30.03.09
Справа № 15/471-08.
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе-Будіндустрія”, м. Суми
про стягнення 152 грн. 63 коп.
СУДДЯ Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.03.2008р.
Від відповідача: Кисельов В.М., довіреність б/н від 19.06.2008р.
В судовому засіданні 16.03.2009р. оголошувалась перерва до 30.03.2009р. о 11 год. 00 хв.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 152 грн. 63 коп. заборгованості, що виникла станом на 01.08.2008 року, за договором про надання послуг електрозв'язку № 347978 від 01.02.2007 року.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що протягом строку дії зазначеного договору позивач згідно виставлених відповідачу рахунків та актів здачі-приймання робіт надав послуги зв'язку на суму 2257 грн. 76 коп. При цьому, відповідачем було сплачено позивачу 2633 грн. 72 коп. Тому, на думку відповідача, позивачем необґрунтовано було припинено надання послуг за договором.
Також, 16.03.2009 року відповідачем були надані пояснення щодо отримання ним 02.03.2009 року від позивача актів здачі-приймання виконаних робіт від 28.02.2007 р., 29.02.2008 р., 31.03.2008 р., 31.05.2008 р., а також рахунки-фактури № 347978-ІІ від 28.02.2007 р., № 657978-ІІ від 25.02.2008 р., № 657978-ІІІ від 31.03.2008 р., № 657978-V від 31.05.2008 р. на загальну суму 194 грн.82 коп. Копії вказаних документів за клопотанням відповідача приєднані до матеріалів справи.
У судових засіданнях 05.02.2009р. та 16.03.2009р. суд зобов'язував позивача направити свого представника до відповідача для складання акту звірки, підписаний акт звірки подати суду, а відповідач був зобов'язаний створити належні умови для проведення звірки взаєморозрахунків. Позивачем акт звірки до суду не поданий.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
01.02.2007р. між сторонами був укладений договір № 347-978 на послуги електрозв'язку, за умовами якого позивач встановив відповідачу телефонний номер та зобов'язався надавати безперебійні ті якісні послуги зв'язку.
Оплата та порядок розрахунків за договором встановлені розділом 4 зазначеного договору.
Так, п. 4.2. договору передбачена кредитна система оплати послуг електрозв'язку, а п. 4.5 визначає, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків від вартості наданих послуг.
На думку позивача, відповідач в порушення умов договору, протягом березня 2008р. - липня 2008р. не здійснював оплату виставлених рахунків, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 152 грн. 63 коп., яку він і просить стягнути.
Відповідач вважає вимоги позивач необґрунтованими, так як існування заборгованості не підтверджено жодним доказом (документом), а навпаки, позивач має перед відповідачам заборгованість у сумі 375 грн. 96 коп.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за порушення зобов'язання є наявність вини, що встановлено ст. 614 ЦК України. Зазначеною нормою також передбачено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Правовідносини, що виникли між сторонами, за своєї правовою природою є зобов'язаннями з надання послуг, що регулюються положеннями глави 63 ЦК України, умовами типового договору з надання послуг електрозв'язку. Основним обов'язком відповідача за даним договором є оплата наданих послуг в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, порядок оплати сторони самостійно узгодили у п. 4.5 договору № 347978 від 01.02.2007р.: відповідач оплачує надані послуги протягом десяти днів з дня одержання рахунку від позивача.
Крім цього, п.п. 2.1.15 договору також встановлений обов'язок позивача не менше одного разу на місяць повідомляти абонентів про належну суму платежу за міжміські та міжнародні телефонні розмови.
Представником відповідача в судових засіданнях пояснювалося, що він оплачував усі рахунки, що надходили на його адресу від позивача. Рахунки за період визначений у позовній заяві - березень 2008 р.- липень 2008 р. він взагалі не отримував, акти здачі-прийомки виконаних робіт не підписував, за даними бухгалтерського обліку вказана заборгованість у відповідача не рахується. Крім цього, тільки 02.03.2009р. відповідач по пошті отримав від позивача рахунки фактури № 347978-ІІ від 28.02.2007 р., № 657978-ІІ від 25.02.2008 р., № 657978-ІІІ від 31.03.2008 р., № 657978-V від 31.05.2008 р. на загальну 194 грн. 82 коп. та акти здачі-приймання виконаних робіт від 28.02.2007 р., 29.02.2008 р., 31.03.2008 р., 31.05.2008 р.
При цьому, рахунки-фактури надіслані позивачем за лютий 2007 р., лютий 2008 р.- березень 2008 р, травень 2008 р., що не співпадає із періодом стягнення боргу визначеним позивачем самостійно у позовній заяві.
Подані позивачем 23.03.2008 р. копії реєстрів по доставці рахунків за лютий, березень, травень, червень 2008 року не можуть бути прийняті судом в якості доказу отримання відповідачем рахунків на оплату, так як у реєстрах не зазначено ким отримано (якою посадовою особою) рахунки, за якими саме угодами виставлялися рахунки, коли вони доставлялися. В реєстрах за березень 2008р., лютий 2008 р., травень 2008 р. взагалі відсутні підписи представників відповідача про отримання рахунку.
Таким чином, позивачем не доведено суду факт виконання обов'язків, встановлених у п.п. 2.1.15, п. 4.5 договору № 347978 від 01.02.2007 року щодо надання відповідачу рахунків на оплату послуг зв'язку, а також сам факт надання послуг зв'язку за період з березня 2008 р. по липень 2008 р.
Також, позивачем не надано суду доказів виконання умов договору, а саме: документів первинного бухгалтерського обліку (акти прийому-передачі виконаних робіт, акти звірки взаєморозрахунків) та інше.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 152 грн. 63 коп. заборгованості, що виникла станом на 01.08.2008 року, за договором про надання послуг електрозв'язку № 347978 від 01.02.2007 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. В задоволенні позову - відмовити.
СУДДЯ О.Ю. Резниченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 02.04.09р.