09 липня 2015 року Справа № 876/14688/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ «Протек» ЛТД на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4.10.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ «Протек» ЛТД до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000572201 від 06.06.2013 року.
Позивач посилався на те, що податковий орган неправомірно прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами та порушення ним вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 16 668,00 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4.10.2013 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ НВЦ «Протек» ЛТД , яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами протягом січня - травня 2011 року, не взяв до уваги фактичного виконання робіт, оформленого належним чином документами первинного обліку, та правомірності формування податкового кредиту за цими господарськими операціями. Суд безпідставно погодився з висновками податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача з його контрагентами.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, а інші особи, які беруть участь в розгляді справи, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не прибули, що дає підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено виїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено акт №3792/22-1/22180445 від 27.05.2013 року.
Податковий орган прийшов до висновку про те, що товариством з обмеженою відповідальністю НВЦ "Протек" ЛТД порушено вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість в сумі 16 668,00 грн., в тому числі: за січень 2011 року в сумі 1 547,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 2 620,00 грн., за березень 2011 року в сумі 4 167,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 4 167,00 грн. та за травень 2011 року в сумі 4 167,00 грн.
При цьому товариство неправомірно завищило податковий кредит по безтоварних господарських операціях з контрагентами - ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс".
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000572201 від 06.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 16668,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 1,00 грн.
Як видно з матеріалів справи, позивач, підтверджуючи формування податкового кредиту по відносинах із ТзОВ "ВСК Геос" у січні і березні 2011 року, подав копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з ремонту офісного приміщення від 24 січня 2011 року і 11 березня 2011 року, а також податкову накладну до зазначених актів №240103 від 24 січня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн., та податкову накладну №53 від 11 березня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн. На підтвердження оплати позивач подав копії платіжних доручень №7 від 28 січня 2011 року та №11 від 10 березня 2011 року.
По відносинах із ПП "ВКФ "Сельпроммаш" у квітні 2011 року позивачем подано копії договору виконання робіт№11/04-11 від 11 квітня 2011 року, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) з ремонту коридора від 25 квітня 2011 року, а також податкову накладну до даного акта №158 від 25 квітня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн. На підтвердження оплати представники позивача подали копію платіжного доручення №21 від 20 квітня 2011 року.
По відносинах із ПП "Дніпрорембуд-сервіс" у травні 2011 року позивачем подано копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) з ремонту складських приміщень від 27 травня 2011 року, а також податкову накладну до даного акта №185 від 27 травня 2011 року на суму 25 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 166,67 грн. Факт оплати позивач підтвердив копією платіжного доручення №27 від 27 травня 2011 року.
Дослідженням первинних документів встановлено, що в податковій накладній №185 від 27 травня 2011 року, яка виписана ПП "Дніпрорембуд-сервіс", міститься посилання на договір виконання робіт від 09 травня 2011 року №05/11, який матеріалах справи відсутній та на вимогу суду позивачем не поданий без посилання на певні причини.
У платіжному дорученні позивача №7 від 28 січня 2011 року, №11 від 10 березня 2011 року про перерахунок коштів ТзОВ "ВСК Геос", №21 від 20 квітня 2011 року про перерахунок коштів ПП "ВКФ "Сельпроммаш" і №27 від 27 травня 2011 року про перерахунок коштів ПП "Дніпрорембуд-сервіс" як підставу для перерахунку зазначено "за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 28 січня 2011 року", "за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 04 березня 2011 року","за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 19 квітня 2011 року" та "за роботу та матеріали згідно акту №б/н від 26 травня 2011 року", в той час як акти, складені зазначеними числами, відсутні. В справі мають акти, датовані 24 січня, 11 березня, 25 квітня і 27 травня 2011 року. Причини такої розбіжності представники позивача суду не пояснили.
У судовому засіданні представники позивача пояснили, що ремонт офісного приміщення (шпаклювання стін, влаштування стелі, фарбування стін, влаштування паркетного підлогового покриття), ремонт коридору (шпаклювання та фарбування стін, влаштування керамічної підлогової плитки, влаштування навісу над сходами), ремонт складських приміщень (шпаклювання та фарбування стін, ремонт даху, його покриття) здійснені трьома контрагентами за адресою знаходження нерухомого майна: вул. Торгова, 3, м. Івано-Франківську.
Проте, у жодному з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24 січня, 11 березня, 25 квітня і 27 травня 2011 року не зазначено адреси виконання робіт. Дані акти не містять деталізації за підвидами робіт, на які вказали представники позивача в суді.
Судом першої інстанції також враховано і те, що представниками позивача не подано проектно-кошторисну документацію по таких ремонтних роботах, в тому числі детального кошторису безпосередніх витрат, які підрядна організація повинна понести чи понесла, а позивач як замовник погодив відповідний об'єм, вид, складові, матеріали і їх вартість.
