07 липня 2015 р. Справа № 667/508/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Спічак О.Б.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
встановиЛА:
ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача , посилаючись на те, що відповідно протоколу №5 від 19.12.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні відмовлено у перерахунку пенсії за її заявою від 06.01.2015року про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до ЗУ « Про державну службу» з урахуванням інших виплат, які складаються з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
Суд першої інстанції своєю постановою від 23 лютого 2015 року адміністративний позов - задовольнив.
Визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні щодо не включення при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_4 матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховані та з яких утримані страхові внески , згідно довідки від 19.12.2014 року №б/н про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити ОСОБА_4 з 11.04.2013 року розрахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії.
Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 отримує пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з 11.04.2013 року.
06.01.2015 року ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні з заявою про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України « Про державну службу», з урахуванням інших виплат вказаних у довідці від 19.12.2014 року № б/н, виданої Департаментом соціального захисту населення Херсонської області , а саме матеріальної допомоги на оздоровлення,матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати .
Рішенням, оформленим протоколом №5, Управління пенсійного фонду України в місті Херсоні від 09.01.2015 року ОСОБА_4 було відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат.
Відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач послався на ст.33 Закону України «Про державну службу», вказавши, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати не входять до переліку складових заробітної плати державних службовців та не враховуються для обчислення пенсії.
Вказані правовідносини регулюються Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про пенсійне забезпечення» і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому перший у відношенні до спірних правовідносин є загальним, а два наступні є спеціальними, які визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії.
Так, частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 цього ж Закону структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки,премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Наведене дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошових доходів входили до системи оплати праці державного службовця.
Зі змісту статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, пенсія призначається державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (ч. 1 ст. 40).
Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, з приводу даних правовідносин, є правова позиція Верховного Суду України, яка відображена у Постанові від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст. 244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування. Правова позиція Верховного Суду України полягає у тому, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідно довідки від 19.12.2014 року за № б/н на всі виплати, включені в довідку, зокрема і інші виплати, зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення,матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також, є необґрунтованими посилання відповідача у своєму рішенні на ст. 37 ЗУ «Про державну службу» із змінами та доповненнями внесеними Законом № 76-VІІІ від 28.12.2014 року, оскільки пенсія позивачу призначена на підстави Закону в редакції від 13.06.2012 року, який діяв на момент призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а пенсія позивача - перерахунку, починаючи з дня звернення за відповідним перерахунком до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні , - залишити без задоволення.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_5