09 липня 2015 року Справа № 876/6009/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Затолочного В.С.,
суддів - Каралюса В.М., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача оплату за вимушений прогул за період з 07.07.2011 року по 30.03.2015 року в сумі 163258,90 грн. з врахуванням всіх обов'язкових платежів та зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати.
Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає про те, що вини відповідача в тривалому невиконанні судового рішення про поновлення позивача на роботі немає, а отже відсутні підстави для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Звертає увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Тому відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, представника Відповідача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 року задоволено позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про поновлення на роботі.
Даним судовим рішенням, допущеним до негайного виконання в частині поновлення на роботі, поновлено ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України з 06.07.2011 року на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Фактично судове рішення про поновлення на роботі позивача виконане лише 31.06.2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем безпідставно не виконувалося судове рішення про поновлення позивача на роботі, у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок і умови вирішення питання про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника визначено статтею 236 КЗпП України. Ця норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.
Оскільки позивач судовим рішенням був поновлений на роботі з 07.07.2011 року, звернутим до негайного виконання в частині поновлення, тобто з цієї дати слід обраховувати затримку виконання рішення суду. Тому на користь позивача підлягає стягненню сума середньомісячної заробітної плати за період з 07.07.2011 року по 30.03.2015 року - до дня фактичного поновлення позивача на роботі
Посилання відповідача на відсутність його вини в тривалому непоновленні позивача на роботі безпідставні, оскільки рішення суду першої інстанції про поновлення на роботі позивача підлягало негайному виконанню, проте не було добровільно виконано.
Судом першої інстанції належним чином, з посиланням на відповідну довідку про середній заробіток позивача, обґрунтовано висновки суду.
Також є безпідставними посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі № 813/325/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Суддя В.М. Каралюс
Суддя З.М. Матковська
Повний текст виготовлений 10.07.2015