Представники позивача пояснили суду, що такі документи втрачені, проте не надали суду відповідних доказів такої втрати, в тому числі наказу керівника на проведення розслідування із втрати, акта, складеного за наслідками розслідування із описом конкретних обставин про втрату, встановленого переліку первинних бухгалтерських чи податкових документів, що втрачені, винних у втраті посадових осіб. Позивачем не подано доказів щодо вжиття заходів щодо відновлення втрачених документів по операціях з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс".
Доцільність залучення до одного і того ж виду робіт кошторисом по 25 000,00 грн. з ремонту одного і того ж об'єкта нерухомості, належного позивачу, трьох різних суб'єктів господарювання з їх реєстрацією на значній відстані від м. Івано-Франківську - в м. Херсоні, м. Києві і м. Васильків Київської області суду першої інстанції позивачем не обгрунтована.
В справі не доведена наявність в ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" ліцензії на зайняття господарською діяльності з виконання ремонтно-будівельних робіт.
Представники позивача не довели суду, хто безпосередньо із працівників ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" контролював ремонтні роботи, не вказали конкретних прізвищ.
Довідкою Державної податкової інспекції у м. Херсоні №167/15-2/32809234 від 22.06.2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за квітень 2011 року" та актом №631/22-7/32809234 від 28.11.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки" встановлено, що директором ПП "ВКФ "Сельпроммаш" у період відносин із позивачем був ОСОБА_1 ПП "ВКФ "Сельпроммаш" фактично відсутнє за адресою реєстрації, за даними ГВПМ СДПІ у м. Донецьку від 05.05.2011 року №18703/7/26-2-3 директор підприємства ОСОБА_1 за адресою реєстрації не проживає. Згідно даних УДАІ УМВС України в Херсонській області і Херсонського державного бюро технічної інвентаризації за даним підприємством транспортні засоби і відповідні об'єкти нерухомого майна не зареєстровані. Згідно обліку ДПІ у м. Херсоні на підприємстві не числиться жодний працівник.
Відповідно до акта Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №135/23-3/36756148 від 20.01.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2010 року по 31.05.2011 року" 1.12.2011 року директор ТзОВ "ВСК Геос" ОСОБА_2 дав пояснення працівникам УПМ ДПА у м. Києві, згідно змісту якого він у 2010 році на пропозицію невідомої особи перереєстрував на себе якесь підприємство, на посаді директора, головного бухгалтера чи засновником ТзОВ "ВСК Геос" він ніколи не був, фінансово-господарської діяльності на даному підприємстві не проводив, ніколи не складав та не підписував будь-яких податкових декларацій, договорів, податкових накладних, рахунків фактур, довіреностей та інших документів від імені ТзОВ "ВСК Геос".
В матеріалах справи податкова накладна від 11.03.2011 року від імені ТзОВ "ВСК Геос" підписана особою на прізвище ОСОБА_2 (а.с.50), а акт № 53 здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний цією ж особою, проте без зазначення прізвища імені та по батькові представника цього товариства, що викликає сумнів у достовірності цих документів (а.с. 49).
З акту Василівської об'єднаної державної податкової інспекції у Київської області №291/23-2/34827449 від 24.02.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року" видно, що в період квітень-травень 2011 року директором ПП "Дніпрорембуд-сервіс" була ОСОБА_3, яка в письмовому поясненні від 22.02.2012 року працівникам податкової міліції вказала, що вона ніяких договорів, видаткових і прибуткових накладних, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів від імені ПП "Дніпрорембуд-сервіс" не підписувала, довіреність на представництво інтересів не видавала. Банківські рахунки не відкривала, декларацій до податкових органів не подавала, печатку приватного підприємства не отримувала та нікого на це не уповноважувала (а.с. 81).
Зазначені пояснення ОСОБА_3 стверджуються копією висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області №105 від 24.02.2012 року, за змістом якого підпис від імені в графі "директор" чи "керівник" у наказі на призначення від імені ОСОБА_3, в довіреностях , податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року , виконаний не громадянкою ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.80).
З копії вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 8 травня 2012 року у справі 1/0109/50/2012, який набрав законної сили, видно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених статтею 28 частина 3 і статтею 205 частина 2, статтею 28 частина 3 і статтею 358 частина 2, статтею 28 частина 3 і статтею 358 частина 3, статтею 27 частина 5, статтею 28 частина 3 і статтею 366 частина 1 Кримінального кодексу України.
