08 липня 2015 року Справа № 876/1440/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції та представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання протиправними дій щодо виконання виконавчого листа, -
13.11.2014р. позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби /ВДВС/ Івано-Франківського міського управління юстиції /МУЮ/ Раковецького М.С. щодо виконання виконавчого листа по рішенню у цивільній справі № 2-282 від 10.02.2006р. (а.с.4-5).
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири НОМЕР_2, жодного відношення до боржника по виконавчому провадженню вона не має; спірний виконавчий документ не підлягає до виконання у зв'язку із спливом строку його пред'явлення до виконання, через що відповідач протиправно вчиняє виконавчі дії щодо належного їй майна.
Також 26.12.2014р. позивачем подано до суду заяву про доповнення позову додатковими підставами, в якій вона вказала про те, що державний виконавець Раковецький М.С. не мав права на проведення спірних виконавчих дій (а.с.129).
Ухвалою суду від 25.11.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 (а.с.52).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ Раковецького М.С. при виконанні виконавчого листа по рішенню у цивільній справі № 2-282 від 10.02.2006р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача 73 грн. 08 коп. сплаченого судового збору та 1000 грн. витрат на правову допомогу (а.с.158-161).
Не погодившись із винесеною судом постановою, її оскаржили відповідач ВДВС Виноградівського РУЮ та представник ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах третьої особи ОСОБА_2
У своїй апеляційній скарзі відповідач ВДВС Виноградівського РУЮ, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить винесену постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.174-178).
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що повідомлення ОСОБА_3 про належність їй нерухомого майна не могло бути підставою для зупинення виконавчого провадження у порядку ст.38 Закону України «Про виконавче провадження». В номенклатурній справі відповідача є розпорядження його начальника, згідно якого у випадку неможливості виконання своїх службових обов'язків головним державним виконавцем Рибак М.М. виконання таких покладається на державного виконавця Раковецького М.С.
Також боржником ОСОБА_6 подаровано позивачу кімнату АДРЕСА_1 а виконавчі дії проводяться в кімнаті НОМЕР_1 цього будинку.
Окрім цього, ухвала колегії суддів Апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 01.12.2014р., згідно якої дублікат виконавчого листа у справі № 2-282/2006 не підлягає виконанню, винесена після самого виконання, яке відбулося 11.11.2014р.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах третьої особи ОСОБА_2, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить винесену постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.200-204).
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що повідомлення ОСОБА_3 про належність їй нерухомого майна не може вважатися перешкодою для проведення виконавчих дій; іншим апелянтом надані докази стосовно наявності розпорядження начальника відповідача, згідно якого у випадку неможливості виконання своїх службових обов'язків головним державним виконавцем Рибак М.М. виконання таких покладається на державного виконавця Раковецького М.С.
При цьому, суд помилково покликається на ухвалу від 25.11.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така скасована в апеляційному порядку; на момент виконання спірного виконавчого документа у державного виконавця були відсутніми будь-які перешкоди для вчинення виконавчих дій.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, згідно виконавчого листа від 10.02.2006р. у справі № 2-282/2006 року зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні наданою їй кімнатою НОМЕР_1, яка знаходиться у гуртожитку по АДРЕСА_1, та зобов'язано відповідачів відновити попередній стан кімнати НОМЕР_1 за цією ж адресою, який вона мала до здійснення ними самовільної реконструкції, а саме: встановити вхідний отвір та вхідні двері в коридор загального користування, замурувати зроблений вхідний отвір в суміжну кімнату НОМЕР_2 (а.с.38).
Виконавчий лист було подано до виконання відповідачу 02.04.2008р.
Оскільки виконавчий лист органом ДВС був втрачений через знищення матеріалів виконавчого провадження у зв'язку із закінченням терміну зберігання, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.03.2013р. по справі № 344/1435/13-ц видано ОСОБА_2 дублікат виконавчого листа по справі № 2-282 від 17.05.2006р. (а.с.39).
Наведений виконавчий лист був переданий згідно заяв від 11.04.2013р. та 16.04.2013р. до виконання у ВДВС Івано-Франківського МУЮ.
18.04.2013р. державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ винесено постанову ВП № 37604938 про відкриття виконавчого провадження, згідно якої відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-282/2006 від 11.04.2006р. про зобов'язання ОСОБА_8, ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні наданою їй кімнатою НОМЕР_1, яка знаходиться у гуртожитку по АДРЕСА_1, та зобов'язання ОСОБА_8, ОСОБА_6 відновити попередній стан кімнати НОМЕР_1 за цією адресою, який вона мала до здійснення ними самовільної реконструкції, а саме встановити вхідний отвір та вхідні двері в коридор загального користування, замурувати зроблений вхідний отвір у суміжну кімнату НОМЕР_2 (а.с.6).
