Вирок від 18.05.2015 по справі 643/7792/15-к

Справа № 643/7792/15-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22014220000000293 від 29.10.2014 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), раніше не судимого, з вищою освітою, працюючого директором ОЖК „Контакт”, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 протягом вересня-жовтня 2014 року (більш точна дата не встановлена) створив та спільно з невстановленими особами розмістив в мережі Інтернет ряд відеозаписів, у яких звертався до невизначеного кола глядачів з виступами на тематику невизнання влади в Україні.

Так, бажаючи незаконного від'єднання території Харківської області від України та її приєднання до самопроголошеного квазідержавного утворення «Новоросія», 3 жовтня 2014 року ОСОБА_5 , знаходячись в орендованій ним квартирі будинку АДРЕСА_3 , за допомогою належного йому пристрою для запису відео створив відеозапис свого звернення з назвою « АДРЕСА_4 », в якому закликав невизначене коло осіб надавати йому та його невстановленим спільникам (яких він конкретно не зазначив у виступі, але посилався на їх наявність) фотографії, адреси, номери автомобілів, маршрути руху, місця роботи «окупантів» м. Харкова для підтримки «війни супротиву та партизанів - підпільників» з «хунтою» та звільнення «армією Новоросії» території регіону від «фашистів», а також одночасно з цим переходити від мітингів до партизанської війни з «місцевою хунтою».

Далі, цього ж дня 3 жовтня 2014 року ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його звернення буде переглянуте значним колом осіб та, бажаючи цього, користуючись наявним у вищезазначеному приміщенні доступом до мережі Інтернет, розмістив означений відеозапис на своєму персональному каналі на сервісі відеохостингу «Youtube.com» у всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим надав публічності своїм закликам. Всього розміщений ОСОБА_5 на його «каналі» означений виступ із вказаними закликами був переглянутий 17005 разів.

Скоєне ОСОБА_5 кваліфіковане за ст. 110 ч. 2 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_5 визнав себе винним за ст. 110 ч.2 КК України, не заперечував проти затвердження угоди між прокурором та ним, як обвинуваченим.

Угодою від 8 травня 2015 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 встановлено, що останній визнає себе винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України, згоден з покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки

У зв'язку з тим, що обвинувачений під час підготовчого судового засідання визнав себе винним у межах пред'явленого обвинувачення повністю, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, реального виконання взятих на себе зобов'язань, згоден з видом покарань, суд вважає можливим затвердити угоду між прокурором та обвинуваченим та ухвалити обвинувальний вирок у відповідності до ст. 475 КПК України.

Суд шляхом опитування обвинуваченого, прокурора у судовому засіданні переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, угода про визнання винуватості, яка укладена 8 травня 2015 року між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України та КК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого в їх скоєні доказана повністю, дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 110 ч. 2 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Суд, враховуючи приведені обставини, вважає можливим затвердити покарання, яке передбачене угодою між прокурором та обвинуваченим.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кримінальним провадженням № 22014220000000293 від 29.10.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою. Початок строку покарання ОСОБА_5 обчислювати з 20 січня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 13238 (тринадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 50 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Московський районий суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
46549091
Наступний документ
46549093
Інформація про рішення:
№ рішення: 46549092
№ справи: 643/7792/15-к
Дата рішення: 18.05.2015
Дата публікації: 20.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України