справа № 2-632/07
28 листопада 2007 року Каланчацький районний суд Херсонської
області у складі: судді Кравченко К.В.
при секретарі Мєшковій Ж.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Каланчак справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Скадовського району (надалі відповідач-1), Управління водного господарства Каланчацького району Херсонської області (надалі відповідач-2) про стягнення заборгованості по страховим виплатам потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та про зобов'язання до вчинення дій,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок отриманої на виробництві травми, він визнаний інвалідом З групи із втратою 50 % працездатності, в зв'язку з чим має право на отримання щомісячних страхових виплат в розмірі втраченого заробітку. Оскільки відповідач-1 виплачує йому страхові виплати виходячи з розміру втраченого заробітку, який визначений відповідачем-2, і цей розмір не відповідає дійсному розміру втраченого ним заробітку, просить суд стягнути з відповідача-1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01.04.01 р. по 01.07.07 р. в сумі 34891 грн. 96 коп. та зобов'язати відповідача-2 надати відповідачу-1 належну довідку про розмір належних йому щомісячних страхових виплат відповідно до рішень Каланчацького районного суду.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити та пояснила, що страхові виплати нараховуються позивачу відповідачем-1 на підставі довідки відповідача-2, згідно якої сума відшкодування втраченого позивачем заробітку на 01.04.2001р складала 130,55 грн.. Визначений відповідачем-2 розмір втрачено позивачем заробітку станом на 01.04.2001 р. є неправильним і повинен складати 397,42 грн., виходячи з середньомісячного заробітку позивача у вказаний період в розмірі 794,84 грн.. Такий розмір середньомісячного заробітку позивача на думку представника позивача є вірним, оскільки він розрахований виходячи із заробітної плати, яку отримував позивач на день отримання травми - 25.04.1985 р. із застосуванням індексу інфляції, і такий
2
розмір втраченого заробітку підтверджується рішенням Каланчацького районного суду від 18.02.02 р..
Представник відповідача-1 ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволені позову відмовити, надала суду письмові заперечення та пояснила, що позивач щомісячно отримує страхові виплати у зв'язку з 50% втратою працездатності внаслідок травми на виробництві, що мала місце 25.04.1985 р.. Розмір страхових виплат визначається на підставі довідки відповідача-2 про розмір втраченого позивачем заробітку на 01.04.2001 р. в сумі 130,55 грн. Щорічно відповідач-1 перераховує належні позивачу страхові суми відповідно до вимог законодавства у сторону їх збільшення і в 2007 році цей розмір склав 373,64 грн.. Твердження представника позивача, про те що на 01.04.2001р. розмір втраченого позивачем заробітку складав 397,42 грн. є безпідставним, оскільки застосування індексу інфляції для визначення розміру втраченого заробітку законодавством не передбачене. Порушення вимог чинного законодавства при виплаті позивачу страхових виплат з боку відповідача-1 відсутні.
Представник відповідача-2 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволені позову відмовити, надав суду письмові заперечення та пояснив, що для виплати позивачу страхових виплат у зв'язку з втратою ним працездатності внаслідок травми на виробництві, що мала місце 25.04.1985 р., відповідач-2 передав відповідачу-1 довідку про розмір втраченого позивачем заробітку на 01.04.2001 р. в сумі 130,55 грн., розрахований відповідно до вимог чинного законодавства і підстави для його перерахунку відсутні.
Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Позивач під час виконання трудових обов'язків машиніста-скрепера Каланчацького управління зрошувальних систем 25.04.85р. отримав виробничу травму, в результаті чого втратив 50 % професійної працездатності і став інвалідом третьої групи.
Ці обставини доведені належними доказами і сторонами не оспорюються.
До набрання з 01.04.2001 р. чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі Закон), обов'язок по відшкодуванню працівнику втраченого заробітку внаслідок виробничої травми покладався законодавством на власника підприємства, установи чи організації, де була отримана травма.
Рішенням Каланчацького районного суду від 28.05.1986р. з Каланчацького управління зрошувальних систем було стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю по 73,26 грн. щомісячно.
3
Порядок здійснення перерахунку розмірів утраченого потерпілим заробітку до 01.04.2001 р. визначався Постановами КМУ №391 від 31.12.1991 р., №276 від 26.05.1992 р. та Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, затверджених постановою КМУ №462 від 23.06.1993р. зі змінами та доповненнями від 18.07.1994 р. №492 та від 03.10.1997р. № 1100.
Відповідно до цих нормативних актів, починаючи з 01.11.1992 р., перерахунок потрібно робити множенням розміру відшкодування шкоди, що склався на час чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на коефіцієнти їхнього фактичного підвищення. При цьому перерахунок повинен був робитися на коефіцієнт саме за професією, з якою пов'язане ушкодження здоров'я.
Після набрання чинності Законом працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р. Фонд сплачує страхові виплати виходячи з розміру, встановленому підприємством на час передачі особової справи до фонду.
З дослідженої в судовому засіданні особової справи потерпілого ОСОБА_1 встановлено, що дана справа передана відповідачем-2 відповідачу-1 01.03.2002р. і розмір втраченого заробітку позивача на момент передачі складав 73,26 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 29 Закону відповідач-1 щороку здійснював перерахунки страхових виплат позивача у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними органу статистики.
На підставі рішення Каланчацького районного суду від 22.06.2005р. відповідач-2 надав відповідачу-1 нову довідку про суму щомісячних страхових виплат, належних позивачу до 01.04.2001р., розмір яких склав 130,55 грн., і згідно нової довідки відповідач-1 перерахував страхові виплати позивача та виплатив недораховану суму.
Встановлені судом обставини свідчать, про те, що на час розгляду справи нарахування та виплата належних позивачу страхових виплат здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, заборгованість перед позивачем по страховим виплатам відсутня і будь-яких порушень прав позивача з боку відповідачів не вбачається.
Твердження представника позивача з посиланням на рішення Каланчацького районного суду від 18.02.02 р. про те, що розмір страхових виплат позивача на 01.04.2001 р. повинен дорівнювати 397,42 грн., виходячи з середньомісячного заробітку позивача в сумі 794,84 грн., розрахованого з врахування індексу інфляції, суд вважає безпідставним, оскільки зазначеним рішенням суду від 18.02.02 р. розмір страхових виплат позивача не встановлювався, а застосування індексу інфляції при здійсненні перерахунку страхових виплат законодавством не передбачалось.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
4
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області, через Каланчацький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.