Копія
Ухвала
Іменем України
01.09.2009 Справа № 2а-5598/09/0124
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Кучерука О.В. , Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Кащеєва С. Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Таран Ігор Антонович, посвідчення РС№005222 від 31.12.2008, довіреність № 2 від 27.08.09 ,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Санаторія "Чорномор'є" Служби безпеки України на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 14.05.09 у справі № 2а-5598/09
за позовом Санаторія "Чорномор'є" Служби безпеки України (вул. Виноградна, 12, смт.Лівадія, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98655)
до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (пл. Радянська, 1, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про скасування рішення та розпорядження,
13.05.2009 позивач звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим про:
- визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим №5 від 12.01.2001 «Про затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств і організацій про розподіл житлової площі»;
- визнання недійсним розпорядження міського Голови від 06.11.2001 щодо передачі в особисту власність квартири по вул.Блюхера, 14;
- визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру по вул.Блюхера, 14 №19314-1 від 06.11.2001 (арк.с. 3-7).
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим 14.05.09 у відкритті провадження за адміністративним позовом Санаторія "Чорномор'є" Служби безпеки України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим про скасування рішення та розпорядження - відмовлено (арк.с. 1).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, даний спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач - Санаторій "Чорномор'є" Служби безпеки України, 25.05.2009 (22.05.2009 передана до установи пошти) звернувся з апеляційною скаргою, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про юрисдикцію та предмету підсудність цієї справи; спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити по мотивам, викладеним в ній.
В судове засідання, призначене на 01.09.2009, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.44), про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №1990 від 14.12.2006, виданим Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, 29.12.2006 зареєстрованим Ялтинським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №20з стр.198 під реєстровим №1215, встановлено право власності держави в особі Верховної ради України за санаторієм «Чорномор'є »Служби безпеки України на об'єкт нерухомого майна: будинок №14 по вул.Блюхера в м.Ялта, Автономна Республіки Крим (арк.с. 21,22).
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 12.01.2001 №5 «Про затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств і організацій про розподіл житлової площі»статус кімнати, розташованої в гуртожитку, в нежилому комплексі санаторію «Чорномор'є», за адресою: вул..Блюхера, 14, м.Ялта, змінено на жиле приміщення з наданням ордеру сім'ї Козлова О.І. Вказане приміщення поіменоване в документах Ялтинського бюро технічної інвентаризації як квартира №4 та передано на баланс комунального підприємства Управління міського господарства (арк.с.9,29).
Розпорядженням міського Голови м.Ялта від 06.11.2001 №13-п квартиру №4 по вул.Блюхера, 14 в м.Ялта передано у приватну власність Козлову О.І..
Ялтинською міською радою видано свідоцтво на право власності Козлова О.І., Козлової О.М., Козлова Д.О., Козлова Д.О. на житло (квартира №4 по вул.. Блюхера, 14 в м.Ялта) №19314-1 від 06.11.2001 (арк.с. 25).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно положень статті 3 цього Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а цей суб'єкт, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною другою та третьою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач фактично оскаржує рішення суб'єктів владних повноважень (рішення міської ради та розпорядження міського голови) та окремий документ, що встановлює право власності (свідоцтво на право власності на житло).
Отже, у даному випадку мають місце два типа відносин:
- відносини стосовно здійснення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлових відносин та порядку визнання недійсними актів таких органів, у відповідності до діючого законодавства.
- цивільно-правові відносини щодо права на захист порушених, оспорюваних прав чи інтересів, що виникають із житлових.
Пунктом 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»№280/97-ВР від 21.05.1997 встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад відносно питання про надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.
Також підпунктом 8 пункту «б»частини першої статті 30 цього Закону до відання виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад віднесено питання про видачу ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим №5 від 12.01.2001 «Про затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств і організацій про розподіл житлової площі»; визнання недійсним розпорядження міського Голови від 06.11.2001 щодо передачі в особисту власність квартири по вул.Блюхера, 14 є, по своїй сутності, адміністративно-правовими, та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, оскаржувана ухвала прийнята в цій частині з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню в частині відмови у відкритті провадження по вказаним позовним вимогам, а справа, в цій частині, підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відносно позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру по вул.Блюхера, 14 №19314-1 від 06.11.2001, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана позовна вимога стосується права власності на житло, що належить на праві власності державі та передане санаторію «Чорномор'є», тобто існує спір про право між фізичною особою та юридичною особою.
Отже, відсутній публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем, оскільки ці вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з вирішенням питання щодо права на отримання житла в порядку черговості, чи першочергово, чи поза чергою.
Вирішення зазначеного спору потребує застосування цивільно-правових засобів захисту, тому спір в цій частині підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
Отже, спір в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру по вул.Блюхера, 14 №19314-1 від 06.11.2001 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом з урахуванням правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження по позовній вимозі про визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру по вул.Блюхера, 14 №19314-1 від 06.11.2001 підлягає залишенню без змін.
Згідно пункту 3 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Все вищепереличене дає судовій колегії право для висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження по позовним вимогам про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим №5 від 12.01.2001 «Про затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств і організацій про розподіл житлової площі»; визнання недійсним розпорядження міського Голови від 06.11.2001 щодо передачі в особисту власність квартири по вул.Блюхера, 14 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, в інший частині ухвала підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 2, 3, 17, частиною третьою статті 24, статтями 108, 155, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202, пунктом 3 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Санаторія "Чорномор'є" Служби безпеки України на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.09 у справі № 2а-5598/09 задовольнити частково.
2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.09 у справі № 2а-5598/09 в частині відмови у відкритті провадження по адміністративній справі за позовом Санаторія "Чорномор'є" Служби безпеки України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 12.01.2001 №5 "Про затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств і організацій про розподіл житлової площі" та визнання недійсним розпорядження міського голови від 06.11.2001 щодо передачі у власність квартири по вул.Блюхера, 14 скасувати.
3. Справу № 2а-5598/09 в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.09 у справі № 2а-5598/09 в частині визнання недійсним свідоцтва про право на житло № №19314-1 від 06.11.2001 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.В.Кучерук підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна