07 липня 2015 р. Справа № 814/710/15
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року по справі за позовом Заступника прокурора Ленінського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови від 18.02.2015, -
встановиЛА:
Заступник прокурора Ленінського району м. Миколаєва (надалі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач або ДПІ) до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі - відповідач або Відділ) про визнання незаконною і скасування постанови головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 18.02.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 814/4347/13-а, що був виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 26.12.2014.
Суд першої інстанції своєю постановою від 19 березня 2015 року адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправною і скасував постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 18.02.2015 ВП № 46568095 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).
Ленінський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та визнати її нечинною, провадження у справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Ленінський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач пред'явив до виконання виконавчий лист Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 р. по справі № 814/4347/13-а.
Постановою від 18.02.2015 ВП № 46568095 (надалі - Постанова) Відділ, з посиланням на пункт 8 частини 1 статті 26 Закону № 606, відмовив в прийнятті до провадження Виконавчого листа та у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 26 Закону № 606, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за наявності інших (не вказаних у пунктах 1-7) передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
В обґрунтування Постанови Відділ вказав, що, відповідно до статей 95-99 Податкового кодексу України, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою виконання судових рішень про стягнення коштів з юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців), яка здійснюється органами доходів і зборів та на органи державної виконавчої служби не покладається.
Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому Законом № 606, і таке виконання, відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється на підставі виконавчого листа.
Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до викладеного у Постанові, Відділ ставить під сумнів законність видачі судом виконавчого листа у справі № 814/4347/13-а.
У частині 2 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Оскільки Виконавчий лист не був визнаний таким, що не підлягає виконанню, у Відділу не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною і скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року по справі за позовом Заступника прокурора Ленінського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови від 18.02.2015, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3