Справа №1-105
01.08.2008 року
19 вересня 2008 року Іванівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Ковальчук Т.М. ,
при секретарі Біжик A.M.,
з участю прокурора Іщука Ю.С. ,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с. Золоте Поле Кіровського району Кримської області, громадянки України, освіта середня, співмешкає, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючої за наймом, раніше не судимої, мешканки АДРЕСА_1,
в скоєні злочину, передбаченого ст. 166 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 являючись матір'ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, в порушення ст. 150 Сімейного кодексу України, п. 5 ст. 6 Закону України від 13 травня 1999 року «Про загальну середню освіту» на протязі 2007-2008 навчального року злісно не виконувала свої обов'язки матері по догляду за дітьми, тим що втратила вплив на дітей, не забезпечувала їх необхідними речами, не забезпечувала та не контролювала навчання дітей в навчальних закладах, не піклувався про їх фізичний, моральний розвиток та навчання, що потягло тяжкі наслідки для дітей у вигляді низького психічного розвитку, недостатнього розвитку її вищих психічних функцій, суттєвих відхилень від нормального для її віку рівня психічного розвитку, недостатнього рівня розвитку вольової і мотиваційної сфери особистості.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 вину свою у вчинені злочину визнала повністю, пояснивши суду, що вона проживає з дітьми в одній кімнаті вже кілька років, оскільки в будинку потрібно робити ремонт. Дітей виховує сама, так як їх батько помер в 1999 році. Працює за наймом в полі, тому контролювати своїх дітей вона не в змозі, часу для к виховання та навчання у неї не вистачає. На зароблені гроші вона годує дітей, купує їм одяг. Протягом 2007-2008 навчального року діти мали пропуски через те, що вночі дивилися телевізор, а потім рано не могли прокинутися і піти до школи. Вона проводила з ними виховні бесіди, але вони не реагували. У скоєному розкаюється, буде намагатися більше приділяти уваги своїм дітям, забезпечувати всім необхідним та займатися їх вихованням та навчанням.
Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і підсудною.
Крім визнання своєї вини підсудною, її винуватість підтверджується наявними в справі доказами, які не оспорюються підсудною, узгоджуються між собою і дають можливість суду зробити висновок про доведеність вини підсудної в повному об'ємі.
2
Наведений об'єм доказів, суд визнає достатнім, самі докази допустимими, в зв'язку з чим, вважає за можливим покласти їх в основу постоновляємого обвинувального вироку відносно ОСОБА_4
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії підсудної належить кваліфікувати за ст. 166 КК України, як злісне невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки.
Призначаючи покарання відносно підсудної, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, тяжкість скоєного злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості. Судом приймається до уваги відношення підсудної до скоєного.
Судом в повному об'ємі вивчена особа підсудної ОСОБА_4, яка за місцем проживання характеризується негативно, має сімох дітей, двоє з них неповнолітні, які перебувають на її утриманні, раніше не судима, на обліку у нарколога та психіатра не значиться (а.с. 64-73).
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, прийняти до уваги обставини, які пом'якшують відповідальність підсудної: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудної судом, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
З урахуванням обставин справи, даних про особу підсудної, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливо при застосуванні до неї покарання у вигляді позбавлення волі і звільненні її від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлений, судових витрат по справі нема.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ст. 166 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Застосувати до неї ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
· періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженій - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили не змінювати.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Іванівський районний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення.