та висновками місцевого господарського суду судова колегія не може погодитись з наступних підстав.
Оренда землі, згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі», це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. У відповідності до статті 21 цього закону, орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 1.1 рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.10.1999 р. №865 (Т.1 а.с. 11), між позивачем та відповідачем був укладений Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.11.1999 р. (далі -Договір), який зареєстровано 25.11.1999 р. за №1709.
У відповідності до умов договору, СПД ОСОБА_1 було надано на умовах оренди в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,0694 га під існуючий магазин №231 «Овочі-фрукти»по вул. Ярослава Галана, 7 в м. Черкаси.
Згідно розділу 2 договору було встановлено, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно з коефіцієнтом 1,0 до річної ставки земельного податку за 1 кв.м.
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.12.2001 р. №1727 було надано відповідачу в оренду терміном на 49 років земельну ділянку по вул. Я. Галана, 7 в м. Черкаси, загальною площею 1459 кв.м., з якої 694 кв.м. забудованих земель, що використовуються в комерційних цілях під кафе-бар, офіс, підсобні приміщення, кімнати для приїжджих і гараж для службового транспорту, 765 кв.м. відкритих земель Черкаської міської ради під автостоянку транспорту клієнтів.
Сторонами не заперечується, що земельна ділянка, яка була надана відповідачу за договором від 25.11.1999 р., та вказана у рішенні виконкому від 28.12.2001 р. №1727 земельна ділянка площею 694 кв.м. по вул. Я. Галана, 7, є однією і тією самою земельною ділянкою.
Згідно пункту 2 рішення виконкому Черкаської міської ради від 28.12.2001 р., пункт 1.1 рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.10.1999 р. №865 втратив чинність. Пунктом 3 зобов'язано відповідача у місячний термін з часу прийняття рішення замовити перенесення проекту відводу земель в натурі (на місцевість), заключити договір оренди землі з міськвиконкомом та посвідчити його нотаріально за власні кошти (Т.1 а.с. 95).
З матеріалів справи не вбачається, що на час вирішення спору судом першої інстанції між позивачем та відповідачем на виконання рішення Виконкому від 28.12.2001 р. №1727 було укладено новий договір оренди земельної ділянки по вул. Я. Галана, 7 в м. Черкаси, а договір від 25.11.1999 р., який було укладено на підставі пункту 1.1 рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.10.1999 р. №865, на момент прийняття рішення місцевого господарського суду не діяв та був припинений у встановленому порядку.
На час укладення спірного договору, правові відносини у сфері оренди землі регулювались нормами Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., Законів України «Про оренду землі»та «Про плату за землю»в редакції, яка діяла у 1999 р.
Згідно статті 19 Закону України «Про оренду землі»(в редакції 1999 р.), орендна плата за земельну ділянку -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди. Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України «Про плату за землю»і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції 1999 р.), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Стаття 7 цього ж закону визначила, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України (ст.ст. 23, 24 Закону «Про плату за землю»(в редакції 1999 р.).
З матеріалів справи вбачається, що грошова оцінка земельної ділянки по вул. Я. Галана, 7 в м. Черкаси була проведена Черкаським міським управлінням земельних ресурсів у 2002 році.
Згідно наявних в матеріалах справи довідок Черкаського міського управління земельних ресурсів б/н від 25.02.2002 р. та пояснювальних записок до них, вбачається, що:
- загальна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Я.Галана, 7, площею 1459 кв.м. складає 354 727 грн. (Т.1 а.с. 10);
- грошова оцінка земельної ділянки по вул. Я.Галана, 7, площею 694 кв.м. складає 168 732 грн., ділянки площею 765 кв.м. -185 995 грн. (Т.1 а.с. 121-122);
- вартість 1 кв.м. ділянки складає 243,13 грн.
Сторонами не заперечується, що розрахунок орендної плати проводився ними на підставі довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів від 25.02.2002 р.
З приводу оформлення даних про грошову оцінку спірної земельної ділянки, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
11.12.2003 р. був прийнятий Закон України «Про оцінку землі», статтями 20, 23 якого передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, окрім того, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Грошова оцінка спірної земельної ділянки була проведена у 2002 році, тобто до прийняття вказаного закону.
Під час проведення Черкаським міським управлінням земельних ресурсів грошової оцінки у 2002 році застосовувалися положення Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 р. № 213, та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 р. № 76/230/325/150 (в редакціях 2002 року), в яких не було визначено форму, за якою органами Державного комітету України по земельних ресурсах надаються відповідні відомості про грошову оцінку земельної ділянки.
Враховуючи наведене, судова колегія приймає, як належні докази, довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів про грошову оцінку спірної земельної ділянки від 25.02.2002 р.
Згідно позовної заяви та доданого до неї розрахунку заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю ПП ОСОБА_1 по договору оренди від 25.11.1999 р. №1709 вбачається, що відповідачу за період з жовтня 2002 р. по лютий 2007 р. була нарахована заборгованість в сумі 68 976,08 грн., з якої 60 516,30 грн. -борг по орендній платі, та 8459,83 грн. -пені. Також з даного розрахунку слідує, що відповідач сплатив за спірний період орендну плату в розмірі 30800 грн.
Розрахунок розміру орендної плати позивачем проведено на підставі розділу 2 Договору від 25.11.1999 р., та довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів б/н від 25.02.2002 р., і заявлено до стягнення з розрахунку 1 687,32 грн. на місяць.
За період з січня 2006 р. по лютий 2007 р. ПП ОСОБА_1 була нарахована орендна плата в розмірі 1746,38 грн. на місяць. Однак, прокурор в позовній заяві не обґрунтував підстави для такого нарахування орендної плати за вказаний період.
Відповідач, в свою чергу стверджує, що річна орендна плата за земельну ділянку по вул. Я.Галана, 7 площею 694,00 кв.м. складає 5062,00 грн., яка була визначена згідно виданого Черкаським міським управлінням земельних ресурсів розрахунку орендної плати від 27.02.2002 р. №298-25-2 (Т.1 а.с. 54). Також з даного розрахунку вбачається, що орендна плата у розмірі 10 642 грн. на рік відповідачу була розрахована за земельну ділянку площею 1459 кв.м. (яка була надана на підставі рішення позивача від 28.12.2001 р. №1727 та до якої входить земельна ділянка площею 694 кв.м.).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаного розрахунку управління земельних ресурсів, ПП ОСОБА_1 розраховував орендну плату та звітувався про її сплату перед податковими органами, які, згідно внесених 25.03.2005 р. змін до статті 27 Закону «Про плату за землю», здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. З наявних у матеріалах справи письмових поясненнях представника Державної податкової інспекції у місті Черкаси (Т.1 а.с.103),та зворотного боку облікової картки відповідача як платника орендної плати за землю (Т.1 а.с.106) вбачається, що станом на 01.03.2007 р. у ПП ОСОБА_1 значиться переплата по оренді земельної ділянки в сумі 5085,20 грн.
Також колегією встановлено, що відповідач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради про тлумачення умов договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.11.1999 р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.11.2008 р. по справі №04-13/2456 (Т. 2 а.с. 3), яке набрало законної сили та не було оскаржене сторонами, встановлено, що у договорі на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.11.1999 р. сторони встановили орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,0694 га в розмірі річного земельного податку з коефіцієнтом 1,0 до річної ставки земельного податку. Також у даному рішенні суд погодився з правильністю встановленої розрахунком міського управління земельних ресурсів орендної плати в сумі 5 062 грн. на рік.
Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення господарського суду Черкаської області від 13.11.2008 р. по справі №04-13/2456 є належним доказом та має значення для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору по суті. Даним рішенням суду та відомостями податкового органу підтверджується правильність нарахування та справляння відповідачем орендної плати за спірний період.
Вимоги щодо стягнення пені, на думку колегії, задоволенню не підлягають, оскільки спірним договором оренди не було передбачено визначення розміру пені за несвоєчасне внесення орендної плати., як того вимагає ч. 2 ст. 25 Закону України «Про плату за землю».
Враховуючи вищевикладене та те, що ПП ОСОБА_1 належним чином виконував умови договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.11.1999 р., судова колегія вважає, що у відповідача відсутня заборгованість по орендній платі за заявлений період.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду, яке прийнято з порушенням чинного законодавства підлягає скасуванню, а позов підлягає залишенню без задоволення повністю.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2008 р. (підписане 08.05.2008 р.) по справі № 04-13/3069 -задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2008 р. (підписане 08.05.2008 р.) по справі № 04-13/3069 -скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Матеріали справи № 04-13/3069 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: С.М. Мельник
Судді: О.М. Гаврилюк
С.Г. Рудченко
Дата відправки 02.04.09