09 липня 2015 року Справа № 876/8232/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про перерахунок та виплату пенсії,
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про перерахунок та виплату пенсії.
Позивачка просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку провести перерахунок та виплату пенсії, включивши в її дохід для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, починаючи з 24.04.2014 року, та виплатити недотримані кошти в зав'язку з проведеним перерахунком.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2014 року позов задоволено.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку щодо невключення до складових заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань неправомірними.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в місті Луцьку здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» із заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати в розмірі 80%, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) з 24.04.2014 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області, яке, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що виплати, які просить врахувати при обчисленні пенсії позивачка, не включаються у структуру заробітної плати, з якої визначається розмір пенсії державного службовця. Тому при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 обґрунтовано не були враховані ці виплати.
Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що на момент розгляду справи в суді чинною є редакція ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу», згідно якої пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачки в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати державного службовця.
Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2011 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку та отримує пенсію, призначену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Розмір пенсії позивачці обчислено згідно довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або спеціальні звання, надбавка за вислугу років) від 23.04.2014 року № 775/1.3.8 та довідок про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 60 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 24.04.2014 року № 773/1.3.8 із заробітної плати, в яку враховані: основний посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та премії, обраховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 за 60 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією.
На всі виплати, включені в довідках, нараховувалися страхові внески. Однак, індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не були враховані до заробітної плати, з якої обчислений розмір пенсії ОСОБА_1
13.05.2014 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку з заявою щодо перерахунку та виплати пенсії, включивши в її дохід для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, з яких сплачено страхові внески.
Листом № 230/В-01 від 26.05.2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки виплати, які просить врахувати позивачка, не належать до інших надбавок, визначених Законом України «Про державну службу».
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті позивачці пенсії є неправомірними, оскільки виплати, які просить врахувати позивачка, є складовими заробітної плати та повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_1 пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст. 66 Закону України від 5.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» із заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Доводи апелянта в частині того, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачки в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати державного службовця колегія суддів вважає помилковими, оскільки на момент призначення пенсії ОСОБА_1 (24.04.2014 року) ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» було чинною в редакції, згідно якої пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права в справах подібної категорії міститься у постановах Верховного Суду України від 3 червня 2014 року (№ 21-134а14), від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13 відповідно).
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2014 року в справі № 161/9798/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський