Копія
Ухвала
Іменем України
01.09.2009 Справа № 2а-5055/09/0124
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Кучерука О.В. , Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Кащеєва С. Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Мельников Олександр Павлович, посвідчення №9 від 19.10.03, довіреність № 81 від 22.03.07;
від відповідача: Подружко Володимир Миколайович, паспорт ЕС №177945, виданий Ялтинським МУГУМВС України в Криму 12.11.1996, довіреність № 02.9-2/333 від 11.11.08;
від третьої особи: Єлфімов Геннадій Геннадійович, паспорт ВЕ №039967, виданий Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області 22.06.01, довіреність № 1 від 13.05.09;
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 14.05.09 у справі № 2а-5055/09
за позовом Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви (вул. Чехова, 10, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (пл. Радянська 1, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада (вул. Аверкина, 4 кв.5, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98609)
про визнання протиправним та скасування рішення,
02.07.2007 позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада, про визнання проти правним та скасування рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 23.01.2007 №27 «Про порядок почергового користування культовим будинком - кірхою по вул.Чехова, 10 в м.Ялта»(т.1 арк.с. 4).
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2007 у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 арк.с.148-153).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2007 апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви задоволено, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2007 скасовано, позов задоволено (т.2 арк.с. 89-101).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2009 касаційну скаргу Німецької Євангелічно-Лютеранської релігійної громади задоволено частково: постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2007 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції: Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (т.2 арк.с. 167-169).
Листом Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2009 справу передано до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим в порядку статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (т.2 арк.с. 171-172).
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.09 провадження по справі закрито в порядку пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (т.2 арк.с. 194).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що предмет спору пов'язаний із реалізацією релігійними організаціями свого права користування культовою будівлею, тобто мають цивільно-правовий характер.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви, 18.05.09 звернувся з заявою про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на ухвалу надійшла 19.05.09, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 арк.с. 196, 200-201).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що спір має публічно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, рішення якого обов'язкове для виконання судами першої та апеляційної інстанції.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з підстав, викладених в ній.
Представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим №27 від 23.01.2007 «Про порядок почергового користування культовим будинком - кірхою по вул.Чехова, 10 в м.Ялта»встановлене чергове користування між Ялтинською Євангелічно-Лютеранською громадою Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви та Німецькою Євангелічно-Лютеранською релігійною громадою (т.1 арк.с. 8).
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно положень статті 3 цього Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а цей суб'єкт, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
У даному випадку мають місце відносини стосовно здійснення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері управління комунальним майном та порядку визнання недійсними актів таких органів, у відповідності до діючого законодавства.
Відповідно до підпункту 1 пункту а частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад відноситься управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ: це, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суддя закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує акт індивідуальної дії, а саме рішення органу місцевого самоврядування - Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, що дозволяє зробити висновок про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Частина десята статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»не поширюється на ці правовідносини, так як відповідач не відноситься до органів державної влади, а є органом місцевого самоврядування.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 31.08.2006 (т.1 арк.с. 28)
Згідно пункту 3 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 2, 3, 17, частиною третьою статті 24, статтями 108, 155, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202, пунктом 3 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.09 у справі № 2а-5055/09 задовольнити повністю.
2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.09 у справі № 2а-5055/09 скасувати.
3. Справу № 2а-5055/09 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.В.Кучерук підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна