03.03.09р.
Справа № 39/78-08(41/82-07)
За позовом ОСОБА_3- учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробничий центр "Енергія -Сервіс", м. Дніпропетровськ
до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробничий центр "Енергія -Сервіс", м. Дніпропетровськ
до відповідача -2 :Селянського фермерського господарства Дузенка Леоніда Івановича, смт. Томаківка, Дніпропетровська область
Третя особи-1: ОСОБА_1, смт. Томаківка, Дніпропетровська область,
Третя особа-2:ОСОБА_2, м. Марганець
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явивсявід відповідача-2: Дузенко Л.І.- голова
Кутовий В.М., дов. № 177 від 05.02.2008р.
від третьої особи-1: ОСОБА_1
Кутовий В.М., дов. № 3 від 06.03.2007р.
від третьої особи-2: не з'явився
ОСОБА_3 (надалі Позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр „Енергія-Сервіс” (надалі Відповідач-1) та Селянського (фермерського) господарства Дузенка Леоніда Івановича (надалі Відповідач-2), в якому просить суд визнати недійсними укладені між відповідачами договори купівлі-продажу № 12/04 від 08.11.2004 року, та № 6-03 від 21.04.2003 року. Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що спірні договори з боку Відповідача-1 (продавця) укладені директором товариства Тютченко А.М., який діяв із перевищенням повноважень, що на думку позивача є підставою недійсності зазначених правочинів.
Відповідач-1 протягом розгляд справи в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, направлені на адресу Відповідача-1 процесуальні документи, повернуті до суду з відміткою поштового відділення про вибуття адресата.
Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що Позивач не є суб'єктом звернення до суду з позовом про визнання недійсними спірних договорів, а отже, не може бут стороною у таких справах, у зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі.
Третя особа-1 просить суд припинити провадження у справі, посилаючись на те, що даний спір не є корпоративним, та не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки стороною у справі є фізична особа.
Третя особа-2 у своїх поясненнях на позовну заяву зазначає, що спір міжОСОБА_3та ТОВ НВЦ „Енергія-Сервіс” не має ніякого відношення до нього, як добросовісного набувача права власності на нерухомість, які є об'єктом спірних договорів.
Представники Позивача, Відповідача-1 та Третьої особи-2 в судове засідання 03.03.2009 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії суду про направлення на адресу учасників спору ухвали щодо відкладення розгляду справи на 03.03.2009 року.
За згодою представників Відповідача-2 та Третьої особи-1, в судовому засіданні 03.03.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст.. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Між Відповідачем1- та Відповідачем-2 був укладений договір купівлі-продажу № 12/04 від 08.11.04 року, за яким відповідач-1 передав у власність відповідача-2 будівлю складського приміщення площею 1232,20 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Міжколгоспбудівська, б/н, смт. Томаківка, Дніпропетровська область, та договір купівлі-продажу № 6-03 від 21.04.03 року, за яким відповідач-1 передав відповідачу-2 адміністративну будівлю з гаражами загальною площею 1219 кв.м, що знаходиться за адресою Міжколгоспбудівська, б/н, смт. Томаківка, Дніпропетровська область.
Позивач, як учасник ТОВ НВЦ „Енергія-Сервіс”, що вибув з товариства, на підставі поданої ним заяви від 02.12.2006 року, просить суд визнати недійсними вищезазначені договори купівлі-продажу, посилаючись на те, що з боку Відповідача-1 їх укладено директором товариства Тютченко А.М., із перевищенням повноважень, наданих йому статутом та укладеним із ним контрактом, тобто без додержання вимог, передбачених законом, необхідних для чинності вказаних правочинів.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до господарського суду, Позивач зазначає, що спірні договори порушують його корпоративні права, оскільки призвели до зменшення вартості активів товариства, що вплинуло на розмір суми, яку він має отримати в зв'язку із виходом із склад учасників ТОВ НВЦ „Енергія-Сервіс”.
Відповідно до ст. 655 ЦК України (ст. 224 ЦК УРСР, який був чинним на час укладення договору № 6-03 від 21.04.2003 року), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, як убачається зі змісту наведених норм права, договір купівлі-продажу є відплатним договором, тобто за яким майно передається покупцеві на оплатній основі.
Як убачається з матеріалів справи, відчужене Відповідачем-1 за спірними договорами майно, було оплачено Відповідачем-2 в повному обсязі (том 1, а.с. 88-91), що не спростовано сторонами в судовому засіданні.
Отже твердження Позивача щодо зменшення активів товариства в наслідок укладення спірних договорів купівлі-продажу, є необґрунтованими, адже замість майна відчуженого за спірними правочинами, товариство отримало певну суму грошових коштів, які також належать до активів підприємства.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку що Позивач безпідставно ототожнив власні права та інтереси як учасника товариства з правами і інтересами самого товариства і відповідно безпідставності послався в обґрунтування даного позову саме на порушенням власних корпоративних прав.
Окрім того суд звертає увагу на те, що дії органів управління господарського товариства, пов'язані з укладанням і виконанням угод від імені товариства як юридичної особи, безпосередньо не можуть порушувати права учасника, передбачені законами України і статутом господарського товариства.
Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено право учасника господарського товариства звертатися до суду за захистом охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, а доказів в підтвердження наявності у позивача повноважень на пред'явлення даного позову від імені товариства не надано, суд убачає підстави для відмови в задоволенні даного позову.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 року „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” та Постанові Пленуму Верховного Суд України № 13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду корпоративних спорів”.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання недійсними укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу № 12/04 від 08.11.2004 року, та № 6-03 від 21.04.2003 року задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись, ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Позивача.
Суддя
О.В. Ліпинський
Рішення підписано 03.03.2009