07 липня 2015 р. Справа № 487/9780/13-а
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2015 року про зміну способу виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4, позивач) звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (надалі - УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії; поновити строк для оскарження відмови у задоволенні заяви про поновлення виплати пенсії від 11 жовтня 2010 року; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії з моменту першого звернення із заявою про поновлення виплати пенсії, тобто з 07 жовтня 2010 року, перерахувати її згідно діючого законодавства і виплачувати довічно з урахуванням подальших змін діючого законодавства.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 січня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково. Суд визнав дії відповідача щодо відмови позивачу у поновленні виплати пенсії неправомірними та зобов'язав УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва поновити виплату позивачу пенсії на підставах, визначених пенсійним законодавством з 07 жовтня 2010 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та ОСОБА_4 - задоволено частково.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 січня 2014 року - скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії за період з 07 жовтня 2010 року по 21 квітня 2013 року - залишено без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови ОСОБА_4 у відновленні виплати раніше призначеної пенсії - протиправними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва відновити ОСОБА_4 виплату раніше призначеної пенсії з 22 квітня 2013 року.
05.02.2015 р. відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області звернувся до суду з поданням про зміну способу виконання рішення суду. В поданні відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області просить змінити спосіб виконання рішення суду по справі №2-а/487/32/14, шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 кошти в сумі, що нараховані боржником, а саме: 823,50 грн.
Суд першої інстанції, своєю ухвалою від 16 лютого 2015 року подання задовольнив.
Змінив спосіб виконання рішення суду по справі № 2-а/487/32/14, шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 коштів в сумі, що нараховані боржником, а саме: 823,50 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Задовольняючи подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості, законності, а також враховував той факт, що боржник виконав судове рішення лише в частині проведення перерахунку доплати, але без виплати коштів в натурі.
Колегія суддів, з врахуванням конкретних обставин справи вважає такий висновок суду помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки статтею 263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання саме резолютивної частини рішення, яка містить висновки по суті позовних вимог, однак, суд не може змінювати змісту резолютивної частини судового рішення.
Також, з аналізу п.2 ч.4 ст.105 КАС України вбачається, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п.2 ч.2 ст.162 КАС України).
Так, з резолютивної частини постанови суду можна зробити висновок, що зобов'язання, покладені на відповідача судом, є позовними вимогами, які суд першої інстанції задовольнив та, відповідно, є способом захисту, який обраний судом для захисту порушених прав позивача.
За таких обставин державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була заявлена позивачем під час подання адміністративного позову, не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час ухвалення відповідної постанови.
Зазначені висновки також узгоджуються з практикою Верховного суду України, викладеною в постанові вказаного суду від 13 січня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 лютого 2015 року (про зміну способу та порядку виконання рішення) підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні подання ДВС про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з УПФУ на користь позивача відповідних сум.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2015 року про зміну способу виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області про зміну способу виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк