08 липня 2015 року Справа № 876/263/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 03.12.2014р. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень, спонукання до вчинення певних дій,-
Оскаржуваною постановою Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 03.12.2014р. залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби /ВДВС/ Косівського районного управління юстиції /РУЮ/ про визнання дій протиправними, скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень, спонукання до вчинення певних дій (а.с.48-49).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка у апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задоволити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с.54-59).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спірні постанови про закінчення виконавчого провадження отримані апелянтом під розпис 22.04.2014р. поштовою кореспонденцією; для отримання вказаних документів вона неодноразово зверталася до відповідача.
З метою обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду апелянтом подавалося до суду першої інстанції клопотання про поновлення цього строку, у якому остання також наголошувала на своїй хворобі, через яку вона не може самостійно пересуватися.
Також попередній її позов залишено судом без розгляду через повторну неявку до суду, хоча вона подавала заяву про розгляд справи в її відсутності.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що за результатами розгляду заявленого позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду є відсутніми поважні причини його пропуску.
Між тим, з наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 06.11.2014р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати дії заступника начальника ВДВС Косівського РУЮ ОСОБА_2 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 34109072 від 14.03.2013р. та постанови про закінчення виконавчого провадження № 34825842 від 02.11.2012р. неправомірними; зобов'язати відповідача ВДВС Косівського РУЮ скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 34109072 від 14.03.2013р. та постанову про закінчення виконавчого провадження № 34825842 від 02.11.2012р., а також відновити виконавче провадження; зобов'язати відповідача ВДВС Косівського РУЮ звернутися з поданням до суду про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 06.10.2011р. у справі № 2-а-1760/2010р. та постанови від 04.05.2011р. у справі № 2-а-1097/11 (а.с.1-6).
Також позивачем подано до суду письмове клопотання про поновлення пропущених строків, яким обґрунтований пропуск 10-денного строку на оскарження рішень відповідача через їх несвоєчасне отримання, значну кількість святкових днів у травні місяці, наявне захворювання, у зв'язку з яким вона позбавлена можливості самостійного пересування. Також попередні її позови залишені судом без розгляду через повторну неявку до суду (а.с.7-8).
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Матеріалами справи стверджується, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 34109072 від 14.03.2013р. скерована на адресу позивача (стягувача у виконавчому провадженні) згідно супровідного листа відповідача № 5626/03-20/01 від 10.04.2014р. (а.с.12, 13), № 34825842 від 02.11.2012р. - згідно супровідного листа відповідача № 5627/03-20/01 від 10.04.2014р. (а.с.14, 15).
Наведеним обставинам передували неодноразові звернення позивача від 10.01.2013р. та від 09.04.2014р. стосовно результатів виконання рішень Косівського районного суду Івано-Франківської обл. у справах № 2-а-1760/2010р. та № 2-а-1097/11 (а.с.20, 21).
Окрім цього, позивач ОСОБА_1, 23.05.1934р.н., є особою похилого віку (а.с.41-43), пенсіонером та згідно медичної довідки № 106 від 19.01.2010р. потребує стороннього догляду, не може самостійно пересуватися (а.с.11).
Оцінюючи в сукупності вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що 10-денний строк на звернення до суду із розглядуваним позовом позивач пропустила з поважних причин, оскільки спірні постанови державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень позивач отримала із значним запізненням, при цьому позивач неодноразово зверталася до відповідача із відповідними заявами щодо результатів проведення виконавчих дій.
Також процесуальним законом не передбачений конкретний строк, протягом якого позивач у разі несвоєчасного звернення до суду із позовом повинен навести поважні причини пропуску строку на таке звернення до суду (тобто, фактично заявити клопотання про поновлення цього строку) та подати відповідний позов.
При цьому, принципове значення у даному випадку мають саме обставини пропуску 10-денного строку звернення до суду.
Додатково колегія суддів враховує, що позивач є особою похилого віку, пенсіонером та потребує стороннього догляду, не може самостійно пересуватися.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які особа посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Таким чином, вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду, вищевказаним обставинам місцевий загальний суд як адміністративний суд належної оцінки не дав, поверхнево підійшов до з'ясування наведеного питання, обмежившись лише твердженням про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Також приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції всупереч вимогам процесуального закону виніс рішення про залишення позовної заяви без розгляду у формі постанови, а не ухвали, як це передбачено приписами ст.160 КАС України.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне за результатами розгляду апеляційної скарги застосовувати наслідки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду (ст.199 КАС України), а не наслідки розгляду апеляційної скарги на постанову суду (ст.198 КАС України).
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
В частині вимог апелянта про задоволення його позову колегія суддів виходить з вимог ст.199 КАС України, якою визначено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, і не передбачено повноважень апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги вирішувати заявлені позовні вимоги по суті.
Наведені висновки відповідають роз'ясненням, які містяться в п.25 постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, як винесена із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.п.1, 4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 03.12.2014р. про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 347/2662/14-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
З.М.Матковська