09 липня 2015 р. Справа № 876/6573/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано - Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 08 червня 2015 року у адміністративній справі №338/825/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано - Франківської області про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано - Франківської області про визнання неправомірними дій у зарахуванні на пільгових умовах в півтора кратному розмірі загального стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та зобов'язання здійснити перерахунок стажу роботи із розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців за період роботи з 11.02.1980 року по 07.05.1981 рік, з 29.04.1982 року по 01.01.1984 рік, з 02.01.1984 року по 31.12.1994 рік, з 02.01.1995 року по 01.10.1997 рік, з 04.12.1997 року по 04.11.1998 рік, а також просить зобов'язати виплатити недоотримані кошти, починаючи з 27 листопада 2014 року.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 08 червня 2015 року позовні вимог в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії за період з 27.11.2014 року по 28.11.2014 року залишено без розгляду.
Постановою Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 08 червня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 11.02.1980 року по 07.05.1981 рік, з 29.04.1982 року по 01.01.1984 рік, з 02.01.1984 року по 31.12.1994 рік, з 02.01.1995 року по 01.10.1997 рік, з 04.12.1997 року по 04.11.1998 рік, як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі зробити перерахунок пенсії, що виплачується ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу з 28 листопада 2014 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 13.05.2015 року ОСОБА_1 звернувся в управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Листом №2673/03 від 21.05.2015 року позивачу відмовлено в перерахунку, оскільки ним не представлено письмового трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за період його роботи з 11.02.1980 року по 07.05.1981 року, з 29.04.1982 року по 01.01.1984 року, з 02.01.1984 року по 31.12.1994 року, з 02.01.1995 року по 01.10.1997 року, з 04.12.1997 року по 04.11.1998 року, оскільки з наданих ним документів не викликає жодного сумніву, що він, працюючи в районі Крайньої Півночі користувалась пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно з п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до пп. «б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Таким чином, з системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, ОСОБА_1 працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в період з 11.02.1980 року по 07.05.1981 рік шофером Стрежневського управління технологічного транспорту №1 об'єднання «Томскнефть», робота вахтовим методом, з 29.04.1982 року по 01.01.1984 рік шофером Івано-Франківської промислово-геофізичної експедиції вахтово-експедиційним методом роботи тресту «Нижневартовськ-нефтегеофизика», місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі, з 02.01.1984 року по 31.12.1994 рік - машиністом Карпатської промислово-геофізичної контори тресту «Західнафтагеофізика», місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі, з 02.01.1995 року по 01.10.1997 рік - машиністом Карпатського управління геофізичних робіт, філіал АОЗП «УСНГХ», робота вахтовим методом, місцевість Крайньої Півночі, 04.12.1997 року по 04.11.1998 рік - машиністом каротажного підйомника ОАО «Карпатське управління геофізичних робіт в Північну ПГЕ, робота вахтовим методом, місцевість Крайньої Півночі, що підтверджується копією трудової книжки.
Таким чином, беззаперечним фактом є те, що у спірні періоди позивач працював у місцевостях, які відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», прирівняні до районів Крайньої Півночі.
П.п. «д» п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачає, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до п. 3 Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Таким чином, враховуючи відомості трудової книжки, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування йому до пільгового трудового стажу періоди роботи з 11.02.1980 року по 07.05.1981 року, з 29.04.1982 року по 01.01.1984 року, з 02.01.1984 року по 31.12.1994 року, з 02.01.1995 року по 01.10.1997 року, з 04.12.1997 року по 04.11.1998 року з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано - Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано - Франківської області від 08 червня 2015 року у адміністративній справі №338/825/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс