Справа № 824/192/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
02 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.,
суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,
представника позивача - Венгринюк Сергія Васильовича,
представника позивача - Іордакі Миколи Денисовича,
представника відповідача - Олар Валеріу Георгійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Чернівцях та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,
у лютому 2012 року підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці, в якому, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії ДПІ у м.Чернівці щодо зменшення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість 2011 року на 2705077,00 грн.; визнати протиправними дії ДПІ у м.Чернівці щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 251588,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м.Чернівці, яка полягає у неподанні до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок підприємства "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" в жовтні 2011 року за вересень 2011 року в сумі 294626,00 грн.; скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2012 року №0000030232 та №000040232; стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 294626,00 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернівці: №0000030232 від 08 лютого 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 294626,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 147313,00 грн. (50% від суми донарахованого зобов'язання) - форми «В1»; №0000040232 від 08 лютого 2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 251588,00 грн. - форми «В4»; стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 294626,00 грн.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року і в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ухвалі суду касаційної інстанції зазначено, зокрема, про те, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не встановили, чи створювався позивачем в процесі переробки товар із характеристиками, що істотно відрізняють його від вихідних складових.
Відтак, з урахуванням заяви позивача від 03.03.2015 року про зміну позовних вимог, позивач просить:
1) скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці №0000030232 від 08.02.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 294 626,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 147313, 00 грн. (50% від суми донарахованого зобов'язання) - форми «В1»; №0000040232 від 08.02.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 251588,00 грн. - форми «В4»;
2) стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 294 626,00 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці форми «В1» №0000030232 від 08.02.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 294626,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 147313, 00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці форми «В4» №0000040232 від 08.02.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 251588,00 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 294626,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа оскаржили його в апеляційному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.
ДПІ у м. Чернівці провела документальну позапланову виїзну перевірку підприємство «Дім» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 166/23-2/35158255 від 27 січня 2012 року.
За висновками зазначеного акту перевірки, позивачем були порушені:
- вимоги пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2011 року на загальну суму 251588,00 грн.;
- вимоги підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом» наказу ДПА України від 25 січня 2011 року № 41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в жовтні 2011 року за вересень 2011 року на суму 294626,00 грн.
Також, перевіркою зменшено значення рядка 24 податкової декларації за жовтень 2011 року на 2705077,00 грн.
Так, у акті перевірки було зроблено висновки, що у періоді, який перевірявся, підприємство неправомірно застосувало нульову ставку оподаткування податком на додану вартість до операцій з фасування цементу, оскільки такі операції не являються переробкою у розумінні положень Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках (ПМУ 17-2000), затвердженої наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 травня 2000 року № 314, з огляду на те, що переробка чи обробка продукції підприємством вважається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій товарній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для виготовлення цієї продукції, або частка добавленої вартості продукції під час переробки чи обробки становить 50 відсотків, якщо інше не передбачено законодавством.
Відтак, господарські операції з фасування цементу в паперові мішки не являються переробкою (обробкою та іншими видами перетворення), а тому позивач неправомірно застосував до таких операцій нульову ставку податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2011 року та, як наслідок, до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що, в свою чергу, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року.
08.02.2012 року відповідач на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення:
- № 000030232 (форма «В1»), яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 294 626,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 147 313,00 грн.
- № 000040232 (форма «В4»), яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 251 588,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими-повідомленнями рішеннями, підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» звернулось до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, дійшов висновку, що застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість було здійснено з дотриманням норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Апелянти, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржила його до апеляційного суду з тих підстав, що позивачем у процесі переробки не створювався товар із характеристиками, що істотно відрізняють його від вихідних складових, а тому тут мали місце операції, які не визнаються достатньою переробкою, в розумінні пункту 4 статті 280 Митного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин з врахуванням наступного.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.
Згідно пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на період до 01 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва. Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При порушенні вимог цього пункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається у порядку, встановленому законодавством.
Згідно абзацу 2 пункту 197.6 статті 197 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.
Відповідно до підпункту 195.1.3. пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.
Встановлено, що підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» належить до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, та за період, який перевірявся відповідачем, ним дотримано вимоги щодо кількості працюючих інвалідів - 50 % від загальної кількості працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів, що перевищує 25% суми загальних витрат підприємства на оплату праці.
Підприємством "Дім" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" було отримано дозвіл №7 Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів на застосування пільги на період з 01.04.2011 по 01.04.2012 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
У перевіряємий період позивач закуповував у ВАТ "Подільський цемент" насипний цемент, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-46-96, згідно Сертифікату відповідності серії ВВ № UA1.026.0135055-10, виданий державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, на портландцемент марки 400 з добавкою шлаку 6-20% (ПЦ ІІ/А-Ш-400) виробнику ВАТ "Подільський цемент".
Закуплений цемент вагонами доставлявся до підприємства "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам", де здійснювався технологічний процес щодо покращення якості продукції, відновлення її властивостей та фасування.
Крім того встановлено, що на підприємстві "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" здійснювалось обстеження виробництва фасованого цементу, про що 17.12.2008 року органом з сертифікації ДП "Буковинастандартметрологія" складено акт обстеження виробництва фасованого цементу, згідно якого виробництво продукції, заявленої на сертифікацію, за своїм станом забезпечує дотримання обов'язкових вимог даних видів продукції за ДСТУ Б В.2.7-112-2002 «Цементи. Загальні технічні умови», п. 9, та зроблено висновок про можливість надання позивачу сертифікат відповідності на продукцію - портландцемент марки 500 (ПЦ-І/500), марки 400 (ПЦ 11 А-ІІІ 400 Н).
Так, додана позивачем до матеріалів адміністративної справи фототаблиця з фотографіями підтверджує наявність у підприємства виробництва та виробничих потужностей по отриманню, зважуванню, здійснює вхідний контроль сировини на відповідність діючим стандартам, фільтруванню, обробленню, зважування та фасування цементу.
Також, зі зразка матриці мішка для цементу вбачається, що позивачем виготовляється портландцемент марки 500 ДСТУ Б В.2.7-46-96 загальнобудівельного призначення.
Відповідно до Сертифікату відповідності серії ВВ №UA1.037.0016371-11, що отриманий підприємством, на виконання п. 9 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 «Цементи. Загальні технічні умови», що виданий державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на портландцемент пакований з добавкою шлаку 6-20% марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400) та марки 500 (ПЦ І-500) - позивач є виробником даної продукції.
Крім того, сторонами не заперечувалось, що сума витрат позивача на переробку (обробку) цементу становила не менше 8 % продажної ціни таких виготовлених товарів, що також відображено в акті перевірки в частині загальної фактичної калькуляції та розрахунок витрат ТМЦ за період, що перевірявся.
Більше того, той факт, що підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» отримувало цемент, у складі якого містилися сторонні домішки, а пакування його вже здійснювалось без таких домішок, що, зокрема, вказує на те, що у процесі обробки створювався новий товар (цемент пакований) із характеристиками, що істотно відрізняють його від вихідних складових, підтвержується листами ВАТ "Подільський цемент" та підприємства «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», Журналом реєстрації вхідного контролю цементу, Технічним регламентом виробництва цементу пакованого.
Також, факт того, що підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» купувало у ВАТ «Подільський цемент» насипний цемент, і, після його обробки й фасування є виробником нової продукції, а тому позивачем здійснювалось покращення якості товару та сертифікація пакованої продукції, наслідком чого стало створення нового товару, встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013 року у справі №2а/2470/3067/11; постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі №2а/2470/3397/11; постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі №2а/2470/42/12.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці від 08 лютого 2012 року форми «В1» №0000030232 та форми «В4» №0000040232 підлягають скасуванню, а сума податку на додану вартість в розмірі 294626,00 грн., що належала до бюджетного відшкодування позивачу - стягненню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Чернівцях та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 липня 2015 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.