Описова частина вказаного вироку містить встановлені в ході розслідування кримінальної справи обставини, зокрема з посиланням на протокол допиту свідка ОСОБА_1, згідно якого видно, що він ніколи не був засновником і директором ПП "ВКФ "Сельпроммаш", вказане підприємство зареєстровано на його ім'я по втраченому паспорту.
Свідок ОСОБА_2 на досудовому слідстві показав, що він дійсно є засновником ТзОВ "ВСК Геос", в тім з моменту реєстрації товариства будь-якої участі в його діяльності не приймав, чим займалося підприємство йому не відомо."
Як зазначено на сторінці 9 зазначеного вироку, суд дійшов висновку про доведення того, що в січні 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в складі організованої злочинної групи з метою прикриття незаконної діяльності придбали суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ТзОВ "ВСК Геос" і кваліфікував їх дії по статті 28 частина 3 і статті 205 частина 2 Кримінального кодексу України, як фіктивне підприємництво, здійснене повторно в складі організованої злочинної групи .
Їх же суд визнає винними в тому, що на протязі січня-травня 2011 року вони в складі організованої злочинної групи підробляли і використовували офіційні документи бухгалтерського і податкового обліку, і кваліфікує їх дії по статті 28 частина 3 і статті 358 частина 2 Кримінального кодексу України, як підробка іншого документа здійснена повторно в складі злочинної організованої групи і по статті 28 частина 3 і статті 358 частина 3 Кримінального кодексу України, як використання завідомо підробленого документа здійсненого в складі злочинної організованої групи" .
В силу вимог частини 4 статті 72 КАС України, та виходячи із змісту коментованого вироку суду від 8 травня 2012 року, обставини, встановлені при розгляді кримінальної справи, є обов'язковими при розгляді адміністративної справи щодо фіктивного підприємництва, підробки і використання підроблених офіційних документів бухгалтерського і податкового обліку ПП "ВКФ "Сельпроммаш" та ТзОВ "ВСК Геос" в період з січня по травень 2011 року.
Враховуючи наведене, слід прийти до висновку, що уповноважені керівники ПП "ВКФ "Сельпроммаш" - ОСОБА_1, ТзОВ "ВСК Геос" - ОСОБА_2 , а також ПП "Дніпрорембуд-сервіс" - ОСОБА_3, у період з січня по травень 2011 року не підписували будь-які документи бухгалтерського і податкового обліку, складених і виданих від імені зазначених суб'єктів господарювання.
Тому суд першої інстанції правильно вважав, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту офісного приміщення" від 24 січні і 11 березня 2011 року, податкові накладні №240103 від 24 січня 2011 року і №53 від 11 березня 2011 року зі сторони ТзОВ "ВСК Геос"; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту коридора" від 25 квітня 2011 року, податкова накладна №158 від 25 квітня 2011 року зі сторони ПП "ВКФ "Сельпроммаш"; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з "ремонту складських приміщень" від 27 травня 2011 року, податкова накладна №185 від 27 травня 2011 року зі сторони ПП "Дніпрорембуд-сервіс", підписані не уповноваженими не те директором (керівником), які мають право на підписання відповідних документів бухгалтерського і податкового обліку.
Крім цього, суд правильно вважав висновки відповідача щодо відсутності реального характеру відповідних операцій між позивачем і ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", зокрема, про неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва і господарської діяльності, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, зарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного додаткового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення визначених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є придбання товарів та послуг, що підтверджується відповідною податковою накладною.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом вимог пункту 201.4 статті 201 даного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити до податкової накладної.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Вимоги щодо оформлення податкових накладних, на момент виникнення спірних правовідносин, включно по 01.11.2011 року, регулювалися наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" від 21.12.2010 року за №969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696.
На час розгляду справи вищенаведені вимоги врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 року №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (надалі по тексту - Порядок).
Оскільки всі вищеперераховані правові акти, що у відповідний період встановлювали вимоги щодо порядку заповнення податкових накладних, в частині застосованих судом посилань на окремі їх пункти, відрізняються виключно нумерацією, а за своїм змістом є аналогічні, суд першої інстанції вірно при обґрунтуванні правової позиції та застосуванні правової норми посилався на Порядок, чинний на момент розгляду та вирішення даної адміністративної справи.
Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.
Відповідно до абзацу 8 пункту 1 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.
Позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операціями, оформленими з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "ВКФ "Сельпроммаш", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані невстановленими особами, а також особами, які заперечували свою участь у підписанні будь-яких первинних документів.
Отже, виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання (прийняття) робіт, а тому віднесення позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11, на яку правомірно послався суд першої інстанції відповідно до статті 244-2 КАС України.
За таких обставин суд першої інстанції повно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказів, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ «Протек» ЛТД залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4.10.2013 року в справі №809/2610/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський