83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
03.03.09 р. Справа № 44/50
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Іванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за скаргою стягувача колективного виробничо-торгівельного підприємства „Макіївський завод „Битрадіотехніка” (представник Головата Г.М., довіреність від 17.07.08 року) на бездіяльність Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (представник до судового засідання не з'явився) про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на грошові кошти боржника в перебігу примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.03.06 року у справі № 44/50, за участю боржника суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник до судового засідання не з'явився), -
Колективне виробничо-торгівельне підприємство „Макіївський завод „Битрадіотехніка” (далі - Стягувач) звернулося до суду зі скаргою на дії
Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі - Служба), яка стосується бездіяльності державного виконавця в частині не проведення дій щодо арешту грошових коштів на банківських рахунках суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) в перебігу примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.03.06 року у справі № 44/50 згідно наказу господарського суду Донецької області № 44/50 від 17.03.06 року (далі - Наказ). Вимоги скарги Боржника ґрунтуються на тому, що державним виконавцем не вжито всіх заходів, передбачених законом, щодо примусового виконання Наказу, внаслідок чого Стягувач позбавляється грошових сум, присуджених судом.
Представник Стягувача підтримав вимоги скарги та висунув клопотання про встановлення судом наявності у Боржника банківських рахунків.
Представник Служби заперечив проти скарги, зазначивши, що державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти Боржника на всіх виявлених рахунках в установах банків.
Представник боржника суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до судового засідання жодного разу не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, наразі означене за змістом статті 1212 ГПК України - не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши в судовому засіданні представників Служби та Стягувача, дослідивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити виходячи з наступного.
Виконавче провадження за Наказом відкрите 05.04.06 року, про що винесено відповідну постанову Служби. Втім, суд не бере до уваги посилання Стягувача на порушення Службою строку проведення виконавчих дій через наступне.
Нормами статті 25 Закону України „Про виконавче провадження” дійсно визначено, що державний виконавець Служби зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню Наказу протягом шести місяців (182 дні) з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно пункту 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 року № 74/5, строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа. В розпорядженні суду є наявною постанова державного виконавця Служби від 08.12.08 року про приєднання останнього виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження про стягнення боргів з Боржника, до якого входить і Наказ, тому передбачений статтею 25 Закону України „Про виконавче провадження” шестимісячний строк за зведеним виконавчим провадженням про стягнення боргів з Боржника має відраховуватися саме від 08.12.08 року до 08.06.09 року включно.
Приписи пункту 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій не є такими, що суперечать Закону України „Про виконавче провадження”, навпаки, зазначені норми підзаконного нормативного акту регулюють правовідносини в частині строків здійснення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням, які не врегульовані приписами Закону України „Про виконавче провадження”.
З огляду на наведене, суд вважає шестимісячний строк, протягом якого державний виконавець вправі здійснювати виконавчі дії за зведеним виконавчим провадженням, до якого входить Наказ, - непорушеним, а вимоги Стягувача щодо визнання неправомірною бездіяльності Служби в частині пропущення строку здійснення виконавчих дій - безпідставними, оскільки до закінчення шестимісячного строку виконання державний виконавець вправі у будь-який момент здійснити відповідні виконавчі дії та виконати рішення суду у повному обсязі.
Окрім того, за даними Служби, отриманими у перебігу виконавчого провадження, а також за довідкою Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.12.08 року № 15308/10/25, Боржником відкрито п'ять банківських рахунків у Макіївському міському відділенні Ощадбанку та двох відділення (Горлівському та Донецькому) Приватбанку. За наданими суду довідками зазначених банківських установ, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти Боржника в цих установах, причому Ощадбанком арешт прийнято до виконання 02.12.05 року (залишок на рахунках 0,00 грн.), а Приватбанком - 28.03.06 року (залишок на рахунках 21,07 грн.).
Зобов'язання державного виконавця вчасно, неупереджено та у повному обсязі виконувати рішення судів вже передбачене приписами статей 1 та 5 Закону України „Про виконавче провадження” та статтею 1 Закону України „Про державну виконавчу службу” - тому не вимагає додаткового підтвердження окремим судовим рішенням. Розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд також не вправі зобов'язувати зазначених посадових осіб Служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України „Про виконавче провадження” можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (на кшталт накладення арешту на рахунки). Аналогічна правова позиція виражена в абзаці 2 пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”.
З огляду на наведене, у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
На підставі означених норм матеріального права, керуючись ст.ст.22, 28, 43, 75, 86 та 121-2 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні скарги стягувача колективного виробничо-торгівельного підприємства „Макіївський завод „Битрадіотехніка” на бездіяльність Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на грошові кошти боржника в перебігу примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.03.06 року у справі № 44/50.
Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 4 примірниках:
1 -Стягувачу
2 -Боржнику
3 -Службі
4-господарському суду Донецької області