03.04.09
Справа № 9/75-09.
За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ
До відповідача: Приватного підприємства «Тарасівка 99», с. Тарасівка Великописарівського району Сумської області.
Про стягнення 60 110 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Гордієнко Ж.М.
В судовому засіданні, що відбулося 30.03.2009 року було оголошено перерві до 03.04.2009 року на 10 год. 30, хв.
Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 10 від 01.10.2008 року у сумі 60 110 грн. 00 коп. з яких 9 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 25 110 грн. 00 коп. - штрафні санкції, 26 000 грн. 00 коп. недотриманого доходу та покласти на відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.
30.03.2009 року позивачем було подано уточнення розрахунку суми боргу, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 9000 грн. 00 коп. - основного боргу, 2859 грн. 00 коп. - фінансові санкції,350 грн. 00 коп. - неустойка, 26 000 грн. 00 коп. недотриманого доходу та покласти на відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
01.10.2008 року між позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем - Приватним підприємством - «Тарасівка» було укладено договір підряду № 10 про виконання сільгоспробіт.
На виконання умов договору позивач виконав роботи по посіву в кількості 90 га.,на 9 000 грн. 00 коп. про що між сторонами підписано акт прийому - передачі виконаних робіт № 1 від 05.10.2008 року.
18 листопада 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено офіційну вимогу № 10/2 від 18.11.2008 року з вимогою сплатити рахунок за надані послуги по посіву та суму пені згідно договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином. Таким є виконання з додержанням визначених законодавством певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, повернення, строковість та платність.
Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання в порушення умов договору не виконав, кошти не сплатив.
Таким чином, вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 9 000 грн. 00 коп. - основного боргу є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.
Так п. 6.4 договору передбачено, що за несвоєчасність розрахунків винна сторона має сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі 3 % від суми заборгованості за кожен день затримки від суми платежу.
При зверненні до суду позивачем було нараховано пеню в розмірі 25 110 грн. 00 коп.
Про те законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено,що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому позивачем було уточено розмір пені, та згідно уточнень розмір пені становить 1 022 грн. 42 коп.
Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 1 022 грн. 42 коп. - пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 350 грн. 00 коп. неустойки.
Дійсно п. 6.2 договору передбачено, що за порушення стонами термінів виконання зобов'язань за даним договором винна сторона сплачує іншій неустойку в розмірі 1 % від ціни договору.
Про те суд вважає дану вимогу неправомірною, оскільки позивачем в супереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, які саме порушено зобов'язання відповідачем, враховуючи, що за порушення грошового зобов'язання з відповідача стягуються пеня.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунку позивача вбачається, що ним двічі нараховано інфляційні втрати 833 грн. 27 коп. та 873 грн. 00 коп., тому суд вбачає за доцільне задовольнити дані позовні вимоги лише частково, а саме в розмірі 833 грн. 27 коп., вимоги щодо стягнення 129 грн. 80 коп. - 3 % річних задовольняються судом в повному обсязі.
Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 26 000 грн. 00 коп. суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають в повному обсязі виходячи з наступного:
В обґрунтування даних вимог позивач посилається на те, що у Договорі № 10 від 01.10.2008 року ПП «Тарасівка 99» зобов'язалось надати обсяг робіт зазначений в Додатку №1 до Договору №10, про що вказано в п.4.1. Згідно підписаного Позивачем і Відповідачем Додатку №1 до Договору №10 обсяг замовлених послуг складає 350 га., ціна 1 га 100 грн. ( п.3.2 Договору №10), а надало лише 90 га для посіву не надаючи жодних пояснень про причину скорочення об'єму роботи.
Претензій або будь яких нарікань на якість виконуваних робіт згідно Договору №10 від 01.10.08 ФОП ОСОБА_1 не поступало про що свідчить підписаний акт прийому - передачі виконаних робіт до Договору № 10 від 01.10.2008 року від 05 жовтня 2008 року в якому зазначено що «претензій з боку Замовника до виконаних робіт немає» і підписано Відповідачем і Позивачем, а отже явні причини для дострокового припинення зобов'язань відсутні, і це свідчить про добропорядне виконання умов Договору збоку Позивача.
У Договорі № 10 від 01.10.2008 року ПП «Тарасівка 99» та ФОП ОСОБА_1 зобов'язались в п. 6.1 «За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна Сторона несе відповідальність за законом, у т.ч. щодо відшкодування збитків та не отриманих доходів (упущеної вигоди).», а так як не дивлячись на якісне виконання умов Договору №10 з боку ФОП ОСОБА_1, ПП «Тарасівка 99» без будь - яких видимих причин відмовилось від подальшого виконання даного Договору, той винною стороною по даному договору є ПП «Тарасівка 99» яка не надала Позивачеві обумовлені об'єми для виконання, а отже має оплатити Позивачеві суму недоотриманого доходу згідно поданого розрахунку.
У Господарському Кодексі України в Главі 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання» в ст. 225 п. 1 зазначається «неодержаний прибуток(втрачена вигода), на який сторона яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною». Позивач заключаючи Договір №10 від 01.10.08 розраховував отримати прибуток за 350 га посіву з розрахунку 100 грн./га, як це було обумовлено даним Договором між Позивачем і Відповідачем. Окрім цього, заключаючи Договір №10 від 01.10.08 Позивач спирався на добросовісність Відповідача і відмовився від інших запропонованих робіт на той час, для виконання Договору і сподівався на те що ПП «Тарасівка 99» надасть об'єм для посіву зазначений в Договорі.
А отже, та в зв'язку неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань Позивач має право на отримання недоотриманого прибутку за 260 га згідно Розрахунку суми боргу ПП «Тарасівка 99» від 09.01.09.
Проте суд вважає дані обґрунтування позивача неналежними спростовуються наступним:
Збитки, заявлені Позивачем до стягнення складаються з суми яку він отримав би, при виконанні умов договору в повному обсязі сторонами.
Стягнення збитків є заходом цивільно - правної відповідальності за порушення в галузі господарського права.
За чинним законодавством України між збитками, що підлягають стягненню, і протиправною поведінкою юридичної особи повинен бути причинний зв'язок.
Позови про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку: наявності причинного зв'язку між невиконанням, неналежним виконанням договірних зобов'язань і збитками; розмір збитків має бути обґрунтованим, потерпіла сторона повинен на довести, що вжила всіх можливих заходів для запобігання збитків.
Відповідно до ст.209 Цивільного кодексу України, збитки можуть виникнути за наявності вини сторони, що порушила договірні зобов'язання. Таким, чином, при пред'явлення позову про стягнення збитків позивач має підтвердити факт порушення зобов'язань, але не вину відповідача, яка передбачається, презумується.
Порушення зобов'язань не може призводити до покладання відповідальності за збитки, якщо не буде доведений причинний зв'язок між невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань і збитками.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів наявності причинного зв'язку між невиконанням договірних зобов'язань з боку відповідача і збитками.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Тарасівка 99» ( 42825, Сумська область, Великописарівський район, с. Тарасівка, вул. Першого Травня, буд. 1, код 34205162) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) 9000 грн. 00 коп. основного боргу, 833 грн. 27 коп. - інфляційних, 1 022 грн. 42 коп. - пені, 129 грн. 80 коп. - 3% річних, 109 грн. 85 коп. - державного мита та 21 грн. 56 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик