Справа № 139/339/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Добровольський В.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
07 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про визнання неправомірними дій,
В травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із позовом до управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про визнання неправомірними дій.
Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 є громадянином який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с 4).
Позивач з 13 серпня 1986 року по 15 вересня 1986 року (15 днів) знаходився на Чорнобильській АЕС у зоні №3 та виконував важливу і відповідальну роботу по ліквідації наслідків аварії. Отримав загальну кількість радіації 21.3 рентген (а.с. 5).
01 червня 1998 року позивачу призначена і нарахована пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
01 травня 2015 року управлінням пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі ОСОБА_2 припинено нарахування пенсії.
Позивач не погодився з такими діями відповідача та оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії з урахуванням поданих довідок, а відповідачем було безпідставно зменшено розмір пенсії позивача.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та зважає на таке.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 року №886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", передбачено вирішення питання видачі довідок про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, цивільним особам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), за умови, якщо у пенсійній справі особи відсутня довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, за якою нараховано пенсію, або є довідка, яку було видано з порушенням норм чинного на той час законодавства з оплати праці за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та не враховано при розрахунку пенсії (пенсію призначено у мінімальному розмірі), у разі, коли підприємство, установу, організацію ліквідовано без правонаступника.
Наказом Міністерства соціальної політики України №644 від 12.10.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 року за № 1808/22120, затверджено форму Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
На невідповідність поданої позивачем довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках вказаному наказу №644 від 12.10.2012 року посилається відповідач як на підставу для припинення виплат пенсії позивачу.
Разом з цим, Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 року № 1210 визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, захворювання, втрати годувальника. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємствами відповідно до первинних документів про період участі у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії за нормативними документами того часу.
Порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС у 1986 році визначався Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Об условиях оплата труда и материального обеспечения работников предприятий и организаций зоны Чернобыльской атомной электростанции».
Даною постановою надано право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеній відсотковій ставці до 100 відсотків і посадовим окладам.
Отже, постанова №524-156 від 07 травня 1986 року є єдиним документом, який регламентував порядок оплати праці, в тому числі військовослужбовців та призваних на військові збори військовозобов'язаних.
Із довідки (форма 139) виданої командиром військової частини № НОМЕР_2 та начальником фінансової служби 11 серпня 1986 року слідує, що старший лейтенант ОСОБА_2 дійсно проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 і станом по 31 серпня 1986 року його заробітна плата становила 286 карбованців, з них 130 карбованців - оклад за військове звання, 130 карбованців - оклад за посаду, 26 карбованців - відсоткова надбавка за вислугу років (а.с.7).
Роздатковою відомістю № 69 на виплату грошового забезпечення генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям» військової частини № 61753 від 18 вересня 1986 року (а.с. 6) слідує, що старший лейтенант ОСОБА_2 отримав на руки 715 карбованців 30 копійок.
Отже, факт роботи ОСОБА_2 на Чорнобильській АЕС по ліквідації наслідків аварії та розмір отриманих ним коштів, підтверджується належними доказами, що свідчить про помилковість позиції відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
Сушко О.О.