23.03.09
Справа № 9/791-08.
За позовом: громадянина ОСОБА_1, м. Тростянець Сумської області
до відповідача: Спільного товариства «Севар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), м. Суми
про визнання недійсним статуту та змін до статуту
За участю представників сторін :
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кучменко С.В.
Суть спору : позивач просить суд визнати недійсним статут СП «Севар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та зміни до статуту СП «Севар» .
Відповідач в письмовому запереченні на позов зазначив , що вимоги викладені у вказаному позові вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджуються поданими доказами, з перекрученими фактичними даними та обставинами справи, а також такими , що не відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
На підтвердженні вказаних тверджень відповідач подав до суду завірені належним чином : копію рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 27.01.2006р. у справі № 2-22/2006р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 14.03.2006р. у справі № 22-ц-444/2006р., яким визнано недійсним рішення зборів засновників ТОВ «Севар-Хліб» від 04.08.2005р. щодо звільнення з посади директора ТОВ «Севар-Хліб» ОСОБА_2 та призначення директором ОСОБА_1 ; копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. у справі № 9/417-08, якою визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Севар-Хліб» від 15.10.2006р. щодо виведення зі складу засновників ТОВ «Севар-Хліб» юридичної особи СП «Севар» у формі ТОВ, розірвання контракту з директором ТОВ «Севар-Хліб» ОСОБА_2, призначення в.о.
директора ТОВ «Севар-Хліб» ОСОБА_1 ; копію висновку спеціаліста від 23.10.2007р. № 1575 та копію постанови від 24.04.2008р. про відмову у порушенні кримінальної справи щодо нібито підроблення підписів ОСОБА_2 у протоколі загальних зборів № 3 від 27.12.2000р. (змін до статуту СП «Севар», які у даному позові заявник просить визнати недійсними) та нібито привласнення ОСОБА_2 майна ОСОБА_1 у вигляді хлібопекарського обладнання.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив :
На підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.02.1992р. № 85-р було зареєстроване виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Севар», засновниками якого стали: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Далі, шляхом реорганізації виробничо-комерційного товариства з
обмеженою відповідальністю «Севар», згідно рішення зборів засновників _
(протокол № 1 від 11.12.1992р.) було створене спільне підприємство «Севар» у
формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якому змінився склад засновників. Засновниками СП «Севар» стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з частками по 50% у статутному фонді товариства. Спільне
підприємство «Севар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СП-
Севар» стало правонаступником виробничо-комерційного товариства з обмеженою
відповідальністю «Севар».,
На зборах засновників, які були оформлені протоколом від 11.12.1992р. за № 1 був затверджений статут СП «Севар», який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.12.1992р. № 492.
У своєму позові ОСОБА_1, як на підставу визнання недійсним статуту товариства вказує на те, що всупереч вимогам закону СП «Севар» було зареєстровано до внесення його учасниками 30% свого вкладу, а статут товариства не містив відомостей про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (перша сторінка, передостанній абзац). Але позивач не надає належних доказів, які підтверджують зазначені обставини.
Разом з тим, як вже було зазначено, зборами засновників, за результатами яких був складений протокол від 11.12.1992р. № 1, було вирішено створити СП «Севар». У пункті 4 цього протоколу зазначено, що для забезпечення діяльності підприємства засновники за рахунок внесків учасників, які є засновниками, створюють статутний фонд у розмірі 50 000 карбованців; у створенні статутного фонду беруть участь: громадянин України ОСОБА_2 з внеском 25 000 крб., що складає 50 % статутного фонду та громадянин Росії ОСОБА_1 з внеском 25 000 крб., що складає 50 % статутного фонду.
В статті 4 Закону України «Про господарські товариства», яка має назву «Установчі документи товариства», в редакції, яка діяла на момент створення СП «Севар» зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту. Тобто установчими документами на момент реєстрації СП «Севар» були установчий договір та статут.
Згідно ст. 51 вказаного Закону (в редакції чинній на момент створення СП «Севар»), установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю також повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
В пункті 1.3 статуту СП «Севар» зазначено, що його засновниками є ОСОБА_2 та громадянин Росії ОСОБА_1; пункт 4.3 статуту містить положення, в якому зазначено, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладів учасників створюється статутний фонд у розмірі 50 000 крб. Далі, у пункті 4.4 статуту зазначено, що на момент державної реєстрації підприємства кожен з учасників вносить не менше як 30% свого вкладу.
Оскільки на час створення СП «Севар», наявність установчого договору для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю була обов'язковою, сторони в статті 16 установчого договору СП «Севар» встановили, що для забезпечення діяльності підприємства засновники за рахунок своїх внесків створюють статутний фонд у розмірі 50 000 карбованців; у створенні статутного фонду беруть участь: громадянин України ОСОБА_2 з внеском 25 000 крб., що складає 50% статутного фонду та громадянин Росії ОСОБА_1 з внеском 25 000 крб., що складає 50% статутного фонду.
Далі у статтях 17, 18, 19 установчого договору СП „Севар", зазначено:
Ст. 17. Грошові внески до статутного фонду вносяться громадянином України у діючій на день внесення грошовій одиниці України, а громадянином Росії - у вільно конвертованій валюті (доларах США) за курсом Національного банку України на день реєстрації інвестиції.
Ст. 18. Банківська установа видає учасникам відповідні документи, які підтверджують внесення коштів.
Ст. 19. На момент державної реєстрації підприємства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30% свого, вказаного в ст. 16, вкладу. Вартість майна, що вноситься, оцінюють відповідно до діючого законодавства за згодою між учасниками. Повністю внести свій внесок учасники зобов'язані протягом року після реєстрації підприємства. В разі невиконання цього зобов'язання у вказаний термін учасник повинен сплатити згідно з законом 10% річних з недовнесеної суми або він може бути виключений з кола учасників по рішенню загальних зборів учасників підприємства. У випадку, якщо майно або документи про майнові права були передані в рахунок внесків, то цінності і документи передаються підприємству у той же строк.
Отже, твердження позивача про те, що всупереч вимогам закону СП «Севар» було зареєстровано до внесення його учасниками 30 % свого вкладу, а статут товариства не містив відомостей про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, не відповідає фактичним обставинам даної справи та спростовується установчим договором СП «Севар» (а.с. 105-119) .
В частині другій ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» вказаний склад відомостей, які повинні бути в установчих документах господарського товариства. Також ст. 51 цього Закону встановлює склад відомостей, які повинні бути в установчих документах товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно частини 4 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації.
Оскільки всі передбачені законом відомості, на час створення СП «Севар» містилися у його установчих документах, виконавчим комітетом Сумської міської ради було зареєстроване СП «Севар» у формі ТОВ.
Далі, на загальних зборах засновників СП «Севар», які відбулись 27 грудня 2000 року (протокол № 3 від 27.12.2000р.) було вирішено збільшити розмір статутного фонду за рахунок здійснення додаткового внеску учасником ОСОБА_1 у вигляді хлібопекарського обладнання. У зв'язку з цим пункт 4.3 статуту викладено в наступній редакції: для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладів учасників створюється статутний фонд у розмірі 254 295,56 грн.
Також у зв'язку з цим статтю 16 установчого договору СП «Севар» викладено в такій редакції: для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладів учасників створюється статутний фонд у розмірі 254 295,56 грн.
У створенні статутного фонду беруть участь: громадянин України ОСОБА_2 - 127 147,76 грн., що складає 50% статутного фонду та громадянин Росії ОСОБА_1 - 127 147,76 грн., що складає 50 % статутного фонду.
У Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АГ № 028971 від 17.02.2009р. (а.с. 138,139), зокрема, зазначені дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), сплаченого капіталу та дата закінчення його формування. Згідно з цим Витягом розмір статутно фонду СП «Севар» складає 254295,56 грн.
Далі, у цьому Витязі вказано перелік засновників (учасників) товариства та розмір їх внеску до статутного фонду засновників. Згідно даних Витягу засновниками (учасниками) СП «Севар» є: ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду 127 147,78 грн.; ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду 127 147,78 грн.
Згідно ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У відповідності до статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Таким чином, дані про внесок ОСОБА_2 у статутний фонд СП „Севар" містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у зв'язку з чим є достовірними, можуть бути використані в спорі з третьою особою, тобто у даній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним статуту СП «Севар» та змін до нього, повністю спростовують твердження позивача про невизначення частки ОСОБА_2 та невнесення її у статутний фонд СП «Севар» у формі ТОВ.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. 34 ГПК України (належність і допустимість доказів), господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, позивач не подав належних доказів, які підтверджують його
вимоги про визнання недійсним статуту СП «Севар» та змін до нього. Крім того,
твердження позивача, викладені в його позовній заяві , повністю спростовуються наданими відповідачем доказами, у зв'язку з чим в задоволенні необґрунтованих та безпідставних позовних вимог позивачеві має бути відмовлено.
На підставі всього вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати сторонам у справі .
Повний текст рішення підписано суддею 27.03.2009 року .