Справа № 592/9655/13-к
Провадження № 1-кс/592/2198/13
17 вересня 2013 року м.Суми
Суддя Ковпаківського райсуду м. Суми Алфьоров А.М., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянув клопотання слідчого Сумського МВ УМВС України у Сумській області Петрика В.Р. про арешт майна.
Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по ньому,-
Клопотання слідчого мотивується тим, що службові особи ДП "Сумигеодезкартографія" та ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 23.11.2011 року уклали договір субпідряду на виконання робіт з демаркації Державного кордону України за завищеною вартістю робіт, які оплачені повністю, чим ДП "Сумигеодезкартографія" заподіяно збитків на суму 148000,5 грн. та в подальшому, службові особи ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", маючи змогу самостійно виконати такі роботи, незаконно уклали договір субпідряду на їх виконання з ТОВ "Сумський земельний кадастр", якому за виконання робіт перераховано 350000,1 грн., чим державному підприємству заподіяно збитків на вказану суму.
01.02.2013 року за даним фактом прокуратурою Сумської області розпочато кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013200000000021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України.
ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у використанні свого службового становища як директор ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в інтересах ТОВ «Сумський земельний кадастр», всупереч інтересам служби уклав з ТОВ «Сумський земельний кадастр» договір №255 на виконання субпідрядних робіт від 24.11.2011 року та договір №256 на виконання субпідрядних робіт від 25.11.2011 року з метою виконання частини робіт, передбачених договором №43 на виконання субпідрядних робіт від 23.11.2011 року, з неофіційним використанням матеріалів ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що завдало останньому матеріальних збитків в сумі 350 175 грн. 48 коп., що є тяжкими наслідками.
29.08.2013 року ОСОБА_2 повідомлено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України - використання службовою особою службового становища в інтересах третіх осіб всупереч інтересам служби (зловживання службовим становищем), кваліфікуючою ознакою якого є «спричинення тяжких наслідків»
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №9386284 від 13.09.2013 року за ОСОБА_2 зареєстрований житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 34739897.
Тому, слідчий клопоче про необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_2 з метою забезпечення можливості відшкодування матеріальних збитків заподіяних ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» при задоволенні позовних вимог і просить накласти арешт на майно ОСОБА_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 34739897.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та дослідивши докази по ньому вважає, відповідно до ст. 167,170-173 КПК України в задоволенні клопотання відмовити.
Відповідно до ст.170 п.2 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього кодексу.
Статтею 167 ч.2 п.4 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно, якщо є підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.170 п.4 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Статтею 171 ч.3,4 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна підозрюваного повинно бути зазначено докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ст. 173 ч.2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого:
достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову.
Слідчим в порушення вищевказаних норм не надано суду доказів того, що майно, зазначене у клопотанні набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, незастосування його арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, не достатньо доказів, що вказують на вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Також, суд вважає, що органом досудового слідства помилково визначений розмір матеріальних збитків, завданих ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», оскільки виконуючи б роботи з демаркації Державного кордону України згідно договору субпідряду від 23.11.2011 року підприємство понесло б відповідні витрати, а неодержаний ним дохід (упущена вигода), на думку суду був би значно меншим за ціну договорів №255 від 24.11.20011 року та №256 від 25.11.2011 року в загальній сумі 350000,1 грн.
За таких обставин, клопотання слідчого є необґрунтованим, в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 170-173,309 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання слідчого Сумського МВ УМВС України у Сумській області Петрика В.Р. про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційному суді Сумської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: А.М. Алфьоров