08 липня 2015 року Справа № 876/6633/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Гінди О.М., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря Волошин М.М.,
представника відповідача Каранця Р.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Західмолпром» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ПП «Західмолпром» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року позов задоволено. Скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 18.11.2014 року №0000472100.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки оскаржене рішення прийнято у зв'язку з поданням Сихівського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області про застосування фінансових санкцій до якого було долучено матеріали про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КпАП України, вчинене ОСОБА_2 яка працює продавцем в магазині за адресою м. Львів, вул. Кос - Анатольського 12, в якому здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами ПП "Західмолпром". Згідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою КМУ № 790 від 02.06.2003 року, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є підставою для застосування фінансових санкцій. Тому оскаржене рішення прийнято відповідно до вимог законодавства і підстав для його скасування немає.
Представник Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПП «Західмолпром» відмовити повністю.
Представник ПП «Західмолпром» в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності. При цьому, колегія суддів, з причин, наведених вище, відхиляє клопотання представника позивача від 30.06.2015 року про відкладення розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що працівниками Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області 12 вересня 2014 року було виявлено факт продажу неповнолітньому дві пляшки пива "Чернігівське", про що складено протокол ЛВ № 240239 від 12.09.2014 року про адміністративне правопорушення. Згідно з цим протоколом, ОСОБА_2, яка працює продавцем в магазині "Галицька їжа" на вул. Кос - Анатольського 12, у м. Львові 12.09.2014 року близько 13:15 год., здійснила продаж пива "Чернігівське" неповнолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Зазначений протокол було скеровано на розгляд до Адміністративної комісії при Сихівській районні адміністрації м. Львова, яка за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення винесла постанову № 126 від 04.10.2014 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Окрім того, начальником Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС України скеровано на адресу відповідача подання від 21.10.2014 року № 16/9-10/35.
На підставі матеріалів, які надійшли від Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийняла рішення № НОМЕР_1 від 18.11.2014 року, відповідно до якого до ПП "Західмолпром" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за порушення п. 2 ч. 1 ст. 15-3 та відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР.
Колегія суддів зазначає, що обмеження щодо продажу особам, які не досягли 18 років, зокрема тютюнових виробів встановлено у ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР). Відповідно до п. 2 ч. 1 цієї статті забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до абз. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За порушення вимог ст. 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання, відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як вбачається з підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Пунктами 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання, який застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек).
При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу 2-х пляшок пива "Чернігівське" особі, яка не досягла 18 років, 12.09.2014 року відсутній.
Отже, за умови доведення факту продажу неповнолітній особі 2-х пляшок пива "Чернігівське", без роздрукування розрахункового чеку, необхідна наявність рішення про застування адміністративно-господарських санкцій відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи). Доказів наявності такого рішення відповідачем не надано.
Суд першої інстанції вірно зазначив,, що єдиним доказом продажу 2-х пляшок пива "Чернігівське" особі, яка не досягла 18 років, у випадку, який розглядається, є письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_4, продавця магазину ОСОБА_2, та іншого неповнолітнього ОСОБА_5
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предмет правопорушення - алкогольне пиво органами внутрішніх справ не вилучалося та не оглядалося, як в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.09.2014 року так і в постанові адміністративної комісії від 02.10.2014 року не зазначено про продаж саме пива «Чернігівське» з вмістом алкоголю, хоча загальновідомим фактом є наявність пива марки «Чернігівське» з 0% вмісту алкоголю.
На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що належних та достатніх доказів факту продажу працівником магазину позивача 2-х пляшок пива "Чернігівське" з вмістом алкоголю особі, яка не досягла 18 років, податковим органом не надано і, відповідно, не доведено порушення ПП "Західмолпром" положень статті 15-3 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд в ухвалі від 20.05.2014 року (справа № К/800/15076/14) та ухвалі від 24.11.2014 року (справа №К/800/31316/14).
Додатково, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у своєму рішенні від 23 липня 2002 року в справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
В той же час, ДПІ під час розгляду справи не наведено суду належних та допустимих доказів щодо наявності в діях ПП ознак неправомірності (порушення ст.15-3 Закону №481/95-ВР), як і не доведено правомірності оскаржуваного ним Рішення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 813/8290/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді О.М.Гінда
М.П.Кушнерик
Повний текст ухвали виготовлений 08 липня 2015 року.