06 липня 2015 року о 16 год. 45 хв.Справа № 808/2353/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Мухи Я.М.
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної міграційної служби в Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної міграційної служби в Запорізькій області (далі - відповідач, УДМС України в Запорізькій області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії УДМС України в Запорізькій області від 04.03.2015 про невідповідність займаній посаді позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, оформлене атестаційним листом від 04.03.2015;
- визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії УДМС України в Запорізькій області від 20.03.2015 про невідповідність займаній посаді позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, оформлене атестаційним листом від 20.03.2015;
- визнати незаконним та скасувати наказ УДМС України в Запорізькій області від 26.03.2015 №39-К «Про результати повторної атестації службовця, ОСОБА_1 - завідувача Новомиколаївського районного сектору»;
- визнати незаконним та скасувати п.4 наказу УДМС України в Запорізькій області від 06.03.2015 №30-к «Про затвердження результатів атестації державних службовців УДМС України в Запорізькій області у 2015 році».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що атестаційною комісією УДМС України в Запорізькій області неправомірно прийнято рішення від 04.03.2015 та від 20.03.2015, в яких комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді, оскільки позивач протягом перебування на посаді завідуючого Новомиколаївського районного сектору УДМС України в Запорізькій області належним чином виконував покладені на нього посадові обов'язки та не притягувався до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з викладеним вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідач під час прийняття рішень від 04.03.2015 та від 20.03.2015 оформлених атестаційними листами діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначає, що атестаційною комісією правомірно зазначено в атестаційних листах про не відповідність позивача займаній посаді, оскільки останній під час перебування на посаді неодноразово допускав в своїх діях порушення вимог чинного законодавства. Крім того, представник відповідача зазначив, що атестаційні листи від 04.03.2015 та від 20.03.2015 не є рішеннями керівника прийнятими за результатами атестації та не породжують для відповідача жодних правових наслідків, а тому оскарженню повинно підлягати саме рішення керівника прийняте за результатами атестації. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30 грудня 2014 року наказом Державної міграційної служби України №933-К «Про проведення атестації державних службовців Державної міграційної служби України» наказано провести у лютому - березні 2015 року атестацію державних службовців Державної міграційної служби України (а.с.37). Пунктом 6.3 наказу №933-К від 30.12.2014 (з урахуванням змін внесених наказом ДМС України №129-к від 05.03.2015) зобов'язано начальників ГУДМС та УДМС в областях та місті Києві забезпечити проведення до 27 березня 2015 року атестації начальників територіальних підрозділів ГУДМС та УДМС в областях та місті Києві, їх заступників, а також інших категорій державних службовців.
30 січня 2015 року наказом УДМС України в Запорізькій області №11-к «Про організацію та проведення атестації державних службовців УДМС України в Запорізькій області» наказано організувати та провести атестацію державних службовців УДМС України в Запорізькій області до 06.03.2015.
04 березня 2015 року атестаційною комісією відповідача, за результатами проведеної атестації ОСОБА_1 - завідувача Новомиколаївського районного сектору УДМС України в Запорізькій області, складено атестаційний лист, в розділі ІІ якого зазначено рішення атестаційної комісії - не відповідає займаній посаді (7 голосів - за, 2 - проти), а також зазначено рекомендації атестаційної комісії - звільнити із займаної посади відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.10). Прийняте рішення закріплено в протоколі засідання атестаційної комісії УДМС України в Запорізькій області №4 від 04.03.2015 (а.с.15).
Також, за результатами проведеної атестації позивача, п.4 наказу УДМС України в Запорізькій області №30-к від 06.03.2015 «Про результати атестації державних службовців УДМС України в Запорізькій області у 2015 році» позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді (а.с.52-53).
Не погодившись з результатами атестації та атестаційним листом від 04.03.2015, позивач звернувся з доповідною запискою з оскарження рішення атестаційної комісії від 04.03.2015 щодо відповідності займаній посаді до начальника УДМС України в Запорізькій області (а.с.11).
10 березня 2015 року УДМС України в Запорізькій області прийнято наказ №31-к «Про проведення повторної атестації державного службовця, ОСОБА_1, завідувача Новомиколаївського районного сектору», яким доручено атестаційній комісії організувати та провести 20.03.2015 повторно атестацію позивача (а.с.12).
20 березня 2015 року атестаційною комісією відповідача, за результатами проведеної повторної атестації ОСОБА_1 - завідувача Новомиколаївського районного сектору УДМС України в Запорізькій області, складено атестаційний лист, в розділі ІІ якого зазначено рішення атестаційної комісії - не відповідає займаній посаді (7 голосів - за, 0 - проти), а також зазначено рекомендації атестаційної комісії - звільнити із займаної посади відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.13). Прийняте рішення закріплено в протоколі засідання атестаційної комісії УДМС України в Запорізькій області №5 від 20.03.2015 (а.с.14).
Крім того, за результатами повторної атестації позивача УДМС України в Запорізькій області прийнято наказ №39-к від 26.03.2015 «Про результати повторної атестації державного службовця, ОСОБА_1 - завідувача Новомиколаївського районного сектору», яким затверджено результат повторної атестації позивача, визнано таким, що не відповідає займаній посаді та зобов'язано сектор кадрового забезпечення та антикорупційного моніторингу вжити заходів щодо розірвання трудового договору з позивачем, відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.100).
Позивач, не погодившись з рішеннями атестаційної комісії відповідача закріплених в атестаційних листах від 04.03.2015 та від 20.03.2015, п.4 наказу УДМС України в Запорізькій області №30-к від 06.03.2015 та наказом УДМС України в Запорізькій області №39-к від 26.03.2015, звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядком проведення атестації державних службовців визначається Положенням про проведення атестацій державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1922 від 28.12.2000 (далі - Положення №1922).
Відповідно до п.1 Положення №1922 з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів.
Згідно п.4 Положення №1922 для організації та проведення атестації наказом керівника державного органу (далі - керівник) утворюється атестаційна комісія (далі - комісія).
Відповідно до п.9 Положення №1922 на кожного працівника, який підлягає атестації, складається службова характеристика, що підписується його безпосереднім керівником, затверджується керівником вищого рівня і подається до комісії не пізніше ніж за тиждень до проведення атестації. Державний службовець ознайомлюється із службовою характеристикою до атестації під час співбесіди з безпосереднім керівником. У разі незгоди з відомостями, викладеними у службовій характеристиці, державний службовець може подати до комісії відповідну заяву, обґрунтування, додаткові відомості щодо своєї службової діяльності.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивача 26.02.2015, у передбаченому законодавством порядку, ознайомлено із його службовою характеристикою та жодних зауважень до змісту службової характеристик позивачем зроблено не було (а.с.44-45).
Згідно п.11 Положення №1922 на підставі всебічного аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її результативності, знання та користування державною мовою під час виконання службових обов'язків комісія приймає одне з таких рішень:
- відповідає займаній посаді;
- відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набуття навичок роботи на комп'ютері тощо;
- не відповідає займаній посаді.
Відповідно до п.13 Положення №1922 рішення комісії може бути оскаржене державним службовцем у встановленому порядку керівникові протягом 10 днів з дня його прийняття без урахування терміну тимчасової непрацездатності. За дорученням керівника комісія повторно проводить атестацію, приймає рішення і вносить керівникові для розгляду та прийняття остаточного рішення.
Пунктом 15 Положення №1922 передбачено, що результати атестації заносяться до протоколу засідання комісії та атестаційного листа, складеного за зразком згідно з додатком. Протокол та атестаційний лист підписуються головою та членами комісії, які брали участь у голосуванні. Результати атестації повідомляються державному службовцю, який атестувався, та його керівникові одразу після проведення атестації. Державний службовець ознайомлюється із змістом атестаційного листа під розпис.
Судом встановлено, що відповідачем під час проведення атестації позивача було дотримано приписів чинного законодавства, зокрема Положення №1922, в частині порядку проведення атестації державного службовця та закріплення результатів такої атестації, в т.ч. і в частині розгляду скарги позивача на атестацію проведену 04.03.2015, що не заперечується та не оскаржується позивачем та його представником.
Щодо оскарження позивачем підстав за яких атестаційною комісією відповідача було прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд зазначає, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору слід встановити, чи є рішення відповідача та накази такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливає на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.
Згідно п.18 Положення №1922 за результатами атестації керівник видає відповідний наказ (розпорядження). Відповідно до п.21 Положення №1922 рішення керівника, прийняті за результатами атестації, можуть бути оскаржені державним службовцем до суду.
За таких обставин, суд зазначає, що саме рішення керівника - голови Державної міграційної служби, за результатами проведеної атестації ОСОБА_1 буде актом індивідуальної дії, який породжує виникнення у позивача певних прав та обов'язків у сфері публічно-правових відносин.
До прийняття головою ДМС України рішення за наслідками проведеної атестації атестаційні листи та інші документи, які оформлювались відповідачем в ході проведеної атестації носять виключно рекомендаційний характер та не спричиняють виникнення у позивача жодних прав та обов'язків.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем 18.06.2015, на виконання вимог чинного законодавства, направлено голові ДМС України матеріали за результатами атестації позивача разом з поданням про звільнення з посади, проте, станом на дату вирішення справи по суті, жодного рішення головою ДМС України стосовно позивача прийнято не було, доказів протилежного сторонами суду не надано (а.с.113-117).
За вищевикладених обставин судом не приймаються посилання позивача на необґрунтованість підстав за яких відповідач дійшов висновку про не відповідність позивача займаній посаді та посилання представника відповідача на неодноразові порушення позивачем під час виконання посадових обов'язків вимог чинного законодавства, оскільки такі обставини повинні бути предметом доказування при розгляді адміністративної справи про оскарження рішення керівника, прийнятого за результатами атестації.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шара