Справа №2-709/07
05 грудня 2007 р. Каланчацького районного суду
Херсонської області
в складі головуючого суді Прудкої Л.Г.
при секретарі Шаховій О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Каланчак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення особи, яка самоправно зайняла жиле приміщення,
Встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з проханням постановити рішення про виселення відповідача ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1.
Мотивуючи свої вимоги, позивачка вказує, що вона на праві приватної власності має вказаний будинок за договором дарування від 19.02.2001 року. Згідно домової книги в будинку зареєстровані вона та її неповнолітній син ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2 є співмешканцем позивачки та проживає в будинку без реєстрації. За п'ять років, протягом яких позивачка проживає з ОСОБА_2 в незареєстрованому шлюбі, він зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки, застосовує фізичне насилля, за що притягувався до адміністративної відповідальності 04.12.2007 року до штрафу в сумі 51 грн. та 29.10.2007 року до адміністративного арешту строком на 10 діб. На вимоги позивачки покинути будинок ОСОБА_2 не реагує. На сьогодні відповідач є тою особою, що самоправно без згоди ОСОБА_1 користується належним їй житлом, з приводу чого вона вимушена звернутися до суду.
Відповідач позов визнає.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно з ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились
2
безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на праві приватної власності має житловий будинок за договором дарування від 19.02.2001 року. Відповідач ОСОБА_2 є співмешканцем позивачки, який проживає в будинку без реєстрації зі згоди ОСОБА_1 За час проживання в незареєстрованому шлюбі, відповідач зловживав алкогольними напоями, вчиняв сварки, застосовує фізичне насилля, за що притягувався до адміністративної відповідальності, та унеможливлює подальше спільне проживання. Крім того, як встановлено судом, відповідач вселився в будинок позивачки самоправно, в будинку він не зареєстрований. На підставі викладеного, він підлягає виселенню в судовому порядку.
Керуючись ст.116, 157 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 15 грудня 2007 року через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.