11.11.2014р. державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна (а.с.7-8, 88), а 13.11.2014р. винесено постанову про призначення примусового виконання виконавчого документа на 26.11.2014р. (а.с.47).
Окрім цього, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 31.10.2014р. у справі № 344/15219/14-ц залишено без задоволення заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про визнання виконавчого листа у справі № 2-282/2006 року, виданого 05.04.2013р., таким, що не підлягає виконання; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення стягнення за виконавчим листом у справі № 2-282/2006 року (а.с.80-81).
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 01.12.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задоволено; ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 31.10.2014р. скасовано; постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа у справі № 2-282/2006, виданого 05.04.2013р. Івано-Франківським міським судом на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 10.02.2006р. (а.с.130-131).
Позивач набула право власності на кімнату АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 10.06.2013р. (а.с.20).
Також 11.06.2013р. вона звернулася до відповідача із заявою, у якій вона повідомляла про належність їй спірної квартири (а.с.104).
Таким чином, позивач набула право власності на вказану квартиру вже після відкриття виконавчого провадження ВП № 37604938; виконавчі дії безпосередньо стосуються кімнат НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та їхніх конструкцій, про що вказано у виконавчому документі.
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час виконання виконавчого листа за рішенням у цивільній справі № 2-282 від 10.02.2006р. не взято до уваги повідомлення позивача про належність їй спірної квартири; державним виконавцем Раковецьким М.С. вчинені 11.11.2014р. виконавчі дії без підтверджуючих документів про повноваження на проведення виконавчих дій; виконавчі дії проведені відповідачем всупереч ухвалі суду від 25.11.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову; також ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 01.12.2014р. визнано спірний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Із змісту заявленого позову слідує, що позивач, зазначаючи про належність їй спірної квартири та інші вищевказані доводи, стверджувала про протиправність вчинення державним виконавцем Раковецьким М.С. виконавчих дій 11.11.2014р., внаслідок яких було допущено пошкодження її майна.
Про незаконність інших виконавчих дій під час розгляду справи позивачем не стверджувала; також у тексті позовної заяви не зазначено, які саме конкретні дії державного виконавця при виконанні виконавчого листа по рішенню у цивільній справі № 2-282 від 10.02.2006р. слід вважати незаконними.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.1 ст.11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, після відкриття виконавчого провадження згідно постанови ВП № 37604938 від 18.04.2013р. (яка не оскаржувалася у встановленому порядку) у відповідача не було жодних перешкод для вчинення виконавчих дій.
Натомість, вжиті державним виконавцем дії ґрунтуються на вимогах закону, вчинені ним у межах своєї компетенції та у відповідності до змісту виконавчого документа.
При цьому, покликання позивача на перехід до неї права власності на спірну квартиру, її звернення до відповідача із відповідною заявою від 11.06.2013р. не слугували підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки такі обставини не передбачені приписами ст.38 Закону України «Про виконавче провадження».
Також ухвала суду про забезпечення позову винесена 25.11.2014р. (а.с.49), а ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської обл., якою визнано спірний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, - 01.12.2014р. (а.с.130-131).
Окрім цього, стосовно висновків суду першої інстанції про те, що державним виконавцем Раковецьким М.С. вчинені 11.11.2014р. виконавчі дії без підтверджуючих документів про повноваження на проведення виконавчих дій, колегія суддів враховує, що згідно розпорядження керівника ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 23.01.2014р. у разі хвороби, перебування у відрядженні чи відпустці, у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС, відводом (самовідводом) державного виконавця та інших обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання, виконання обов'язків державного виконавця Рибак М.М. покладено на державного виконавця Раковецького М.С. (а.с.184).
Тобто, на підставі вказаного розпорядження та за наявності передбачених у ньому випадків державний виконавець Раковецький М.С. міг здійснювати виконання обов'язків державного виконавця Рибак М.М.
Також покликання суду першої інстанції на те, що відповідачем здійснені виконавчі дії всупереч ухвалі суду від 25.11.2014р. про забезпечення позову та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 01.12.2014р., якою визнано спірний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки оскаржувані дії державного виконавця щодо пошкодження належного позивачу майна мали місце 11.11.2014р., тобто, до винесення цих судових рішень.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень у вказаних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також колегія суддів вважає, що у розглядуваній ситуації позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки заявлені позовні вимоги пов'язані із спором про право на вказане майно.
Вимоги інших осіб, які не є учасниками виконавчого провадження щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).
Із урахуванням наведеного колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому останній не підлягає до задоволення.
При цьому, в порядку ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрат слід віднести на його рахунок.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції та представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, задоволити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання протиправними дій щодо виконання виконавчого листа, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
З.М.Матковська