08 липня 2015 року Справа № 876/1684/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл. на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 20.01.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл. про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугою років та виплату належних коштів, -
15.12.2014р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл. провести перерахунок його пенсії з 29.11.2013р. у розмірі 90 відсотків від суми місячної чинної заробітної плати з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, які існували на день його звільнення з роботи, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсії, та виплатити йому різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією (а.с.1-2).
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 20.01.2015р. заявлений позов задоволено частково; зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 15.06.2014р. в розмірі 90 відсотків від суми місячної чинної заробітної плати, з урахуванням фактично отримуваних ним виплат і умов оплати праці, які існували на день його звільнення з роботи, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсії, та виплатити йому різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією (а.с.21-23).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.26-27).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що КМ України прийнято постанову № 505 від 31.05.2012р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14.06.2012р., тобто, з 01.07.2012р. працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії. При цьому, розмір пенсії обчислюється за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постановою КМ України № 505 від 31.05.2012р., та з урахуванням п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 працював в органах прокуратури і 20.09.2002р. йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від суми його заробітної плати.
Згідно постанови КМ України № 505 від 31.05.2012р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14.06.2012р., збільшено заробітну плату працівникам прокуратури по посаді, яку займав позивач. Вказаною постановою КМ України затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років.
20.02.2013р. прокуратурою Волинської обл. видано ОСОБА_2 довідку № 18/35 про збільшений розмір заробітної плати на посаді Волинського транспортного прокурора (а.с.4).
21.02.2013р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії згідно поданої довідки про збільшення заробітної плати (а.с.3).
Відповідач здійснив з 01.07.2012р. перерахунок пенсії ОСОБА_2, виходячи з розміру 80 відсотків від суми заробітної плати позивача, про що прийнято розпорядження № 145451 від 22.02.2013р. (а.с.7).
29.11.2014р. позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, в чому йому листом Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл. № 321/С-01 від 12.12.2014р. відмовило (а.с.6).
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує, що умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до ч.1 ст.50-1 цього Закону в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р., внесено зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 01.10.2011р. положення ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють приписи ч.ч.13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла правового висновку про те, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.ч.13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує практику Верховного Суду України з наведеної категорії справ, зокрема, яка викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 10.12.2013р. у справі № 21-348а13, від 17.12.2013р. у справі № 21-445а13.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відмова Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл., яка викладена листі № 321/С-01 від 12.12.2014р., від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2, виходячи із 90 відсотків від суми його заробітної плати, є протиправною.
Разом з тим, із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 не звертався до листопада 2014 року із заявами щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи із 90 відсотків від суми його заробітної плати; відповідач рішень з цього приводу не приймав, та відповідно позивач не оскаржував дії чи бездіяльність пенсійного органу.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (15.12.2014р.), пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність доводів про поважність його пропуску, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення спірного строку звернення до суду із розглядуваним позовом, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню лише за період, починаючи з 15.06.2014р.
При цьому, позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 29.11.2013р. до 14.06.2014р. включно належить залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Також спірні щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для її перерахунку розмірів пенсії визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам ст.19 Конституції України.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткову обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення, із залишенням частини позовних вимог без розгляду.
Між тим, вказані обставини справи, норми матеріального та процесуального права не були враховані судом під час розгляду справи, що призвело до помилкового вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову із залишенням частини позовних вимог без розгляду, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 99, 100, 160, 195-197, п.п.3, 4 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.1 ст.203, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл. задоволити частково.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 20.01.2015р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл., яка викладена листі № 321/С-01 від 12.12.2014р., від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2, виходячи із 90 (дев'яносто) відсотків від суми його заробітної плати - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської обл. провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90 (дев'яносто) відсотків від суми місячної чинної заробітної плати, з урахуванням фактично отримуваних ним виплат і умов оплати праці, які існували на день його звільнення з роботи, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсії, починаючи з 15.06.2014р., та виплатити йому різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.
Позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 29.11.2013р. до 14.06.2014р. включно - залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
З.М.Матковська