ГАГАРІНСЬКІЙ РАЙОННІЙ СУД м. СЕВАСТОПОЛЯ
м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 3
код суду 2702
1 інстанція
Справа №2-3914/2007
Справа№2-757/2008
Категорія 30
21 березня.2008 Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Яковенко С.Ю.
при секретарі - Трігуб Г.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Севастополе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору,
Позивач звернулася до суду з вимогами розірвати договір найма житловго приміщення укладеного між нею та відповідачем.
В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала та пояснила суду, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, у 2003 році між нею та відповідачем в справі був укладений договір найма житлового приміщення, ОСОБА_2. був зареєстрований у квартирі. Після цього відповідач став провокувати сварки, побивати позивачку, вона неодноразово звертался до органів міліції. Наразі в неї виникла потреба розпорядитися квартирою, однак вона не може цього зробити, оскількі відповідач зареєстрований в квартирі та добровольно розірвати договір найму не бажає.
В судовому засіданні 09.10.2007року відповідач ОСОБА_2. позов не визнав, пояснив, що він та позивачка є чоловіком та жінкою, він не пив, сварок не провокував. Просив термін на вирішення спору мирним шлляхом.
В подальші судові засідання (28.11.2007, 14.01.2008, 11.02.2008, 13.02.2008, 21.03.2008року) відповідач не з'явився , повідомлений про дату та час судового засідання належним чином. Причин неявки суду не надав. До теперішнього часу спор мирним шляхом не вирішено.
Суд, зі згоди позивачки, ухвалює заочне рішення , що відповідає положенням 224 ЦПК України.
Заслухавши позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню: судом встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1(а.с.5). 06.06.2003року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, 07.06.2003 року між сторонами був укладений договір найму вищезазначеної квартири (а.с. 7). Після укладення договору відповідач став погрожувати позивачці фізичною расправою, наносив ій тілесні ушкодження, провокувати сварки, тобто зробив для інших проживання з ним в однієї квартирі неможливим.
Доводи відповідача про те, що він не створював сварок та скандалів суд не може прийняти до уваги, оскількі в справу надано постанови про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 по факту нанесення побоїв ОСОБА_1. (а.с.8,9-10). 21.04.2007 року позивачка надійслала відповідачу заяву із проханням добровільно виписатись з квартири. Наразі позивачка бажає розпорядитися житлом, проте ОСОБА_2 в добровільному порядку розірвати договір найма не бажає, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутися до суду із заявою про розірвання договору найма житлового приміщення.
Згідно ч.4 ст. 168 Житлового Кодексу України , Договір найму житлового приміщення , укладений як на визначений, так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач систематично порушує правила співжиття та роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі. Згідно ч.3 Житлового Кодексу України Договір найма житлового приміщення може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення необхідне для проживання йому та членам його сім'ї, в цьому випадку власник повинен попередити наймача пронасупне розірвання договору за три місяці.
Таким чином вимоги позивачки є обгрунтованими та знайшли підтверження у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10,60,179 ЦПК України, 168, ЖК України, ст..ст.23, 763, ЦК України, ст. 48 ЗУ «Про власність», суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати договір найма житлового прміщення - квартири АДРЕСА_1 №19 від 07.07.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та виселити його з зазначеної квартири.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.
Рішення виготовлена власноручно в нарадчої кімнаті.